ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про повернення заяви про забезпечення
позову до подання позовної заяви
м. Київ
24.03.2020Справа № 910/4197/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Мітіна Гліба Руслановича про забезпечення позову до подання позовної заяви
особа, яка може отримати статус учасника справи Національний інститут раку
Без виклику представників сторін
До Господарського суду міста Києва надійшла заява Фізичної особи-підприємця Мітіна Гліба Руслановича про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Національному інституту раку приймати будь-які рішення та вчиняти дії, направлені на продовження процедури закупівлі, що оголошена на сайті системи закупівель «Prozzoro» за Кодом ДК 021:2015:33170000-2 Обладнання для анестезії та реанімації 10 найменувань за ідентифікатором UA-2020-02-14-000329-а за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-02-14-000329-a у тому числі, але не обмежено цим, здійснювати кваліфікацію учасників, проводити допуск до оцінки тендерних пропозицій, розкриття тендерних пропозицій, проводити розгляд та оцінку тендерних пропозицій, проводити електронний аукціон, а також вчиняти інші дії, направлені на проведення цієї процедури закупівлі.
Суд дійшов висновку про необхідність повернення заявнику заяви про забезпечення позову з огляду на таке.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано копію платіжного доручення №43 від 20.03.2020 про сплату судового збору у розмірі 1 051,00 грн.
Проте, суд зазначає, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Аналогічної правової позиції дотримуються і Верховний Суд в ухвалах у справі №915/1792/18 від 24.06.2019, у справі №918/702/18 від 14.02.2019, у справі №924/491/17 від 12.02.2019, у справі №904/1081/18 від 23.01.2019, від 12.11.19 у справі № 910/384/17.
Відтак, оскільки заявником подано саме копію платіжного доручення №43 від 20.03.2020 про сплату судового збору у розмірі 1051,00 грн, суд дійшов висновку, що заявником не надано суду належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, а саме оригіналу вказаного платіжного доручення.
Окрім того, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Однак, в порушення вищевикладеного, заявником не наведено пропозицій щодо зустрічного забезпечення.
Отже, заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, заява Фізичної особи-підприємця Мітіна Гліба Руслановича про забезпечення позову підлягає поверненню.
В той же час, суд наголошує, що повернення заяви про забезпечення позову з наведених вище підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідною заявою після усунення визначених вище недоліків.
Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Фізичної особи-підприємця Мітіна Гліба Руслановича про забезпечення позову до подання позовної заяви повернути заявнику.
Копію заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви залишити в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 24.03.2020 та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.В. Васильченко