ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.03.2020Справа № 910/11547/19
Господарський суд міста Києва у складі:
судді - Бондаренко Г. П.,
за участю секретаря - Лебович А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи
За позовом Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (04053, м. Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, будинок 26/28; код ЄДРПОУ 30019775)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛБАТ" (03680, м. Київ, ВУЛИЦЯ ПРЕДСЛАВИНСЬКА, будинок 28; код ЄДРПОУ 31111009)
Про стягнення 388 703, 71 грн
та
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛБАТ"
До Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ"
Про стягнення 832 581, 67 грн
За участі представників сторін:
Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Малярчук Ю. Б., довіреність № 2-644д від 22.01.2020;
Від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Савельїчев О. В., довіреність № б/н від 01.01.2020; Духницький А. М., довіреність № б/н від 01.01.2020.
Акціонерне Товариство "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛБАТ" про стягнення 388 703,71 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків поставки товару по договору поставки (закупівлі товару за власні кошти) № УГВ11784/30-18 від 12.12.2018. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 388703, 81 грн, а також позивач просить покласти судові витрати на відповідача.
29.08.2019 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, розгляд справи № 910/11547/19 ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін.
17.09.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛБАТ" надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ": 1) стягнути 127 855, 67 грн (з яких 2428, 47 грн - 3 % річних; 100873, 77 грн - інфляційні втрати; 2693, 43 грн - пеня) за порушення строків виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару; 2) стягнути 316022, 29 грн різниці між повною сумою отриманої банківської гарантії 704 726, 00 грн та розрахованою та стягненою Акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" пенею.
Суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/11547/19 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛБАТ" до Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" про стягнення 443 887, 96 грн та перейшов до розгляду справи в загальному позовному провадженні, розгляд справи постановив здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі, об'єднав зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛБАТ" до Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" про стягнення 443 887, 96 грн в одне провадження з первісним позовом по справі № 910/11547/19, призначив підготовче засідання у справі на 12.11.2019, про що постановив відповідну ухвалу від 25.09.2019, в якій навів мотиви та обґрунтування прийнятих процесуальних рішень.
20.09.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позов.
30.09.2019 через відділ канцелярії суду від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечував доводи відповідача за первісним позовом.
16.10.2019 через відділ канцелярії суду від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якій позивач за первісним позовом заперечував підставність пред'явлених до нього зустрічних позовних вимог.
12.11.2019 через відділ канцелярії суду від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом на його користь грошові кошти - 127 855, 67 грн, з яких 24 288, 47 грн 3 % річних, 100 873, 77 грн інфляційні втрати та 2 693, 43 грн пеня за порушення строків виконання зобов'язання, та стягнути з відповідача за зустрічним позовом на його користь грошові кошти - 704 726, 00 грн неповернутої банківської гарантії.
12.11.2019 через відділ канцелярії суду також надійшли пояснення до відзиву на позовну заяву від відповідача за первісним позовом.
В судовому засіданні 12.11.2019 відповідач за первісним позовом просив суд поновити строк для подачі доказу по справі, суд протокольно ухвалив поновити пропущений строк та залучив доказ до матеріалів справи, суд також на місці ухвалив за власною ініціативою продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 03.12.2019, суд також відклав розгляд питання щодо прийняття до розгляду заяви про збільшення зустрічних позовних вимог до наступного судового засідання.
02.12.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на заяву про збільшення зустрічних позовних вимог.
В судовому засіданні 03.12.2019 суд прийняв до розгляду заяву про збільшення зустрічних позовних вимог, розцінивши її як заяву про зміну предмету позову, та зазначив, що розгляд справи в подальшому здійснюється судом з урахуванням такої заяви. Суд також оголосив перерву в підготовчому засіданні на 24.12.2019 та встановив позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) строк на подання відзиву щодо заяви про збільшення розміру зустрічних позовних вимог до 15.12.2019, а відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) строк до 24.12.2019 для надання відповіді на відзив.
16.12.2019 через відділ канцелярії суду від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічні позовні вимоги з урахуванням вимог заяви про збільшення позовних вимог.
20.12.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача за первісним позовом надійшли пояснення щодо банківської гарантії та неустойки.
В судовому засіданні 24.12.2019 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 21.01.2020, про що зазначено в протоколі судового засідання.
21.01.2020 через відділ канцелярії від відповідача за первісним позовом надійшла заява, в якій відповідач за первісним просив розглянути питання про судові витрати в частині витрат на правничу допомогу після прийняття рішення по суті позовних вимог.
В судовому засіданні 21.01.2020 суд оголосив перерву до 10.03.2020.
В судове засідання 10.03.2020 учасники справи прибули та надали суду усні пояснення по суті справи, в яких позивач за первісним позовом просив суд задовольнити первісні позовні вимоги та відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог, в свою чергу, відповідач за первісним позовом просив суд відмовити в задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити зустрічні позовні вимоги.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на первісні та зустрічні позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
Як підтверджено матеріалами справи, 12.12.2018 між позивачем за первісним позовом, як покупцем, та відповідачем за первісним позовом, як постачальником, був укладений договір (закупівля товару за власні кошти) № УГВ 11784/30-18 (далі за текстом - договір).
Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації/-ях (далі - товар), що додається/ються до договору і є його невід'ємною/-ими частиною/-ами, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації/-ях (далі - специфікація/-її), яка є додатком № 1 до договору та її невід'ємною частиною (п. 1.2. договору).
Ціна договору вказується в специфікації/-ях в гривнях з урахуванням ПДВ (для резидента) або в іноземній валюті (для нерезидента). Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації/-ях до договору (п. 3.1., 3.2. договору).
В п. 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару та підписаного сторонами акту приймання - передачі товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах зазначених у специфікації/-ях або з урахуванням умов, передбачених п. 3.4. договору.
Згідно із п. 5.1. договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації/-ях до договору.
Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання - передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання - передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання - передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем) (п. 5.3. договору).
Передача та отримання товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту/актів приймання - передачі товару або видаткової/видаткових накладної/накладних.
Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (п. 6.1. договору).
Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором та специфікацією/-ях (п. 6.3.1 договору).
Відповідно до п. 7.10 договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікації/-ях до договору, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0, 1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
В п. 7.11. договору сторони погодили, що за порушення строків оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0, 001 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. На вимогу постачальника, покупець зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Пунктом 10.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по договору і діє до повного виконання сторонами зобов'язань.
Згідно з п. 10.2. договору вимоги забезпечення виконання зобов'язань по договору постачальником: забезпечення виконання зобов'язань по договору здійснюється до укладання договору в один із способів:
(1) у формі грошових коштів. Сума грошових коштів повинна бути перерахована постачальником на окремий рахунок, наданий покупцем та повинна бути не меншою 5 % від загальної вартості договору. Або
(2) надання банківської гарантії/стендбай акредитиву виконання зобов'язань по договору. Банківська гарантія/стендбай акредитив повинна відповідати вимогам, вказаним у типовій формі банківської гарантії/стендбай акредитиву виконання зобов'язань постачальником за договором, яка є додатком № 4 до договору та її сума повинна бути не менше 5 % від загальної вартості договору.
В день підписання договору сторонами також були підписані специфікації № 1 та № 2.
В специфікації № 1 сторони погодили поставку 21 штуки товару (дизельна електростанція GENERAC S650 - 14 штук та дизельна електростанція GENERAC Р6000 - 7 штук) загальною вартістю 2 179 999, 00 грн, в т.ч. ПДВ. Строк поставки товару: протягом 90 календарних днів з дати підписання сторонами договору. Оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання - передачі товару або видаткової накладної.
В специфікації № 2 сторони погодили поставку 13 штук товару (дизельна електростанція GENERAC РМЕ22S - 3 штуки, GENERAC РМЕ67 - 1 штука, GENERAC РМЕ150 - 6 штук, GENERAC VME330 - 1 штука, GENERAC VME640 - 1 штука та дизельна електростанція GENERAC VME705 - 1 штука) загальною вартістю 11 914 517, 10 грн, в т.ч. ПДВ. Строк поставки товару: протягом 90 календарних днів з дати підписання сторонами договору. Оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання - передачі товару або видаткової накладної.
Зобов'язання по поставці товару, обумовленого договором, постачальник виконав в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи: № ЦБАБ0000186 від 08.04.2019 щодо поставки 12 штук товару на суму 4359569, 00 грн; № ЦБАБ0000187 від 08.04.2019 щодо поставки 3 штук товару на суму 891725, 40 грн (накладна підписана покупцем 09.04.2019); № ЦБАБ0000188 від 08.04.2019 щодо поставки 3 штук товару на суму 1665119,12 грн (накладна підписана покупцем 09.04.2019); № ЦБАБ0000189 від 09.04.2019 щодо поставки 9 штук товару на суму 1163149, 30 грн (накладна підписана покупцем 10.04.2019); № ЦБАБ0000191 від 10.04.2019 щодо поставки 1 штуки товару на суму 681714, 00 грн; № ЦБАБ0000192 від 10.04.2019 щодо поставки 6 штук товару на суму 5 333 239, 25 грн (накладна підписана покупцем 11.04.2019).
Покупець поставлений постачальником товар оплатив в повному обсязі, що підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, 4359569,00 грн було сплачено 29.05.2019, 891725, 40 грн - 24.05.2019, 1665119, 12 грн - 29.05.2019, 1163149, 30 грн - 29.05.2019, 681714, 00 грн - 29.05.2019, 5333239, 25 грн - 29.05.2019.
У відповідності до п. 10.2. договору постачальник надав покупцю з метою забезпечення його зобов'язань за договором банківську гарантію № G1118/5659 від 30.11.2018 на суму 704726,00 грн Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».
Типова форма банківської гарантії/стендбай акредитиву виконання зобов'язань виконавцем за контрактом/договором є додатком № 4 до договору.
Згідно з банківською гарантією № G1118/5659 від 30.11.2018, гарант зобов'язався виплатити бенефіціару на письмову вимогу будь - яку суму вказану в письмовій вимозі бенефіціара, що не перевищує 704726, 00 грн не пізніше 10 робочих днів з дати отримання письмової вимоги бенефіціара, що містить вказівку на те, в чому полягає порушення принципалом зобов'язань, в забезпечення якого видана ця гарантія. Ця гарантія забезпечує виконання принципалом зобов'язань за договором, а також сплату неустойки (пені, штрафів), передбачених договором, нарахованим з моменту виникнення у бенефіціара права на їх нарахування, до дати вимоги.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за власні кошти ПАТ «Укргазвидобування» встановлює Порядок закупівель товарів, робіт та послуг ПАТ «Укгазвидобування», затверджений наказом ПАТ «Укргазвидобування» від 01.08.2017 № 497.
Відповідно до розділу 13. Забезпечення виконання договору про закупівлю Порядку закупівель товарів, робіт та послуг ПАТ «Укгазвидобування» замовник має право вимагати від учасника - переможця внесення ним не пізніше дати укладання договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачене документацією процедури закупівлі. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником - переможцем договору, визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними, а також згідно з іншими умовами, які мають бути зазначеними у договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин (п. 13.1 порядку). Забезпечення виконання договору не повертається замовником у разі невиконання учасником умов договору (п. 13.3. порядку).
21.03.2019 покупець звернувся до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» з вимогою по банківській гарантії від 30.11.2018 № G1118/5659 від 30.11.2018, в якій заявив про порушення принципалом зобов'язань, в забезпечення яких видана гарантія, в частині поставки товару відповідно до п. 5.1., 6.3.1. договору та специфікації № 1 - до 12.03.2019, оскільки станом на 20.03.2019 поставка не відбулася, та вимагав сплатити 704726, 00 грн за банківською гарантією № G1118/5659 від 30.11.2018.
Платіжним дорученням № 2704 від 05.04.2019 постачальник перерахував на транзитний рахунок виданої гарантії в АТ КБ «Приватбанк» для перерахування гарантом бенефіціару 704 726, 00 грн.
09.04.2019 банк виконав платіж на користь покупця по банківській гарантії № G1118/5659 від 30.11.2018 на суму 704 726, 00 грн.
Предметом первісного позову є вимоги покупця до постачальника за договором про стягнення з останнього 388703, 81 грн пені за порушення зобов'язань по поставці обумовленого договором товару у строк до 12.03.2019, за період прострочення з 13.03.2019 до 11.04.2019.
Постачальник факт прострочення поставки визнає, проте зазначає, що в рамках банківської гарантії № G1118/5659 від 30.11.2018, сплаченої на користь покупця ним вже була сплачена пеня за порушення строків поставки в розмірі визначеному покупцем, відповідно у задоволенні первісних позовних вимог, на його думку, слід відмовити.
Предметом зустрічного позову є вимоги постачальника до покупця за договором про стягнення з останнього 24 288, 47 грн 3 % річних, 100 873, 77 грн інфляційних втрат та 2 693, 43 грн пені за порушення строків оплати поставленого за договором товару, за період прострочення з 09.05.2019 до 29.05.2019. Також постачальник просить стягнути з покупця 704 726, 00 грн як суму не повернутої банківської гарантії, оскільки він вважає, що поставку товару здійснив, а отже гарантія підлягає поверненню.
Покупець факт прострочення оплати поставленого товару за договором не заперечує, проте заперечує розмір нарахованих постачальником штрафних санкцій та наявність у нього обов'язку по поверненню коштів банківської гарантії в будь - якому розмірі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають повному задоволенню, а зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509, 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, ст. 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 5.1. договору та специфікацій № 1 та № 2 кінцевим строком поставки товарів за договором є 12.03.2019 включно - протягом 90 календарних днів з дати підписання сторонами договору.
Таким чином, відповідач за первісним позовом зобов'язаний був поставити товар, обумовлений договором, до 12.03.2019 включно.
Як встановлено судом постачальник виконав свої зобов'язання за договором по поставці товару з порушення строку обумовленого договором, товар був поставлений та прийнятий покупцем в обсязі обумовленому договором протягом 08.04.2019, 09.04.2019, 10.04.2019 та 11.04.2019, що підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач за первісним позовом є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
В договорі сторони узгодили сплату постачальником пені та штрафу за порушення строків поставки товару, в розмірі 0, 1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення та в розмірі 7 % від суми невиконаного зобов'язання за прострочення понад 30 днів.
Судом встановлено, що відповідачем за первісним позовом було допущено прострочення строків поставки товару, відповідно в даному випадку наявні підстави для застосування до відповідача за первісним позовом відповідальності визначеної п. 7.10. договору.
Покупець просить суд стягнути з постачальника 388 703, 81 грн пені за період прострочення з 13.03.2019 по 11.04.2019.
З огляду на вимоги Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Судом перевірено розрахунок позивача за первісним позовом в частині стягнення пені за несвоєчасну поставку товару та визнано такий розрахунок арифметично правильним, відповідно первісні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, і стягненню з постачальника на користь покупця підлягають 388 703, 81 грн пені.
Щодо клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення належних до сплати штрафних санкцій суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним за виняткових обставин, у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.
Зазначаючи про необхідність зменшення суми пені, відповідач за первісним позовом при цьому не наводить будь - яких виняткових обставин та обґрунтувань на підставі яких суд має скористатися відповідним правом, ніж відсутність у позивача за первісним позовом збитків, та не надає жодних доказів на підтвердження факту існування таких обставин. Враховуючи наведене у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з постачальника за порушення строків поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - зі ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до умов укладеного договору та умов специфікацій № 1 та № 2 покупець зобов'язався здійснювати розрахунки за договором протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами видаткової накладної.
Товар був поставлений постачальником та прийнятий покупцем протягом 08.04.2019, 09.04.2019, 10.04.2019 та 11.04.2019, відповідно оплата поставленого товару мала бути здійснена покупцем до 08.05.2019, 09.05.2019, 10.05.2019 та 11.05.2019 відповідно.
Судом встановлено, що відповідачем за зустрічним позовом було допущено прострочення строків оплату товару, адже товар був оплачений, як встановлено судом 24.05.2019 та 29.05.2019.
Отже, відповідач за зустрічним позовом є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
В п. 7.11. договору сторони погодили сплату покупцем на користь постачальника пені в розмірі 0, 001 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, у випадку порушення строків оплати товару, обумовлених договором. Також в п. 7.11. договору сторони погодили сплату покупцем на вимогу постачальника суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Враховуючи, що покупець прострочив строки оплати поставленого товару, визначені договором , в даному випадку наявні підстави для застосування до відповідача за зустрічним позовом відповідальності визначеної п. 7.11. договору.
Судом перевірено розрахунок позивача в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату поставленого товару та визнано їх арифметично неправильним в частині визначення строків нарахування пені. Перебіг прострочення починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін, день виконання зобов'язання не входить до періоду прострочення. Останнє не було враховане позивачем за зустрічним позовом при визначенні періоду прострочення відповідача за зустрічним позовом, наслідком чого стало невірне визначення періоду прострочення відповідача за зустрічним позовом.
За розрахунком суду, зробленим за допомогою системи ЛІГА, за загальний період прострочення з 09.05.2019 до 28.05.2019 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за порушення строків виконання робіт в розмірі 2 551, 85 грн, і відповідно, в такому розмірі підлягають задоволенню зустрічні позивні вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення пені.
Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом 3 % річних ґрунтуються на законі та договорі, а відповідач за зустрічним позовом є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу в цілому підлягають задоволенню.
Судом перевірено розрахунок позивача в частині стягнення 3 % річних за несвоєчасну оплату поставленого товару та визнано арифметично неправильним, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку не враховано, що день виконання зобов'язань не включається до періоду прострочення. За розрахунком суду за період прострочення з 09.05.2019 до 28.05.2019 з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягають стягненню 20 974, 12 грн.
При здійсненні розрахунку інфляційних втрат необхідно враховувати положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", де зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (пп. 3.1 п.3).
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пп. 3.2 п. 3).
Заборгованість покупця перед постачальником по оплаті товару не складала повного місяця, відповідно у суду відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат.
Щодо вимог позивача за зустрічним позовом в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом коштів сплачених по банківській гарантії № G1118/5659 від 30.11.2018, то відповідні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі гарантією.
Згідно із ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтверджені. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висувати гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Статтею 562 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
У відповідності до ч. 1 ст. 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Відтак, обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умов порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами.
Строки поставки узгоджені сторонами в договорі були не дотримані постачальником, відтак відповідна умова договору була порушена, адже відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є як його невиконання так і не належне виконання, при цьому боржник вважається таким, що прострочив, у відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо він не виконав зобов'язання у строк встановлений договором.
Як встановлено судом, покупець звернувся до гаранта за банківською гарантією № G1118/5659 від 30.11.2018 з вимогою по виплаті по такій гарантії, і гарантія в розмірі 704 726, 00 грн була виплачена банком - гарантом на рахунок постачальника 09.04.2019.
Пунктом 13.3. Порядку закупівель товарів, робіт та послуг ПАТ «Укгазвидобування» визначено, що забезпечення виконання договору не повертається замовником у разі невиконання учасником умов договору.
Умова договору щодо поставки товару у строк до 12.03.2019 виконана постачальником не була, відтак в силу наведено положення порядку забезпечення виконання договору поверненню не підлягає. Не підлягають задоволенню з огляду на зазначене і зустрічні позовні вимоги у відповідній частині.
При цьому, суд відхиляє доводи постачальника стосовно сплати пені за порушення строків поставки товару в рамках оплати банківської з тих підстав, що зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання (ст. 562 Цивільного кодексу України).
Щодо посилань постачальника на п. 13.1 Порядку закупівель товарів, робіт та послуг ПАТ «Укгазвидобування», відповідно якого замовник повертає забезпечення після виконання учасником - переможцем договору, то вказане положення, уточнюється в п. 13.3 зазначеного порядку, де чітко зазначено, що забезпечення не повертається у випадку порушення умов договору, що і мало місце з боку постачальника.
Щодо посилань постачальника на принцип пропорційності, то вказаний принцип передбачає обов'язок законодавця передбачати в нормативних правових актах такі санкції, які забезпечують відповідність діяння і покарання. В даному ж випадку забезпечення зобов'язань за договором одночасно засобами пені та гарантії передбачені самим договором, свобода якого законодавчо закріплена. Відповідно, факт укладання сторонами договору з відповідними умовами свідчить проте, що на момент укладання договору його умови відповідали уявленням сторін про відповідність покарання можливому порушення договору.
Суд також не вбачає в даному випадку підстав для застосування аналогії закону, оскільки правовідносини сторін чітко врегульовані положеннями цивільного законодавства, в тому числі законодавчо визначені поняття гарантії та застави та врегульовані питання їх застосування.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що як покупцем за договором так і постачальником були допущені порушення умов договору, відповідно наявні підстави для застосування до обох сторін договору засобів відповідальності, визначених таким договором, водночас сторонами не надано жодних доказів, які б підтвердили неможливість виконати їх зобов'язань у зв'язку з форс-мажорними обставинами.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення первісних позовних вимог та про часткове задоволення зустрічних позовних вимог.
Витрати первісного позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за первісним позовом, а витрати позивача за зустрічним позовом по сплаті судового збору на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 75, 76, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛБАТ" про стягнення 388703, 71 грн задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛБАТ" (03680, м. Київ, вулиця Предславинська, будинок 28; ідентифікаційний код 31111009) на користь Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28; ідентифікаційний код 30019775) суму пені за порушення строків поставки товару у розмірі 388 703 (триста вісімдесят вісім тисяч сімсот три) грн 71 коп. та суму витрат на сплату судового збору у розмірі 5 830 (п'ять тисяч вісімсот тридцять) грн 56 коп.
3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛБАТ" до Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" про стягнення 832581, 67 грн задовольнити частково.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28; ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛБАТ" (03680, м. Київ, вулиця Предславинська, будинок 28; ідентифікаційний код 31111009) суму пені у розмірі 2551 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят одна) грн 85 коп., суму 3 % річних у розмірі 20974 (двадцять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн 12 коп. та суму витрат на сплату судового збору у розмірі 352, 89 грн.
5. В задоволенні інших зустрічних позовних вимог, в частині стягнення пені у розмірі 141, 58 грн, 3% річних у розмірі 3 314, 35 грн, інфляційних витрат у розмірі 100 873, 77 грн та в частині стягнення 704 726, 00 грн не повернутої банківської гарантії відмовити.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 24.03.2020.
Суддя Г.П. Бондаренко