про залишення позовної заяви без руху
24 березня 2020 року справа № 580/957/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про визнання неправомірними дій та скасування постанови,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича (вул. Університетська, 33, оф. 25, м. Черкаси, 18001, далі - відповідач), в якому просить:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо стягнення із пенсії та інших доходів позивача основної винагороди приватного виконавця у розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню за виконавчим листом Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 31.05.2017 №695/3495/16-ц, а всього: 94898 грн. 58 коп.;
- скасувати постанову відповідача від 29.03.2019 ВП №58750275 про стягнення з позивача основної винагороди приватного виконавця в сумі 94898 грн. 58 коп.
Ознайомившись із позовною заявою, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, відповідно до ч. 1, 2 статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як встановлено суддею з позову, позивач оскаржує постанову відповідача від 29.03.2019 ВП №58750275 про стягнення з позивача основної винагороди приватного виконавця в сумі 94898 грн. 58 коп., однак до Черкаського окружного адміністративного суду з даним позовом позивач звернулась лише 18.03.2020 (відтиск календарного штемпеля Укрпошти на конверті, в якому надійшов позов до суду), тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду.
Посилання позивача в позові на те, що про право звернення до адміністративного суду із вказаним позовом щодо скасування вищевказаної постанови приватного виконавця від 29.03.2019 ВП №58750275 він дізнався лише 11.03.2020 після отримання примірника ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 05.02.2020 у справі №695/3495/16-ц - не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки згідно наданої позивачем до позову копії довідкового листа до справи №695/3495/16-ц, авторозподіл скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії та вищевказаної постанови приватного виконавця відбувся 30.09.2019, в той час, як позивачем оскаржується постанова відповідача від 29.03.2019 ВП №58750275, тобто позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду при первинному поданні до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області скарги.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 2102 гривні.
Отже, розмір судового збору за подання позивачем до адміністративного суду вказаного позову становить 840 грн. 80 коп. (2102 грн. х 0,4 розміру = 840 грн. 80 коп.). Належним доказом сплати судового збору є лише оригінал документу.
Позивач у позові заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до дати завершення карантинних заходів в Україні, пов'язаних із протидією вірусній пандемії «COVID-19».
Проте, необхідно зазначити, що ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, нормами спеціального Закону, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору - не надано прав суду для відстрочення сплати судового збору до дати завершення карантинних заходів в Україні, крім того, законодавцем під час прийняття законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (Covid-19)» не внесено до Закону України «Про судовий збір» відповідних змін, які б надавали суду права звільняти або відстрочувати особам, які звертають до суду сплату судового збору через вищевказані обставини.
Відповідно до ч. ч. 1-2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 132, 133, 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про визнання неправомірними дій та скасування постанови - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали суду заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Гайдаш