24 березня 2020 року
м. Київ
справа № 905/1845/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Дроботової Т.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Будводоканал" та Товариства з додатковою відповідальністю "Інститут "Стройремпроект"
про зобовязання усунути недоліки у роботі,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Будводоканал"
до Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради"
про стягнення 1 009 715,05 грн,
19.03.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 (повний текст складено 24.02.2020) у справі № 905/1845/17, подана 12.03.2020 безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Проте зміст касаційної скарги хоч і містить посилання на постанови Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі № 3-42гс12, Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 927/414/17, від 04.06.2018 у справі № 908/3519/16, від 05.06.2018 у справі № 910/16804/17, від 26.06.2018 у справі № 902/1370/15, від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 29.03.2018 у справі № 910/7545/16, від 24.04.2018 у справі № 911/830/17 та від 29.05.2018 у справі № 910/30902/15, але оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить чіткого визначення підстав на яких подається касаційна скарга.
Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав) подання цієї скарги, відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України її слід залишити без руху.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 905/1845/17 залишити без руху до 24.04.2020, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Б. Дроботова