Справа № 560/820/20
іменем України
24 березня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України Рябошапки Руслана Георгійовича , Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Генерального прокурора України Рябошапки Руслана Георгійовича, Офісу Генерального прокурора, в якому просить:
- визнати бездіяльність у формі відмови у розгляді клопотання ОСОБА_1 Генеральним прокурором України Рябошапкою Русланом Георгійовичем протиправною;
- зобов'язати Генерального прокурора України Рябошапку Руслана Георгійовича розглянути звернення ОСОБА_1 від 13.08.2019.
Відповідно до ухвали від 14.02.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.
Ухвалою від 17.03.2020 суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 та залучив Офіс Генерального Прокурора як другого відповідача у справі № 560/820/20.
На адресу суду від Офісу Генерального Прокурора надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Частиною другою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини 1 статті 19 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Таким чином, однією із визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції є те, що вона стосується правовідносин, у яких хоча б одна зі сторін є суб'єктом владних повноважень та виконує по відношенню до іншої сторони владно-управлінські функції, тобто, законодавчо наділена можливістю здійснювати владний вплив на права та обов'язки цієї особи.
У випадку, якщо суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, що є стороною даних правовідносин, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак публічно-правового, та, відповідно, не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Пунктом 2 частини другої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019000000000856 від 15.04.2019 за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368-4 КК України.
ОСОБА_1 , як захисником ОСОБА_4 , до Генеральної прокуратури України подані клопотання від 12.08.2019 та 08.10.2019.
Як встановив суд, у поданих клопотаннях ОСОБА_1 просив закрити кримінальне провадження № 42019000000000856.
Таким чином, вказані клопотання стосуються досудового розслідування у кримінальному провадженні, подані в порядку реалізації прав захисника, передбачених статтею 45 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Згідно з частиною 1 статті 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Пунктом 10 статті З КПК України передбачено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено параграфом 1 глави 26 КПК України.
Перелік відповідних рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, встановлено статтею 303 КПК України.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Конституційний Суд України в рішенні від 23.05.2001 № 6-рп/2001 зазначив, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери.
Таким чином, прокурори, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, не виконують публічно-владних управлінських функцій. Отже, оскарження таких дій (бездіяльності) має відбуватися виключно за правилами, встановленими КПК України.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 2140/1578/18, Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №826/13340/15, від 21.11.2018 у справі № 826/2004/18.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.
Разом з тим, враховуючи вимоги частини 1 статті 239 КАС України, суд роз'яснює позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
З даним позовом позивач має право звернутися до місцевого загального суду в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Враховуючи те, що позивач при поданні позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 20.02.2020 № МР_АВ241091РІМ_12581239, сплачений судовий бір необхідно повернути позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд
клопотання Офісу Генерального прокурора про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження у справі №560/820/20 за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України Рябошапки Руслана Георгійовича, Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок) грн. 80 коп., сплачений згідно з квитанцією від 20.02.2020 № МР_АВ241091РІМ_12581239.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя В.В. Матущак