23 березня 2020 року
Київ
справа №826/14459/15
адміністративне провадження №К/9901/3251/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року
у справі №826/14459/15
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просив:
- визнати бездіяльність Кабінету Міністрів України по виконанню взятих державою на себе зобов'язань по виконанню міжнародних договорів щодо компенсації майна сім'ї ОСОБА_1 , як вимушеним переселенцям із Польщі у 1945 році.
- зобов'язати Кабінет Міністрів України компенсувати йому майно, яке належало його діду - ОСОБА_2 , бабусі - ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 , як переселенцям із Польщі у 1945 році, за рахунок державного бюджету.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
23 січня 2020 року позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року у справі №826/14459/15.
Ухвалою від 06 лютого 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду визнав неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження, відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення від сплати судового збору та залишив без руху касаційну скаргу у зв'язку з невідповідністю її вимогам ст. ст. 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги до суду)(далі - КАС України). Суд надав строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків шляхом документа про сплату судового збору та доказів наявності підстав для поновлення строку на касаційне оскарження або вказати інші підстави для його поновлення.
На виконання вищезазначеної ухвали до суду надано документ про сплату судового збору та заява поновлення строку на касаційне оскарження в якій, скаржник зазначив що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції отримано дружиною позивача та передано йому 31 січня 2019 року, на підтвердження чого до заяви додано копія супровідного листа суду апеляційної інстанції від 22 січня 2019 року та копію поштового конверта.
Відповідно до ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 5 ст. 333 цього Кодексу.
Оскаржувана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду проголошена 14 січня 2019 року, отримана скаржником 31 січня 2019 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 23 січня 2020 року, тобто значно пропустивши строк на касаційне оскарження.
Значний проміжок часу з моменту винесення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та подання скаржником касаційної скарги вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.
Пунктом 6 ч. 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Крім того, у пункті 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" (заява № 11681/85) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Оскільки суд визнав неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження у даній касаційній скарзі, а скаржником не вказано інших підстав для його поновлення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 44, 329, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року у справі №826/14459/15 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді І.В. Желєзний
Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко