24 березня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/3700/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Державного підприємства "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" про стягнення коштів,
1. Короткий зміст позовних вимог.
Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" про стягнення коштів з рахунків платника податків на суму податкового боргу загалом у розмірі 115218,53 грн, посилаючись на несплату відповідачем узгоджених сум податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України.
2. Позиція відповідача.
Відповідач відзив по суті позовних вимог до суду не надав.
20.11.19 судом одержано заперечення відповідача на позовну заяву, які фактично зводились до тверджень про необхідність зупинення провадження у цій справі до розгляду по суті справи 826/15004/15 /а.с. 79-82/.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.19 відкрито провадження у справі за даним позовом. На підставі приписів частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, статей 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.19 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення по суті в першій інстанції справи №826/15004/15.
Ухвалою від 3.12.19 суд вирішив перейти до розгляд справи за правилами загального позовного провадження; розгляд справи розпочато спочатку зі стадії відкриття провадження у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.20 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Відповідач у судове засідання 16.03.20 явку уповноваженого представника не забезпечив.
Поштові відправлення разом з копіями ухвал суду та повістками про виклик, надіслані відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулись до суду неврученими з огляду на відсутність адресата.
У відповідності до пункту 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
А відповідно до частини дев'ятої зазначеної статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням наведеного, суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.
Державне підприємство "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 30031326 /а.с. 11/.
Відповідач перебуває на обліку в Козельщинській ДПІ як платник податків з 6.05.99.
За відповідачем обліковується податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб загалом у розмірі 115003,94 грн та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 214,59 грн, що виник за таких обставин.
На підставі поданих до контролюючого органу податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) відповідач самостійно визначив суми податкового зобов'язання зі сплати земельного податку:
за 2016 рік загалом у розмірі 10293,40 грн з щомісячною сплатою упродовж січня - листопада 2016 року по 857,78 грн, а у грудні 2016 року - 857,82 грн /а.с. 28-29/;
за 2016 рік загалом у розмірі 33077,22 грн з щомісячною сплатою упродовж січня - листопада 2016 року по 2756,448 грн, а у грудні 2016 року - 2756,38 грн /а.с. 32-33/;
за 2017 рік загалом у розмірі 35062,14 грн з щомісячною сплатою упродовж січня - листопада 2017 року по 2921,85 грн, а у грудні 2017 року - 2921,79 грн /а.с. 34-35/;
за 2018 рік загалом у розмірі 35062,14 грн з щомісячною сплатою упродовж січня - листопада 2018 року по 2921,85 грн, а у грудні 2018 року - 2921,79 грн /а.с. 36-37/;
за 2019 рік загалом у розмірі 35061,86 грн з щомісячною сплатою упродовж січня - листопада 2019 року по 2921,82 грн, а у грудні 2019 року - 2921,84 грн /а.с. 38-39/;
за 2019 рік загалом у розмірі 10293,40 грн з щомісячною сплатою упродовж січня - листопада 2019 року по 857,78 грн, а у грудні 2019 року - 857,82 грн /а.с. 30-31/.
Також відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2018 рік, у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 30,00 грн /а.с. 26/.
Крім того, фіскальним органом проведено ряд камеральних перевірок платника податків з питань своєчасності подання податкової звітності та сплати узгоджених сум грошових зобов'язань, за результатами яких сформовані податкові повідомлення-рішення:
від 18.01.18 №0002901207 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 176,41 грн /а.с. 24/;
від 18.01.18 №0002911207 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 174,97 грн /а.с. 24/;
від 4.06.18 №0038171210 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн /а.с. 17/;
від 5.07.18 №0042991210 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10,20 грн /а.с. 19/;
від 15.08.18 №0052151210 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4,46 грн /а.с. 21/.
Зазначені податкові повідомлення-рішення надсилались платнику податків на податкову адресу, однак поштові відправлення повернуті контролюючому органу з огляду на відсутність адресата, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями поштових конвертів.
Доказів оскарження перелічених вище податкових повідомлень-рішень у встановленому законом порядку суду не надано.
ДПІ сформовано та 19.02.10 вручено головному бухгалтеру підприємства податкову вимогу від 18.02.10 №2/13/3 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання у загальному розмірі 3267,49 грн /а.с. 60/.
Сторонами у справі доказів оскарження даної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.
До матеріалів справи залучено копію довідки Головного управління ДПС у Полтавській області від 25.09.19 вих. №2010/10/16-31-51-10, якою підтверджено, що відповідачем відкриті рахунки в установах банків /а.с. 12/.
Посилаючись на несплату відповідачем податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
А відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
При цьому, як визначено пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
А відповідно до пункту 59.5 цієї статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
За змістом статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Суд враховує, що статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
Податкове зобов'язання, визначене відповідачем у податкових деклараціях з плати за землю та податку на прибуток, вважається узгодженим з дати подання таких декларацій до контролюючого органу, не може бути оскаржене та мало бути сплачене у строки, визначені Податковим кодексом України.
Визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 18.01.18 №0002901207, від 18.01.18 №0002911207, від 4.06.18 №0038171210, від 5.07.18 №0042991210, від 15.08.18 №0052151210 суми штрафних (фінансових) санкцій вважаються узгодженими з моменту проставлення поштовою організацією відмітки про відсутність адресата у повідомленні про вручення та мали бути сплачені відповідачем у строк, визначений абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.
У зв'язку з несплатою податкового (грошового) зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, дані зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Разом з тим, наявність у відповідача податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями підтверджено зібраними у справі письмовими доказами у їх сукупності. Так, склад податкових зобов'язань та їх розмір підтверджено залученими до матеріалів справи копіями податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень.
Податковий борг відповідачем не сплачений, що підтверджено даними зворотного боку ІКП (а.с. 40-59, 144-146, 161-163).
Посилання відповідача на наявність судових проваджень, в яких оспорюється належність ДП "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" земель сільськогосподарського призначення не спростовують висновків суду про наявність у відповідача обов'язку зів сплати земельного податку, оскільки податкове зобов'язання платником податків обчислено самостійно та воно не може бути оскаржене.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області.
Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідні витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до Державного підприємства "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" (код ЄДРПОУ 30031326) кошти з рахунків у банках на суму податкового боргу зі сплати:
земельного податку з юридичних осіб у розмірі 104359,16 грн (сто чотири тисячі триста п'ятдесят дев'ять гривень шістнадцять копійок) на р/р UA648999980334129811000016618, отримувач - Козельщинське УК/отг Нова Галещина/18010500, код ЄДРПОУ отримувача 37812571, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
земельного податку з юридичних осіб у розмірі 10644,78 грн (десять тисяч шістсот сорок чотири гривні сімдесят вісім копійок) на р/р UA558999980334189811000016205, отримувач - Козельщинське УК/с. Солониця/18010500, код ЄДРПОУ отримувача 37812571, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 214,59 грн (двісті чотирнадцять гривень п'ятдесят дев'ять копійок) на р/р UA378999980313080002000016189, отримувач - Козельщинське УК/Козельщинський район/11020100, код ЄДРПОУ отримувача 37812571, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Кукоба