ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.03.2020Справа № 910/15075/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом фізичної особи-підприємця Чепіжко Оксани Вікторівни (далі - Підприємець) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - Управління) та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Агентство), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - Державної казначейської служби України (далі - Служба), про відшкодування шкоди у розмірі 252 278,13 грн.,
за участі представників:
Підприємця: Шеїної Н.О. за ордером від 3 січня 2020 року серії ДН № 039778;
Управління: Кравченка О.М. за довіреністю від 19 вересня 2019 року № 472/01/15-2019;
Агентства: Гординської О.М. за довіреністю від 14 січня 2020 року № 4/7;
Служби: не з'явився;
У жовтні 2019 року Підприємець звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління та Агентства про відшкодування шкоди, завданої внаслідок неправомірної бездіяльності відповідачів, у розмірі 252 278,13 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що він є власником транспортного засобу марки BMW X6, M50d/F16, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , рік випуску - 2017. 11 липня 2017 року між Підприємцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Поділ Рент" було укладено договір оренди транспортного засобу № 11/07-2017, за умовами якого позивач передав в оренду цій юридичній особі вищенаведений транспортний засіб зі сплатою гривневого еквіваленту 350 доларів США за 1 день оренди. У той же час ухвалами слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року та від 19 грудня 2017 року в справі № 757/70174/17-к на вищевказаний автомобіль було накладено арешт та передано його в управління Агентству. 1 лютого 2019 року належний позивачу автомобіль був вилучений слідчим Комунарського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області. Разом із тим, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 8 квітня 2019 року в справі № 757/13251/19-к арешт з належного Підприємцю автомобіля було знято, у зв'язку з чим 9 квітня 2019 року та 11 квітня 2019 року позивач звернувся до Комунарського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області та Агентства з відповідними клопотаннями про повернення йому цього транспортного засобу. Оскільки вищенаведений автомобіль було фактично повернуто представнику Підприємця лише 6 травня 2019 року, у зв'язку з чим позивачу, на його думку, було завдано збитки у формі упущеної вигоди в розмірі 252 278,13 грн., яку останній у період з 10 квітня 2019 року по 6 травня 2019 року міг отримати від товариства з обмеженою відповідальністю "Поділ Рент" за договором оренди транспортного засобу від 11 липня 2017 року № 11/07-2017, Підприємець, посилаючись на статті 22, 321, 325, 1166, 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі - Закон), просив суд стягнути з Державного бюджету України вищенаведену суму збитків, завданих неправомірними діями відповідачів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 листопада 2019 року позовну заяву Підприємця прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15075/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 21 листопада 2019 року.
Ухвалою суду від 21 листопада 2019 року підготовче судове засідання відкладено на 12 грудня 2019 року.
2 грудня 2019 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив Управління на позовну заяву від 27 листопада 2019 року № 635/15/01-2019, в якому наведений відповідач заперечив проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що 1 лютого 2019 року автомобіль марки BMW X6, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , був зупинений співробітниками УПП ГУНП в Запорізькій області через спрацювання системи "ГАРПУН" на стаціонарному посту "ТЕФЛОН" по вулиці Космічній, 140 у місті Запоріжжя як такий, що знаходиться в розшуку в кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18 червня 2014 року, яке перебуває у провадженні Головної військової прокуратури України, та у подальшому того ж дня вилучений слідчим Комунарського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області та розміщений на зберігання на території Комунарського ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Запорізькій області. Разом із тим, вказаним структурним підрозділом ГУНП в Запорізькій області було вжито усіх можливих дій, спрямованих на повернення позивачу належного йому транспортного засобу. Крім того, Підприємцем, на думку зазначеного відповідача, не було у встановленому законом порядку доведено фактичного заподіяння йому шкоди.
Ухвалою суду від 12 грудня 2019 року строк підготовчого провадження у даній справі було продовжено на 30 днів, а розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладено на 16 січня 2020 року. Крім того, цією ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, було залучено Службу.
20 грудня 2019 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив Агентства на позовну заяву від 18 грудня 2019 року № 9222/7.2.3-22-13/7, в якому вказаний відповідач заперечив проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що спірний транспортний засіб не було вчасно повернуто Підприємцю з причин, що не залежали від волі Агентства, а були зумовлені утриманням цього автомобіля уповноваженими особами Національної поліції. Крім того, позивачем, на думку цього відповідача, не було доведено факту спричинення йому збитків і їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між діями чи бездіяльністю Агентства та завданою шкодою.
Ухвалою суду від 16 січня 2020 року підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 30 січня 2020 року.
У судових засіданнях 30 січня 2020 року та 13 лютого 2020 року оголошувалися перерви відповідно до 13 лютого 2020 року та до 13 березня 2020 року.
У судовому засіданні 13 березня 2020 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представники відповідачів проти задоволення вимог позивача заперечили з підстав, зазначених у відзивах на позовну заяву від 27 листопада 2019 року № 635/15/01-2019 та від 18 грудня 2019 року № 9222/7.2.3-22-13/7.
Третя особа про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, проте явку свого повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечила, будь-яких заяв по суті спору на адресу суду не направила.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
11 липня 2017 року між Підприємцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Поділ Рент" було укладено договір оренди транспортного засобу № 11/07-2017, за умовами якого позивач передав, а орендар - прийняв у строкове платне користування транспортний засіб: автомобіль BMW X6, M50d/F16 чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , рік випуску - 2017.
Вказаний договір підписаний Підприємцем та уповноваженою особою товариства з обмеженою відповідальністю "Поділ Рент", а також скріплений печаткою орендаря.
Згідно з пунктом 1.4 цієї угоди цільове призначення предмета оренди: для використання в господарській діяльності (переміщення осіб керівництва).
Відповідно до пункту 3.1 договору розмір орендної плати за договором складає суму гривневого еквіваленту 350 доларів США за добу оренди.
Орендар сплачує орендодавцю орендну плату за перші три місяці шляхом перерахування коштів на рахунок орендодавця в українських гривнях по курсу НБУ на день оплати в день одержання орендарем транспортного засобу в своє розпорядження. Оплата в наступних місяцях здійснюється орендарем до 5 числа місяця, наступного за звітним, якщо інше не буде узгоджено сторонами (пункт 3.2 договору).
За умовами пункту 5.1 вказаного правочину останній підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що він набуває чинності в момент, визначений у пункті 5.1, та діє до 11 липня 2020 року.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі (частина 1 статті 799 ЦК України).
За умовами статті 800 ЦК України наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.
У той же час постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України від 15 липня 2017 року належний позивачу автомобіль BMW X6 чорного кольору, державний номер НОМЕР_2 , було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні від 18 листопада 2016 року № 42016000000003536.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2017 року в справі № 757/43244/17-к на вищевказаний транспортний засіб в рамках наведеного кримінального провадження було накладено арешт шляхом заборони розпоряджатися та користуватися.
Однак ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року в справі № 757/67133/17-к арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді цього суду від 28 липня 2017 року в справі № 757/43244/17-к у рамках кримінального провадження № 42016000000003536, було скасовано.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року в справі № 757/70174/17-к на вказаний транспортний засіб в рамках наведеного кримінального провадження було повторно накладено арешт.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2017 року даний транспортний засіб було передано в управління Агентству та зобов'язано останнє забезпечити реєстрацію прав на управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі даної ухвали, щодо передачі Агентству майна, на яке накладено арешт.
Відповідно до статті 19 Закону (у редакції, чинній на момент постановлення вищенаведеної ухвали суду) Агентство здійснювало управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
Зазначені активи приймалися в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких мали надсилатися Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.
У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство зобов'язане надсилати того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень. У разі прийняття в управління цінних паперів інформація також надсилається відповідним учасникам депозитарної системи України.
Згідно з частинами 1-3 статті 21 Закону управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.
Активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб'єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.
Управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 ЦК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.
На виконання вищенаведених положень 5 жовтня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТРАНС" та Агентством було укладено договір управління майном (активами), за умовами якого останнє передало управителеві у строкове управління, зокрема, автомобіль BMW X6, M50d/F16 чорного кольору 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , ринковою вартістю згідно зі звітом про оцінку в розмірі 2 089 098,00 грн.
За умовами пункту 1.2 вказаної угоди строк управління активами починається з дня укладення цього договору та триває до дня надходження у письмовій формі повідомлення від установника управління про припинення цього договору в разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави, або до іншого строку в разі настання випадків, визначених у розділі 6 цього договору, або до 5 жовтня 2019 року.
Відповідно до пункту 6.1 даного правочину останній набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками його сторін та діє до 5 жовтня 2019 року, якщо інше не передбачено чинним законодавством України або цим договором, проте у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Дія цього договору припиняється у разі, зокрема, скасування арешту прийнятих в управління активів (пункт 6.2 договору).
На виконання своїх договірних зобов'язань за вищевказаним договором товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТРАНС" 30 жовтня 2018 року уклало з товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКОМ СКАЙ" договір оренди транспортних засобів № 30/10, за умовами якого останнє мало прийняти в строкове платне користування автомобіль BMW X6, M50d/F16 чорного кольору 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
Згідно з пунктом 1.3 цього договору цільове призначення предмета оренди: використання у господарській діяльності орендаря.
Разом із тим, судом встановлено, що постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва та нагляду за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України від 29 жовтня 2018 року було оголошено розшук транспортного засобу - автомобіля BMW X6 чорного кольору, державний номер НОМЕР_2 .
Листом від 10 грудня 2018 року № 10/12 товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТРАНС" звернулося до Агентства та повідомило, що автомобіль BMW X6 номер кузова НОМЕР_1 ), переданий цій юридичній особі в управління на підставі договору управління майном (активами) від 5 жовтня 2018 року, знаходиться у системі "ГАРПУН", що створює перешкоди для надання його в оренду. Враховуючи наведені обставини, у вказаному листі товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТРАНС" просило Агентство вжити відповідних заходів для зняття вказаного автомобіля з розшуку.
1 лютого 2019 року автомобіль марки BMW X6, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , був зупинений співробітниками УПП ГУНП в Запорізькій області через спрацювання системи "ГАРПУН" на стаціонарному посту "ТЕФЛОН" по вулиці Космічній, 140 у місті Запоріжжя як такий, що перебуває у розшуку в кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18 червня 2014 року, яке перебуває у провадженні Головної військової прокуратури України, та у подальшому того ж дня вилучений слідчим Комунарського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області та розміщений на зберігання на території Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.
Листом від 1 лютого 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТРАНС" (управитель за договором від 5 жовтня 2018 року) звернулося до Агентства та повідомило про вилучення вищенаведеного транспортного засобу працівниками поліції, а також просило вжити відповідні заходи реагування на такі дії з метою забезпечення можливості наймача (товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКОМ СКАЙ") використовувати зазначений автомобіль згідно з умовами договору оренди транспортних засобів від 30 жовтня 2018 року № 30/10.
У той же час ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 8 квітня 2019 року в справі № 757/13251/19-к арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року в справі № 757/70174/17-к, було скасовано.
Враховуючи вищенаведені обставини, листом від 9 квітня 2019 року Підприємець звернувся до Комунарського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області з клопотанням про повернення належного йому автомобіля: BMW X6, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_2 . До цього листа позивачем було додано копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 8 квітня 2019 року в справі № 757/13251/19-к.
Листом від 11 квітня 2019 року № 3341/45/01/03-2019 Комунарське відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області звернулося до Агентства та просило вирішити питання щодо вилучення та забезпечення належного зберігання або повернення представниками товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКОМ СКАЙ" (наймача) вищевказаного автомобіля, оскільки наведений транспортний засіб перебуває на території Комунарського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, де відсутній спеціально обладнаний майданчик для зберігання автомобілів.
Проте у відповідь на це звернення листом від 19 квітня 2019 року № 3050/1-26-19/6 Агентство повідомило Комунарське відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області про те, що для вирішення вищевказаних питань необхідно звертатися не до Агентства, а до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТРАНС" (управителя за договором управління майном (активами) від 5 жовтня 2018 року), оскільки саме останнє зобов'язано забезпечити належне збереження наведеного активу.
Разом із тим, листом від 16 квітня 2019 року № 3531/45/02/03-2019 Комунарського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Підприємцю було відмовлено в задоволенні його заяви про повернення належного позивачу автомобіля з огляду на те, що питання про повернення зазначеного транспортного засобу, який було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, може бути вирішено лише судом відповідної юрисдикції.
Судом встановлено, що за результатами поданої Підприємцем скарги на бездіяльність посадових осіб Комунарського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, яка полягала у протиправному утриманні та не поверненні позивачу належного йому транспортного засобу, останній звернувся до Печерського районного суду міста Києва з відповідною скаргою.
За результатами розгляду наведеної скарги ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2019 року в справі № 333/2191/19 (провадження № 1-кс/333/910/19) скаргу позивача було задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність уповноважених службових осіб Комунарського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області у період з 10 квітня 2019 року по 6 травня 2019 року, що полягає у неповерненні Підприємцю тимчасово вилученого майна, а саме: автомобіля BMW X6, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу на праві власності та був вилучений 1 лютого 2019 року під час проведення огляду місця події.
При постановленні цієї ухвали Печерським районним судом міста Києва було встановлено, що після скасування арешту вищенаведеного транспортного засобу ухвалою суду від 8 квітня 2019 року в справі № 757/13251/19-к, ні слідчий, ні прокурор у кримінальному провадженні з клопотаннями про накладення арешту на зазначене тимчасово вилучене майно до суду не зверталися.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 11 квітня 2019 року позивач звернувся до Агентства з аналогічною за змістом заявою про повернення належного йому автомобіля. До цієї заяви Підприємцем також було долучено копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 8 квітня 2019 року в справі № 757/13251/19-к.
У своєму позові Підприємець вказував, що Агентство, посилаючись на неотримання ним ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 8 квітня 2019 року в справі № 757/13251/19-к про скасування арешту в порядку статті 21 Закону, повідомило позивача про відсутність правових підстав для повернення належному Підприємцю автомобіля.
У зв'язку з наведеними обставинами Підприємець звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням від 15 квітня 2019 року, в якому просив суд направити на адресу Агентства ухвалу від 8 квітня 2019 року в справі № 757/13251/19-к.
З матеріалів справи вбачається, що після отримання від Печерського районного суду міста Києва ухвали цього суду від 8 квітня 2019 року в справі № 757/13251/19-к, листом від 26 квітня 2019 року № 3394/6.1-33-19/6 Агентство звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТРАНС" (управителя) з пропозицією виключити з умов укладеного між ними договору управління майном (активами) від 5 жовтня 2018 року положення, які стосуються автомобіля BMW X6, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_2 .
Листом від 2 травня 2019 року № 3405/6.1-40-19/6 Агентство звернулося до Підприємця з проханням особисто прибути до приміщення цього відповідача з метою визначення способів та строків виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 8 квітня 2019 року в справі № 757/13251/19-к про скасування арешту.
Водночас листом від 3 травня 2019 року № 03/05 товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТРАНС" повідомило Агентство про неможливість виконання умов договору управління майном (активами) від 5 жовтня 2018 року, оскільки представнику управителя після його прибуття до Комунарського відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області було відмовлено у видачі вищевказаного транспортного засобу. Також у даному листі товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКШЕРІ ТРАНС" просило Агентство вжити заходи щодо зняття наведеного автомобіля з розшуку.
Листом від 3 травня 2019 року № 3455/6.1-25-19/6 Агентство звернулося до прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України з проханням вжити заходи щодо зняття з розшуку вищевказаного активу з метою забезпечення можливості Агентства належним чином здійснити свої повноваження.
Постановою заступника начальника другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління процесуального керівництва Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України від 25 квітня 2019 року розшук транспортного засобу - автомобіля BMW X6 чорного кольору, державний номер НОМЕР_2 , було скасовано.
У той же час судом встановлено, що зазначений автомобіль було передано уповноваженій особі позивача та фактично повернуто у володіння Підприємця лише 6 травня 2019 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією відповідної розписки про збереження від 6 травня 2019 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, Підприємець посилався на те, вищенаведений автомобіль було фактично повернуто представнику позивача лише 6 травня 2019 року, у зв'язку з чим Підприємцю було завдано збитки у формі упущеної вигоди в розмірі 252 278,13 грн., оскільки останній у період з 10 квітня 2019 року по 6 травня 2019 року міг отримати від товариства з обмеженою відповідальністю "Поділ Рент" дохід у вищевказаному розмірі в якості орендної плати за договором оренди транспортного засобу від 11 липня 2017 року № 11/07-2017.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними свої повноважень.
За загальним правилом для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
Водночас статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18 травня 2016 року в справі № 6-237цс16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18).
У позовній заяві в обґрунтування своїх вимог Підприємець посилався на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року в справі № 757/70174/17-к на належний позивачу транспортний засіб (переданий в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Поділ Рент") в рамках кримінального провадження було накладено арешт.
Разом із тим, за умовами пункту 2.1.1 укладеного між Підприємцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Поділ Рент" договору оренди транспортного засобу від 11 липня 2017 року № 11/07-2017 позивач був зобов'язаний протягом 5 робочих днів після набрання чинності цим договором передати орендарю предмет оренди в належному технічному стані за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками.
Враховуючи вищевказані положення, суд дійшов висновку про те, що обов'язок по передачі товариству з обмеженою відповідальністю "Поділ Рент" в оренду вищенаведеного автомобіля мав бути виконаний Підприємцем до 18 липня 2017 року включно.
Крім того, за змістом пункту 3.2 договору оренди транспортного засобу від 11 липня 2017 року № 11/07-2017 обов'язок сплачувати орендну плату за договором виникає у орендаря в день фактичної передачі в його розпорядження цього автомобіля.
Проте всупереч вищенаведеним договірним положенням Підприємцем як до моменту накладення арешту на належний йому транспортний засіб (зокрема, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2017 року в справі № 757/43244/17-к та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року в справі № 757/70174/17-к), так і після скасування арешту на нього (відповідно ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2017 року в справі № 757/67133/17-к та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 8 квітня 2019 року в справі № 757/13251/19-к) не було вчинено жодних дій, направлених на фактичну передачу вищезазначеного автомобіля в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Поділ Рент" на виконання умов договору оренди транспортного засобу від 11 липня 2017 року № 11/07-2017. Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази передачі позивачем орендарю зазначеного рухомого майна і на час розгляду даного спору та вирішення його по суті.
У судових засіданнях представник позивача вказував на те, що наведений автомобіль не міг бути переданий товариству з обмеженою відповідальністю "Поділ Рент" в оренду в установлений договором строк у зв'язку з тим, що постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України від 15 липня 2017 року автомобіль BMW X6 чорного кольору, державний номер НОМЕР_2 , було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та вилучено у Підприємця.
Зі змісту вказаної постанови, копія якої наявна у матеріалах даної справи, вбачається, що старшим слідчим в особливо важливих справах Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України належний позивачу автомобіль BMW X6 чорного кольору, державний номер НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні від 18 листопада 2016 року № 42016000000003536. Водночас будь-яких рішень чи вказівок про вилучення даного автомобіля у Підприємця наведена постанова не містить. Інші докази, які підтверджують фактичне вилучення у позивача зазначеного транспортного засобу на підставі цієї постанови, у матеріалах даної справи відсутні.
Крім того, суд критично оцінює посилання Підприємця на неможливість фактичної передачі наведеного транспортного засобу в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Поділ Рент" у зв'язку з накладенням на це майно протягом 2017 року арештів, оскільки у своїй позовній заяві Підприємець просив стягнути спірну суму упущеної вигоди, нараховану в період з 10 квітня 2019 року по 6 травня 2019 року.
Слід також зазначити, що у матеріалах справи також відсутні докази, які підтверджують факт сплати товариством з обмеженою відповідальністю "Поділ Рент" будь-яких орендних платежів Підприємцю за користування спірним транспортним засобом на умовах договору оренди транспортного засобу від 11 липня 2017 року № 11/07-2017.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтями 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зважаючи на те, що Підприємцем у встановленому законом порядку не було доведено наявності тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог, а саме: фактичної наявності та дійсного розміру збитків у формі упущеної вигоди, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення його позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 23 березня 2020 року.
Суддя Є.В. Павленко