ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
23 березня 2020 року м. Київ № 640/6405/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовомОСОБА_1
доАпарату Верховної Ради України
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про:
- визнання протиправною бездіяльності Апарату Верховної Ради України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки;
- зобов'язання Апарату Верховної Ради України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 137,5 дні невикористаної щорічної відпустки у сумі 67020,00грн.;
- зобов'язання Апарату Верховної Ради України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач просить звільнити її від сплати судового збору на підставі пункту 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки компенсація за невикористані дні щорічної відпустки є частиною заробітної плати.
Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами) встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
На думку суду вимога позивача про нарахування та виплату грошової компенсації за 137,5 днів невикористаної щорічної відпустки у сумі 67020,00 грн. є вимогою про стягнення заробітної плати в розумінні наведеної норми Закону України "Про судовий збір".
Вимоги про визнання протиправною бездіяльності Апарату Верховної Ради України щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, зобов'язання виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку не підлягають звільненню від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-ІХ з 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.
Отже, за дві вимоги немайнового характеру про визнання протиправною бездіяльності Апарату Верховної Ради України щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та зобов'язання виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі по 840,80 грн. за кожну з вимог.
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно зі статтею 122 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другий); для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята).
Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України встановлено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Надаючи тлумачення вказаній нормі КЗпП України, Конституційний Суд України в Рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 зазначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР (зі змінами) необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
За змістом наведеного правового регулювання та Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 №8-рп/2013, не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати.
Позивачем заявлено вимогу про визнання протиправною бездіяльності Апарату Верховної Ради України щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, що не є вимогою про стягнення заробітної плати, тому на таку вимогу поширюються строки звернення до адміністративного суду. В даному випадку це частина п'ята статті 122 КАС України, якою визначено місячний строк звернення до суду. При цьому судом ураховано, що позивач обіймала посаду помічника-консультанта (патронатна служба), яка згідно з пунктом 15 статті 4 КАС України відноситься до публічної служби.
Як убачається з доданих до позову доказів, позивача звільнено розпорядженням від 27.08.2019 №1305-к з 29.08.2019. У позові не зазначено про невчасне отримання наказу. Отже, вимога про визнання протиправною бездіяльності Апарату Верховної Ради України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки заявлена з пропущенням місячного строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до статті 123 КАС України: в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша); якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга).
На думку суду, помилковими є доводи позивача про непоширення на позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності Апарату Верховної Ради України щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки строків звернення до суду. Заяви про поновлення строку пропущеного строку позивачем не подано.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві необхідно подати до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльності Апарату Верховної Ради України щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки;
документ про сплату судового збору в розмірі ?1681,60? грн. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код 38004897), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №640/6405/20), Окружний адміністративний суд міста Києва.
Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя В.А. Донець