"17" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3818/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Цісельський К.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Бєлік В.В.,
від відповідача: Багно В.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства ,,Страхова компанія ,,Арсенал Страхування" до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одеський логістичний центр" про стягнення 116475,48 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.01.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/3818/19, призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 18.02.2020 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2020 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 17.03.2020 р.
Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 17.03.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приватне акціонерне товариство ,,Страхова компанія ,,Арсенал Страхування" (далі - ПрАТ ,,СК ,,Арсенал Страхування") звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одеський логістичний центр" (далі - ТОВ ,,Одеський логістичний центр") про відшкодування в порядку суброгації 116475,48 грн, вказуючи на невиконання відповідачем обов'язків з прибирання належної йому території від снігу та криги, що призвело до пошкодження автомобіля, застрахованого ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту від 21.12.2017 р. № 833/17-Т/О з позивачем, який після виплати коштів страхувальнику набув права вимоги до заподіювача шкоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПрАТ ,,СК ,,Арсенал Страхування" посилається на приписи ст.ст.993,1166 ЦК України, ст.27 Закону України ,,Про страхування", ст.ст.1,24 Закону України ,,Про житлово-комунальні послуги", п.п.1.5, 3.5.12 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. № 76, п.1.1.8.6 Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 р. № 150, п.7.1 Правил благоустрою м. Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 р. № 1631-VI, зміст постанов Верховного Суду від 28.10.2019 р. по справі № 554/1583/16-ц, від 21.12.2018 р. по справі № 917/18/18, умови названого вище договору та додатку № 1 до нього, заяву від 21.03.2018 р. про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, звіт від 01.04.2018 р. № 4098 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, протокол огляду колісного транспортного засобу № 4098, рахунок-фактуру від 28.03.2018 р. № СЧ-029953, страховий акт від 05.04.2018 р. № 006.00346118-1 та додаток № 1 до нього, платіжне доручення від 10.04.2018 р. № 990579, лист Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі від 15.05.2018 р. № 38.1-9164-ЕО, лист Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 13.06.2018 р. № 1400/01-20, претензію від 01.08.2018 р. вих. № 0108/8-36906/К, відповідь на неї від 14.08.2018 р. вих. № 146/5-18 тощо.
ТОВ ,,Одеський логістичний центр" у відзиві на позовну заяву просить відмовити в її задоволенні, оскільки:
- воно є власником нежитлових приміщень, які складаються із комплексу 25 будівель загальною площею 50872,40 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. В. Стуса, 2/1 . В'їзд транспортних засобів на територію підприємства здійснюється за пропускною системою. 21.03.2018 р. належний ОСОБА_1 автомобіль марки ,,Toyota", д/н НОМЕР_1 , на територію відповідача не заїжджав, що підтверджується витягом з журналу в'їзду та виїзду;
- згідно ст.ст.1187, 1188 ЦК України, на які посилається позивач, будівля не є джерелом підвищеної небезпеки, тому відповідальність, передбачена зазначеними нормами, у власника будівлі настати не може;
- відповідачем виконуються вимоги діючого законодавства з прибирання території, в т.ч. від снігу. Жодних претензій з цього приводу на адресу відповідача не надходило, відповідно до листа Виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.02.2020 р. № 98 адміністративною комісією не розглядались протоколи, складені за порушення ТОВ ,,Одеський логістичний центр" державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів;
- у якості доказів протиправної поведінки та вини ТОВ ,,Одеський логістичний центр" позивачем надано заяву потерпілого ОСОБА_1 про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором, акт, в п.6 якого зазначено: ,,Страхова подія сталася з вини: Встановлюється." та відповідь органу поліції. В цих документах не зазначено ані інформації щодо конкретної будівлі, ані місцезнаходження снігової брили, що спричинила пошкодження автомобіля;
- основним видом діяльності ТОВ ,,Одеський логістичний центр" є здача в оренду офісно-складських приміщень, у зв'язку з чим будівля, з якої нібито впала снігова глиба, могла знаходитись в оренді у третіх осіб, які відповідно до умов укладеного договору оренди та вимог чинного законодавства повинні відповідати за утримання території;
- в порушення ст.ст.979,990 ЦК України позивачем перераховано 116475,48 грн страхової виплати Товариству з обмеженою відповідальністю ,,АДІС-Авто", яке відношення до укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ ,,СК ,,Арсенал Страхування" договору добровільного страхування не має.
ПрАТ ,,СК ,,Арсенал Страхування" у відповіді на відзив підтримує позов у повному обсязі та вважає доводи відповідача безпідставними з огляду на те, що факт перебування застрахованого автомобіля на території, що обслуговується відповідачем, зафіксовано Хмельницьким ВП Малиновського ВП у м. Одесі. Окрім цього позивач зауважує, що нормативним обґрунтуванням вимог являються приписи ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України ,,Про страхування", а не ст.ст.1187,1188 ЦК України. Також страхова компанія вважає, що відсутність фіксації Одеською міською радою порушень правил благоустрою не свідчить про неіснування таких порушень. Окремо позивач повідомляє те, що існування у відповідача договорів оренди з третіми особами доказово не підтверджено, та те, що відповідно до п.17 договору перерахування страхового відшкодування здійснюється на рахунок СТО на вибір страховика.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
21.12.2017 р. між ПрАТ ,,СК ,,Арсенал Страхування" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 833/17-Т/О, відповідно до умов якого страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання подій за страховими ризиками, що наведені у п.22.2 цього договору, в т.ч. падіння предметів (дерев, снігу, льоду, стовпів, рекламних щитів та ін.) на автомобіль марки ,,Toyota", д/н НОМЕР_1 .
21.03.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ ,,СК ,,Арсенал Страхування" з письмовою заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу, зі змісту якої вбачається, що 21.03.2018 р. у м. Одесі на вул . В. Стуса біля будинку 2/1 ОСОБА_1 виявлено пошкодження автомобіля марки ,,Toyota", д/н НОМЕР_1 внаслідок падіння снігу з будівлі.
05.04.2018 р. ПрАТ ,,СК ,,Арсенал Страхування" складено страховий акт № 006.00346118-1, відповідно до якого подію кваліфіковано як страховий випадок.
На підставі рахунку від 28.03.2018 р. № СЧ-029953, виставленого ТОВ ,,АДІС-Авто", та страхового акту від 05.04.2018 р. № 006.00346118-1 ПрАТ ,,СК ,,Арсенал Страхування" здійснено страхову виплату у розмірі 116475,48 грн на користь СТО, що підтверджується платіжним дорученням від 10.04.2018 р. № 990579.
Отримавши лист Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 13.06.2018 р. № 1400/01-20, згідно якого ТОВ ,,Одеський логістичний центр" є власником нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. В. Стуса, 2/1 , ПрАТ ,,СК ,,Арсенал Страхування" направило претензію від 01.08.2018 р. вих. № 0108/8-36906/К, де повідомило про необхідність відшкодування збитків, завданих в результаті падіння з належного ТОВ ,,Одеський логістичний центр" будинку льоду та снігу.
ТОВ ,,Одеський логістичний центр" у відповіді від 14.08.2018 р. вих. № 146/5-18 на претензію повідомило про відсутність в нього підстав для виконання вказаної вимоги, в зв'язку з чим ПрАТ ,,СК ,,Арсенал Страхування" звернулось до суду з позовом у рамках провадження у даній справі.
Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За змістом п.3 ч.1 ст.980 ЦК України, з яким кореспондується ст.4 Закону України „Про страхування" від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР (із змінами), предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічну норму містить ст.27 Закону України „Про страхування".
В ч.1 ст.173 ГК України закріплено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.
За правилами ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Господарський суд зауважує, що для притягнення особи до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування завданих збитків потрібна наявність складу правопорушення, в т.ч.: протиправне діяння; безпосередньо збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність не настає.
Вказуючи на наявність протиправної поведінки з боку ТОВ ,,Одеський логістичний центр", ПрАТ ,,СК ,,Арсенал Страхування" посилається на названі в тексті позову норми спеціального законодавства в сфері житлово-комунального господарства, узагальнений зміст яких зводиться до існування у власника будівлі обов'язку забезпечувати прибирання наявного на даху снігу.
Господарський суд погоджується з тим, що ТОВ ,,Одеський логістичний центр" як власник приміщень за адресою: м. Одеса, вул. В. Стуса, 2/1 повинно забезпечити прибирання снігу, що накопичується на дахах, шляхом скидання на землю та формування його у вали.
Проте в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази завдання збитків транспортному засобу внаслідок невиконання відповідачем покладених на нього законодавством обов'язків.
Такий висновок судом зроблено після дослідження доказів, представлених ПрАТ ,,СК ,,Арсенал Страхування" в обґрунтування своєї позиції, а саме датованої 21.03.2018 р. заяви ОСОБА_1 про настання події, що має ознаки страхового випадку, та листа Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі від 15.05.2018 р. № 38.1-9164-ЕО.
Так, заява ОСОБА_1 не може бути об'єктивним підтвердженням наявності викладених у ній подій, адже названа особа зацікавлена в отриманні страхової виплати, тому спроможна викривити обставини з метою одержання вигоди. Що стосується органу поліції, то він уповноважений проводити перевірку відомостей, повідомлених в адресованих йому заявах, однак в даному випадку жодні дії з метою встановлення того, ким вчинено протиправне діяння, яке призвело до пошкодження автомобіля, не проводились, поліцією лише зафіксовано факт звернення до неї ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, те, що відповідно до листа Виконавчого комітету Одеської міської ради від 12.02.2020 р. № 98 адміністративною комісією протягом 2018-2019 рр. не розглядались протоколи, складені за порушення ТОВ ,,Одеський логістичний центр" державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, а також те, що відповідач заперечує завдання збитків внаслідок падіння снігу з належної йому будівлі, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову, т.я. позивачем всупереч вимогам ч.1 ст.74 ГПК України не доведено існування протиправної поведінки ТОВ ,,Одеський логістичний центр", яка призвела до пошкодження застрахованого автомобіля, а, отже, відсутній один зі складових елементів складу господарського правопорушення, необхідний для стягнення збитків.
Доводи учасників справи, викладені в поданих до суду заявах, ніяк на остаточний висновок суду щодо відмови у задоволенні позову не впливають, тому залишаються без правової оцінки.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору за подання позову, з урахуванням відмови в останньому, покладаються на ПрАТ ,,СК ,,Арсенал Страхування".
Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 23 березня 2020 р.
Суддя Л.В. Лічман