24 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2435/19 пров. № А/857/2162/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Сеника Р.П., Шевчук С.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року, ухвалене суддею Гундяком В.Д. у м. Івано-Франківську за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі № 140/3476/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 65 від 09.09.2019 року про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до пільгового стажу по Списку № 1 період роботи у ВАТ «Оріана» з 05.11.1998 року по 15.02.1999 року на посаді майстра зміни цеху по виробництву двоокису кремнію аеросилу та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 починаючи з дати звернення із заявою про призначення пенсії.
У обґрунтування позовних вимог позивач зазначає те, що починаючи з 1987 року працював на різних підприємствах, в тому числі виконував роботи із шкідливими і важкими умовами праці, і, зокрема з 01.10.1997 року по 01.12.2000 року працював у ВАТ «Оріана» на посаді майстра зміни цеху по виробництву двоокису кремнію аеросилу.
21.08.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, однак, відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 1.
Позивач вважає цю відмову відповідача протиправною та посилається на те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Позивач зазначив, що ВАТ «Оріана» видало довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, у якій підтвердило пільговий стаж роботи позивача 09 років 10 місяців 20 днів. Період роботи позивача з 05.11.1998 року по 15.02.1999 року ВАТ «Оріана» не включило до пільгового стажу, у зв'язку з тим, що цей період роботи позивача не підтверджений за результатами атестації робочого місця.
Проте, на думку позивача, проведення атестації робочого місця є обов'язком роботодавця, і невиконання роботодавцем цього обов'язку не повинно обмежувати право позивача на пенсію.
Водночас відповідач, як зазначив позивач, не провів належного аналізу документів, які позивач надав для призначення пенсії та не з'ясував, що період роботи позивача з 05.11.1998 року по 15.02.1999 року є частиною загального трудового періоду роботи позивача на ВАТ «Оріана» з 05.11.1998 року по 15.02.1999 року на посаді майстра зміни цеху по виробництву двоокису кремнію аеросилу, який частково зарахований відповідачем до пільгового стажу роботи, а також не взяв до уваги те, що не проведення атестації робочого місця не повинно впливати на право працівника на пенсію на пільгових умовах.
Позивач вважає, що відповідач порушив його право на пенсію. На думку позивача, захист порушеного права можливий шляхом визнання відмови відповідача у призначенні пенсії протиправною та зобов'язання відповідача зарахувати стаж роботи із шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 1 і призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 65 від 09.09.2019 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи у ВАТ «Оріана» з 05.11.1998 року по 15.02.1999 рік.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 21.08.2019 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Не погодившись із цим рішенням суду його оскаржив відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, який просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовав обставин справи. Відповідач також вказує на те, що записи в трудовій книжці позивача не містять даних про характер виконуваної роботи та про зайнятість протягом повного робочого дня. Відповідач зазначив, що видана ВАТ «Оріана» довідка про стаж роботи позивача підтверджує пільговий стаж роботи позивача 09 років 10 місяців 20 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Крім того, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач не надав документів, що підтверджують атестацію робочого місця, на якому працював позивач.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області вважає, що, приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії, діяло в порядку, спосіб та в межах повноважень відповідного органу Пенсійного фонду, визначених чинних законодавством України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 21.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1. До заяви серед інших документів додав копію трудової книжки та довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 145 від 21.06.2019 року видану ВАТ «Оріана».
09.09.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийняло рішення № 65, яким відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи із важкими та шкідливими умовами праці, оскільки документами, які подано разом із заявою про призначення пенсії підтверджено страховий стаж 29 років 4 місяці 13 днів, із них на пільгових умовах по списку № 1 - 9 років 10 місяців 20 днів.
При цьому, суд першої інстанції встановив те, що відповідач не зарахував до стажу роботи із важкими і шкідливими умовами праці за списком № 1 період роботи позивача у ВАТ «Оріана» з 05.11.1998 року по 15.02.1999 року на посаді майстра зміни цеху по виробництву двоокису кремнію аеросилу.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах стаж роботи позивача із важкими та шкідливими умовами праці за Списком № 2 підтверджений записами в трудовій книжці та складає 10 років 1 місяць та 29 днів. При цьому, суд першої інстанції зробив висновок про те, що особа не може нести відповідальність у вигляді не підтвердження певного періоду її роботи за результатами атестації робочого місця, якщо роботодавець не виконав свій обов'язок щодо проведення атестації робочого місяця.
Апеляційний суд частково погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.
Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Тобто, необхідними умовами для призначення пенсії за віком на підставі пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII є: вік (50 років), загальний трудовий стаж (25 років), спеціальний трудовий стаж за Списком № 1 діючих на період роботи особи із шкідливими і важкими умовами праці на умовах повного робочого дня (10 років), атестація робочих місць.
Апеляційний суд встановив та цього не заперечують сторони, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, позивач досяг віку 50 років, а його загальний трудовий стаж становить 29 років 4 місяці і 13 днів. Отже, вимогу пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII щодо віку та загального трудового стажу позивач дотримав.
Спірні правовідносини у цій справі виникли щодо не зарахування позивачу до стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, який дає право позивачу на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи позивача з 05.11.1998 року по 15.02.1999 року на посаді майстра зміни цеху по виробництву двоокису кремнію аеросилу на ВАТ «Оріана».
Оцінюючи спірні правовідносини апеляційний суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 1 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), цей Порядок регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» і «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи, а саме: Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, що діє в період до 01 січня 1992 року; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, що діє в період з 01 січня 1992 року до 10 березня 1994 року; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, що діє в період з 11 березня 1994 року до 31 січня 2003 року; Список виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, що діє в період з 01 грудня 2003 року.
Апеляційний суд встановив те, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 у період з 05.11.1998 року по 15.02.1999 року працював на посаді майстра зміни цеху по виробництву двоокису кремнію аеросилу на ВАТ «Оріана».
Відповідно до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, що діє в період з 11 березня 1994 року до 31 січня 2003 року, посада майстра зміни цеху по виробництву двоокису кремнію аеросилу передбачена розділом VIII «Хімічне виробництво» підрозділом А пунктом 1, код 1080А010.
Отже, посада на якій працював позивач у період з 05.11.1998 року по 15.02.1999 року передбачена у Списку № 1 діючого на період роботи позивача.
Згідно з статтею 62 Закону № 1788-XII та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - постанова № 637) - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. У тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Апеляційний суд встановив те, що у трудовій книжці відсутні записи про роботу позивача у період з 05.11.1998 року по 15.02.1999 року на умовах повного робочого дня.
21.06.2019 року ВАТ «Оріана» видала довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 145, у якій зазначено те, що позивач працював на посаді майстра зміни цеху по виробництву двоокису кремнію аеросилу на умовах повного робочого дня у період з 02.10.1990 року по 04.11.1998 року та з 16.02.1999 року по 01.12.2000 року.
Статтею 82 Закону № 1788-XII передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З аналізу наведених норм видно, що у разі звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, орган Пенсійного фонду зобов'язаний перевірити, умови визначені статтею 13 Закону № 1788-XII, які необхідні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі прийнятті рішення про відмову у призначенні пенсії, орган Пенсійного фонду повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.
У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв орган Пенсійного фонду обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Апеляційний суд встановив те, що в рішенні про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах, відповідач не вказав, з яких причин не врахував період роботи позивача на посаді майстра зміни цеху по виробництву двоокису кремнію аеросилу на ВАТ «Оріана» з 05.11.1998 року по 15.02.1999 року до пільгового стажу.
Тому, апеляційний суд вважає, що відмовляючи у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідач діяв необґрунтовано.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а.
Одночасно, апеляційний суд зазначає, що відповідно до правової позиції, яку висловила Велика Палата Верховного Суд в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
На думку апеляційного суду, суд першої інстанції не врахував того, що рішення відповідача не містить причини відмови у зарахування до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботи позивач у ВАТ «Оріана» з 05.11.1998 року по 15.02.1999 року, а тому дійшов передчасного висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Апеляційний суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у цьому спорі є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 65 від 09.09.2019 року про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому, у рішенні прийнятому за результатами розгляду заяви відповідачу необхідно зробити висновок щодо можливості зарахування стажу роботи позивача у ВАТ «Оріана» з 05.11.1998 року по 15.02.1999 року до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на те, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального права, апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позову з вищевикладених мотивів.
Щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, апеляційний суд задовольним адміністративний позов частково, то судовий збір, який сплачений позивачем за подання адміністративного позову, згідно з квитанцією № 1-2936К від 09.12.2019 року у сумі 768,40 грн., необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача частково в сумі 384,20 грн.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року в справі № 300/2435/19 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 65 від 09.09.2019 року «Про відмову у призначенні пенсії».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Р. П. Сеник
С. М. Шевчук
Повний текст постанови складений 24.03.2020 року