23 березня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/235/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Войтовича І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправною відмову Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання (Б/1179-01.01) ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення №2018 від 24.12.2019, прийняте 108 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання (Б/1179-01.01) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Щасливцевську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 31.01.2020 адміністративний позов було залишено без руху та встановлено строк позивачу для усунення її недоліків.
Станом на 21.02.2020 позивач вимоги ухвали суду від 31.01.2020 виконав в повному обсязі.
21.02.2020, ухвалою суду відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи №540/235/20 за правилами загального позовного провадження.
13.03.2020 представником позивача подано до суду клопотання, в якому просить розглядати справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 18.03.2020, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи №540/235/20 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
10.03.2020 відповідачем подано відзив на позовну заяву та докази.
13.03.2020, представником позивача подано відповідь на відзив, в якому він просить відхилити пояснення, міркування та аргументи відповідача. Також просить постановити окрему ухвалу, в якій ініціювати притягнення до відповідальності, передбаченої законом, за грубе порушення земельного законодавства посадовими особами Щасливцевської сільської ради, які були допущені при протиправній відмові ОСОБА_1 в наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо заявленої нею земельної ділянки.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши наявні у ній докази, суд приходить до таких висновків.
Щодо вимоги представника позивача, про винесення у даній справі окремої ухвали відносно відповідача та ініціювання притягнення його до відповідальності за порушення допущенні при протиправній відмові ОСОБА_1 в наданні їй дозволу на розробку проекту землеустрою, суд зазначає наступне.
Частинами першою, другою, четвертою статті 249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Системний аналіз зазначених вище норм права свідчить, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Суд звертає увагу представника позивача на те, що застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Суд зазначає, що розгляд даної справи не завершено, рішення судом не прийнято, та як наслідок, суд дійшов висновку про передчасність заявленої вимоги представником позивача, оскільки судом на даній стадії розгляду справи не зроблено висновків щодо порушення закону відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні вимоги представника позивача щодо винесення окремої ухвали відносно відповідача.
Також, у відповіді на відзив, представник позивача звернув увагу на те, що копії документів, які надійшли від відповідача, завірені гр. " Юкіш ", проте до матеріалів не надано доказів на підтвердження повноважень представника на ведення даної справи в суді.
Дослідивши надані представником відповідача до відзиву на адміністративний позов копії документів, суд зазначає наступне.
Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Отже, з метою повного і всебічного з'ясування всіх обставин в даній справі та ухвалення законного рішення, суд вважає за необхідне витребувати додаткові докази.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу відповідачів на зміну правового регулювання відносин представництва органів місцевого самоврядування та органів державної влади.
Частиною першою статті 55 КАС України (у чинній з 01.01.2020р. редакції) встановлено, що сторона в адміністративній справі може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво». При цьому особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника (частина друга цієї статті).
Що стосується представництва, то за визначенням, наведеним у статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ним є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частини перша та третя вказаної статті).
2 червня 2016 року за №1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких з 1 січня 2020 року представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Вказані зміни набули чинності 30 вересня 2016 року.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 1 січня 2020 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Водночас, підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Таке розуміння цих правовідносин закладене у частині 10 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII. Таке ж визначення означеного поняття було відображено у попередній редакції статті 55 КАС України.
Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)» (частина третя статті 55 КАС України у чинній редакції). Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта цієї статті).
На переконання суду, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене саме її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Враховуючи викладене, заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань, а також докази мають подаватись до суду або представниками органу місцевого самоврядування, які є адвокатами чи прокурорами, або керівником, іншою уповноваженою особою відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (в порядку самопредставництва органу місцевого самоврядування).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Щасливцевську сільську раду Генічеського району Херсонської області надати до суду засвідчені належним чином копії усіх документів, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення №2018 від 24.12.2019, прийняте 108 сесією Щасливцевської сільської ради 7 скликання, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання (Б/1179-01.01), у тому числі докази, надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою на яку претендує позивачка.
Керуючись ст.8, пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, ст.ст.2, 7, 55, 160, 173 - 183, 241, 243, 248, 250, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Клопотання представника позивача щодо винесення окремої ухвали відносно відповідача - залишити без задоволення.
Зобов'язати Щасливцевську сільську раду Генічеського району Херсонської області надати до суду, у строк до 18.04.2020, засвідчені належним чином копії усіх документів, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення № 1867 від 03.10.2019 року, у тому числі докази, надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою на яку претендує позивачка.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя І.І. Войтович