Іменем України
24 березня 2020 року
Київ
справа №812/1175/17
адміністративне провадження №К/9901/21879/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 812/1175/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Луганській області
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення різниці в заробітку, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді - Петросян К.Є.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючий суддя - Шишов О.О., судді: Сіваченко І.В., Чебанов О.О.),
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Луганській області № 911 о/с від 29.12.2016;
- поновити позивача на посаді начальника відділення спеціальної поліції ГУНП в Луганській області, а у разі відсутності даної посади - на будь-яку рівнозначну посаду;
- стягнути з ГУНП в Луганській області різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до наказу ГУНП в Луганській області від 07.11.2015 за № 8 о/с ОСОБА_1 в порядку переатестації був призначений на посаду начальника відділення спеціальної поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області з присвоєнням спеціального звання підполковник поліції. На підставі наказу начальника ГУНП в Луганській області від 24.11.2016 за № 3209 «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУНП» позивач пройшов тестування по двом тестам. 12.12.2016 позивач пройшов співбесіду, що проводилась атестаційною комісією ГУНП в Луганській області та 14.12.2016 був ознайомлений з результатами атестування, відповідно до яких у розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа зазначено про рішення атестаційної комісії, а саме: 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність.
Позивачем 16.12.2016 подано апеляційну скаргу до Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України, яку 25.01.2017 комісією було відхилено.
3. Позивача 29.12.2016 згідно з спірним наказом тимчасово виконуючого обов'язки начальника ГУНП в Луганській області Радак В.О. № 911 о/с призначено старшим оперуповноваженим відділення спеціальної поліції. Зазначений наказ мотивований організаційно-штатними змінами.
Позивач вважає, що спірний наказ є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки рапорт він дійсно писав, але не 21.12.2016 як зазначено в наказі, а 28.12.2016. Крім того, в даному рапорті позивач не ініціював власне переміщення на нижчу посаду, а лише висловив свою згоду на таке переміщення. Ця згода була вимушеною, оскільки на посаду начальника відділення спеціальної поліції, яку займав позивач до переміщення, вже було призначено іншу особу.
Також позивач зазначає, що жодних організаційно-штатних змін відділення спеціальної поліції ГУНП в Луганській області не зазнало, оскільки не змінилася ані кількість співробітників, ані їх функціональні обов'язки, посада начальника відділення скорочена не була.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
4. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20.09.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що призначення поліцейських на посади є виключними повноваженнями ГУНП в Луганській області. При цьому судами встановлено, що позивач звернувся про призначення на посаду старшого оперуповноваженого 28.12.2016 після того, як дізнався, що його посада зайнята іншою особою.
Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач у зв'язку з тим, що посада начальника відділення спеціальної поліції, яка передбачалася постійними штатами була вже не вакантна, самостійно подав відповідний рапорт, на підставі чого був виданий спірний наказ ГУНП в Луганській області від 29.11.2016 №911 о/с про призначення позивача на посаду старшого оперуповноваженого відділення спеціальної поліції.
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посада начальника спеціальної поліції ГУНП в Луганській області, яка передбачалась постійними штатами, станом на 29.12.2016 не була вакантною, а тому рапортом від 28.12.2016 позивач висловив своє бажання бути переведеним на посаду старшого оперуповноваженого відділення спеціальної поліції та особисто надав свою згоду на цю посаду, що свідчить про те, що видання наказу ГУНП в Луганській області від 29.12.2016 №911 о/с про призначення позивача у зв'язку із організаційно-штатними змінами оперуповноваженим відділення спеціальної поліції із звільненням з посади начальника відділення спеціальної поліції, не суперечить діючому законодавству.
7. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку, що в оскаржуваному позивачем наказі від 29.12.2016 № 911 о/с підставою для його прийняття зазначено рапорт позивача від 21.12.2016, тоді як рапорт згідно матеріалів справи датовано 28.12.2016, що є опискою.
8. Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про необгрунтованість посилання позивача на обов'язковість подання начальника, як підстави для видання спірного наказу згідно вимог Наказу МВС від 23.11.2016 №1235 «Про затвердження Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції», оскільки сам по собі факт наявності або відсутності такого подання не може свідчити про неправомірність прийнятого рішення.
9. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що переведення позивача на посаду оперуповноваженого відділення спеціальної поліції в постійні штати було здійснено через організаційно-штатні зміни ГУНП, у зв'язку із скасуванням тимчасового штату відділення спеціальної поліції та затвердженням основного штату за власною згодою позивача на підставі власноруч написаного позивачем рапорту від 28.12.2016.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
10. Позивачем 04.12.2017 подано касаційну скаргу.
11. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Рух адміністративної справи у суді касаційної інстанції
12. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.12.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017.
13. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/800/40733/17 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
14. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2018 для розгляду справи № 812/1175/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Шарапа В.М.:, судді: Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
15. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30.05.2019 №548/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до складу іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М.
16. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2019 дану касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Шишову О.О. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Дашутін І.В., Яковенко М.М. Заявою від 10.06.2019 суддя-доповідач Шишов О.О. заявив самовідвід з тих підстав, що він приймав участь при розгляді вказаної справи у складі колегії суддів у Донецькому апеляційному адміністративному суді.
17. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2019 для розгляду справи № 812/1175/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
18. Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2020 дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі зазначеної колегії та призначено її до попереднього касаційного розгляду.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
19. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
20. Позивач вказує на те, що відповідачем реорганізація або ж скорочення штату, що було підставою для його переведення фактично не проводилася, оскільки посада, яку він займав з 2015 року в новому штатному розписі залишилася.
Крім того судами не враховано, що до спірних правовідносин підлягали застосуванню положення ст. 32 КЗпП України.
Також позивач вважає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що він добровільно дав згоду на переведення на нижчу посаду.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
21. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 26.08.1996 проходив службу в органах внутрішніх справ України.
22. Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 07.11.2015 № 8 о/с відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» позивач був призначений в порядку переатестування з тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, на посаду начальника відділення спеціальної поліції ГУНП в Луганській області з присвоєнням спеціального звання підполковник поліції.
23. Стосовно позивача відповідачем було призначено та проведено атестацію та наказом виконуючого обов'язки начальника ГУНП в Луганській області відповідно до наказу Національної поліції України від 15.11.2016 № 1172 дск та наказу ГУНП в Луганській області від 09.12.2016 № 3357 дск.
24. Позивача у зв'язку з організаційно-штатними змінами по відділенню спеціальної поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, було призначено старшим оперуповноваженим відділення спеціальної поліції із звільненням з посади начальника відділення спеціальної поліції та закріпленням спеціального жетону з індивідуальним номером 0121483.
25. Вважаючи наказ від 29.12.2016 № 911 о/с наслідком проведеної щодо позивача процедури атестації, позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до атестаційної комісії ГУНП в Луганській області, ГУНП в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії ГУНП в Луганській області від 12.12.2016, визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Луганській області від 29.12.2016 № 911, поновлення на посаді, стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.
26. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі № 812/65/17 позов задоволено частково. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017 у справі № 812/65/17 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 по справі № 812/65/17 скасовано та позов частково задоволено. Зокрема: скасовано рішення атестаційної комісії Головного управління національної поліції в Луганській області від 12.12.2016, оформлене протоколом, яке полягає у тому, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
27. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено з мотивувальної частини постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 по справі № 812/65/17, що «із наявного в матеріалах справи наказу ГУНП в Луганській області від 29.12.2016 № 911 о/с вбачається, що позивача було призначено на посаду старшого оперуповноваженого відділення спеціальної поліції відповідно до наказу Національної поліції України від 15.11.2016 № 1172 дск та наказу ГУНП в Луганській області від 09.12.2016 № 3357 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області», що не є предметом розгляду в цій справі. Підставою цього наказу зазначено рапорт позивача від 21.12.2016. В матеріалах справи наявний рапорт позивача про згоду із запропонованою посадою. Отже, підставою прийняття спірного наказу висновок атестаційної комісії про невідповідність займаній посаді не зазначено. Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтвердив, що позивача за його рапортом призначено на спірну посаду у зв'язку з проведенням організаційно-штатних змін в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області, а висновок атестаційної комісії відповідачем не реалізований».
28. Крім того судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом голови Національної поліції України від 06.11.2015 № 6 «Про затвердження тимчасових штатів органів і підрозділів головних управлінь Національної поліції» відповідно до статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» затверджено тимчасові штати органів і підрозділів управлінь Національної поліції у Волинській, Луганській та Миколаївській областях».
29. Наказом ГУНП в Луганській області від 14.12.2015 № 215 «Про оголошення тимчасових штатів органів і підрозділів Головного управління Національної поліції в Луганській області» відповідно до статті 15 Закону України «Про національну поліцію» та згідно з вимогами наказу Національної поліції України від 06.11.2015 № 6, оголошено тимчасові штати органів і підрозділів Головного управління Національної поліції в Луганській області. Одночасно даним наказом управлінню кадрового забезпечення ГУНП в Луганській області встановлено вжити заходів з приведення штатної розстановки особового складу відповідно до вимог цього наказу. ГУНП в Луганській області було оголошено тимчасовий штат відділення спеціальної поліції у загальній кількості 11 посад.
30. Позивач був прийнятий на службу до Національної поліції та призначений на посаду наказом ГУНП в Луганській області від 07.11.2015 №8 о/с в порядку переатестування на посаду, яка передбачалася тимчасовим штатом ГУНП в Луганській області.
31. Наказом Національної поліції України від 15.11.2016 № 1172 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області» відповідно до статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» затверджено штат ГУНП в Луганській області згідно переліку.
32. Наказом ГУНП в Луганській області від 09.12.2016 № 3357 дск «Про організаційно-штатні зміни ГУНП в Луганській області» відповідно до статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» та наказу Національної поліції України від 15.11.2016 № 1172 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області» було оголошено штати ГУНП в Луганській області.
33. З 09.12.2016 по ГУНП в Луганській області було оголошено постійні штати ГУНП в Луганській області та відповідно затверджено та оголошено штат відділення спеціальної поліції у кількості 12 посад.
34. Листом ГУНП в Луганській області від 13.12.2016 за № 5171/111/19/01-2016 «Про скорочення тимчасових штатів» начальників галузевих служб, самостійних відділів, командирів стройових підрозділів, начальників відділів поліції Головного управління Національної поліції повідомлено, що наказом ГУНП від 09.12.2016 № 3357 «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області» скасовуються всі тимчасові штати ГУНП відповідно до статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» та наказу Національної поліції України від 15.11.2016 № 1172 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області». Крім того вказаним листом, з метою забезпечення дотримання вимог законодавства при вивільненні працівників, зобов'язано довести вказану інформацію до всього особового складу під особистий підпис, провести з особовим складом відповідну роз'яснювальну роботу, а також вжити заходів, передбачених Законом України «Про зайнятість населення».
35. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на вказаному листі ГУНП в Луганській області від 13.12.2016 № 5171/111/19/01-2016 є резолюція позивача з його особистим підписом, як начальника підрозділу, «про ознайомлення особовий склад» із наведеною інформацією.
36. Наказом ГУНП в Луганській області від 12.12.2016 № 870 о/с у зв'язку з організаційно-штатними змінами начальником відділення спеціальної поліції ГУНП в Луганській області був призначений ОСОБА_2 ..
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
37. Конституція України
37.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію".
38.1. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначений Законом України "Про Національну поліцію".
38.2. Стаття 1 Закону № 580-VIII. Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
38.3. Стаття 13 Закону № 580-VIII. Систему поліції складають: центральний орган управління поліцією; територіальні органи поліції.
До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.
У складі поліції функціонують: кримінальна поліція; патрульна поліція; органи досудового розслідування; поліція охорони; спеціальна поліція; поліція особливого призначення. У системі поліції можуть утворюватися науково-дослідні установи та установи забезпечення.
38.4. Стаття 14 Закону № 580-VIII. Структуру центрального органу управління поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України. Штатний розпис (штат) поліції затверджує керівник поліції.
Кошторис поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.
38.5. Частина перша - четверта статті 15 Закону № 580-VIII. Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій керівника поліції. Структуру територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України. Штатний розпис (штат) та кошторис територіальних органів поліції затверджує керівник поліції.
38.6. Частина перша статті 47 Закону № 580-VIII. Призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
38.7. Пункт 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 580-VIII. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
39. Кодекс законів про працю України.
39.1. Стаття 32. Переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці
Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.
У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
40. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з таких міркувань.
41. У цій справі встановлено, що спірним є питання правомірності видання наказу ГУНП в Луганській області від 29.12.2016 № 911 о/с, яким позивача відповідно до наказу Національної поліції від 15.11.2016 №1172 дск та наказу ГУНП в Луганській області від 09.12.2016 № 3357 дск призначено, у зв'язку з організаційно-штатними змінами по відділенню спеціальної поліції ГУНП в Луганській області, старшим оперуповноваженим відділення спеціальної поліції.
42. Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач був прийнятий на службу до Національної поліції та призначений на посаду наказом ГУНП в Луганській області від 07.11.2015 №8 о/с в порядку переатестування на посаду, яка передбачалася тимчасовим штатом ГУНП в Луганській області. У грудні 2016 року через затвердження постійного штату ГУНП в Луганській області переведений на нижчу посаду на підставі поданого рапорту.
43. Судами також встановлено, що посада, яку позивач обіймав у тимчасовому штаті ГУНП в Луганській області на час його переведення не була вакантною.
44. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновків про те, що переведення позивача на посаду оперуповноваженого відділення спеціальної поліції в постійні штати було здійснено через організаційно-штатні зміни ГУНП, у зв'язку із скасуванням тимчасового штату за власною згодою позивача на підставі написаного позивачем рапорту від 28.12.2016.
45. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки позивач був призначений на посаду наказом ГУНП в Луганській області від 07.11.2015 №8 о/с в порядку переатестування на посаду, яка передбачалася тимчасовим штатом ГУНП в Луганській області, а переведений спірним наказом відповідача в постійний штат ГУНП в Луганській області, що був затверджений наказом ГУНП в Луганській області від 09.12.2016 № 3357 дск «Про організаційно-штатні зміни ГУНП в Луганській області» відповідно до статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» та наказу Національної поліції України від 15.11.2016 № 1172 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області».
46. При цьому, позивача було повідомлено про організаційно-штатні зміни ГУНП в Луганській області, після чого позивачем подано рапорт на переведення на вакантну посаду.
47. За таких обставин, Верховний Суд вважає, що відповідачем правомірно винесено спірний наказ на підставі наказу ГУНП в Луганській області від 09.12.2016 № 3357 дск «Про організаційно-штатні зміни ГУНП в Луганській області» відповідно до статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» та наказу Національної поліції України від 15.11.2016 № 1172 дск «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області» та у зв'язку з поданим позивачем рапортом на переведення на вакантну на той час посаду.
48. Враховуючи встановлені судами обставини, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
49. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
50. Колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 32 КЗпП України, оскільки переведення на вакантну посаду в постійному штаті ГУНП в Луганській області здійснено на підставі рапорту позивача, яким останній надав згоду на переведення.
51. При цьому доводи позивача в касаційній скарзі на те, що рапорт подано ним без його згоди колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про відсутність волевиявлення позивача на подання рапорту від 28.12.2016.
52. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
53. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
54. Приписами частини першої статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
55. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
56. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
57. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
Жук А. В.
Мартинюк Н. М.
Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Верховного Суду