про залишення позовної заяви без руху
23.03.2020 р. справа № 918/160/20
Суддя Петрашко М.М., розглянувши матеріали
за позовом Фермерського господарства «П'ятигірське»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісагроцентр»
про стягнення 149366,83 грн.
Відповідно до ухвали Господарського суду Рівненської області від 24.02.2020р. у справі №918/160/20 позовну заяву з доданими до неї документами надіслано за встановленою підсудністю до Господарського суду Львівської області.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, Господарський суд Львівської області дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на таке.
Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається із поданих матеріалів, ні у позовній заяві, ні у доданих до неї документах немає попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат (розрахунку судового збору та розрахунку витрат, пов'язаних з розглядом справи), які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, що є порушенням вимог пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 та частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до пункту 5.27. Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003)», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003р. №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (нижче підпису). Приклад засвідчення копії документа зазначено у пункті 5.27. Національного стандарту України (ДСТУ 4163-2003).
Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної долучено документи, які не засвідчені належним чином. Зокрема, як вбачається із поданих матеріалів, копії документів не містять таких відміток як: назви посади особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища та дати засвідчення копії.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов?язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
Таким чином, позивачем порушено вимоги частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки долучені до позовної заяви копії документів, не можуть вважатися доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу, оскільки ці документи не є ані оригіналами, ані належним чином засвідченими копіями.
Частиною 1 та частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для виправлення допущених недоліків, які зазначені у вказаній ухвалі суду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Петрашко М.М.