Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 березня 2020 р. Справа № 520/12836/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Куриленко Н.В.,
за участі представників:
позивача - Ружинської К.О., відповідача - Наумецької Е.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення № 00096958062032, № 00097058062032, № 00096758062032, № 00096858062032, № 0149463-5806-2032, № 0149462-5806-2032 від 15.08.2019 року, які прийнято Головними управлінням ДФС у Харківській області.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач є власником нежитлової будівлі поліграфічного виробництва, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 . Відповідно до пп. є) пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, не є об'єктами оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. Таким чином, належна позивачу нежитлова будівля поліграфічного виробництва, загальною площею 2078,70 кв.м. як будівля промисловості не є об'єктом оподаткування в силу імперативних приписів закону пп. "є" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України і податок на нерухоме майно на неї не повинен нараховуватись, а тому прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 02.12.2019 року відкрито спрощене провадження по справі. Призначено судове засідання.
До канцелярії суду представником Головного управління ДПС у Харківської області було надано відзив на позов (а.с. 81 - 82), в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що Згідно інформації, отриманої від Департаменту територіального контролю довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав на нерухоме майно гр. ОСОБА_1 є власником: будівлі поліграфічного виробництва за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3891,70 кв.м. та виробничо-складська будівля за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 745,3 кв.м. Згідно п.п. «є» 266.2.2. п.266.2 ст.266 ПКУ не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. Отже об'єкти нерухомості, що знаходяться у власності позивача не підпадають піл пільгу, визначену «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст.266 ПК України. Таким чином, позовні вимоги позивача є безпідставними та помилковими, тому не підлягають задоволенню.
У відповіді на відзив (а.с. 100 - 103) позивач підтримав свою правову позицію, викладену в позовній заяві.
В додаткових поясненнях (а.с. 168 - 176) позивач також зазначив, що оскаржувані рішення не містять підстави для нарахування податку, граничних строків їх оскарження та до них не додані розрахунки податкових зобов'язань за відповідні періоди. Крім того, до 2018 року позивачу на праві власності належав один об'єкт нерухомості - нежитлові будівлі поліграфічного виробництва загальною площею 3213,90 кв.м. ( АДРЕСА_4 ), з них будівлі і споруди загальною площею 543,60 кв.м були непридатними для використання та були знесені. Отже, загальна площа нежитлової нерухомості станом на 2016-2017 роки, яка могла використовуватись у промислових цілях становила 2670,30 кв.м. з 18.04.2018 року у ДРРП було зареєстровано нежитлові будівлі поліграфічного виробництва загальною площею 3891,70 кв.м, Проте, при прийнятті оскаржуваних рішень податковий орган включив до об'єкту майно, якого не снувало у 2016-2017 роках та взяв за базу оподаткування площу об'єкта, якої не було ло 18.04.2018 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданому до суду відзиві на позов у зв'язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.
Головним управлінням ДФС у Харківській області було винесено у відношенні ОСОБА_1 ряд податкових повідомлень - рішень, а саме:
1) податкове повідомлення - рішення № 00096858062032 від 15.08.2019 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік на суму 53 627,63 грн.;
2) податкове повідомлення - рішення №00096958062032 від 15.08.2019 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік на суму 10 270,23 грн.;
3) податкове повідомлення - рішення № 00097058062032 від 15.08.2019 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2017 рік на суму 11 924,80 грн.;
4) податкове повідомлення - рішення № 00096758062032 від 15.08.2019 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2017 рік на суму 62 267,20 грн.;
5) податкове повідомлення - рішення № 0149462 - 5806 - 2032 від 15.08.2019 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2018 рік на суму 27 747,52 грн.;
6) податкове повідомлення - рішення № 0149463 - 5806 - 2032 від 15.08.2019 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2018 рік на суму 144 887,99 грн. (а.с. 64 - 69).
З додаткових пояснень (а.с. 223) представника ГУ ДФС у Харківській області встановлено, що при нарахуванні податку на нерухоме майно згідно податкових повідомлень - рішень №00096958062032 від 15.08.2019 року за 2016 рік на суму 10 270,23 грн., №00097058062032 від 15.08.2019 року за 2017 рік на суму 11 924,80 грн., № 0149462 - 5806 - 2032 від 15.08.2019 року за 2018 рік на суму 27 747,52 грн., податковий орган виходив з площі виробничо - складської будівлі 745,3 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_4. При винесенні податкових повідомлень - рішень № 00096758062032 від 15.08.2019 року за 2017 рік на суму 62 267,20 грн., № 00096858062032 від 15.08.2019 року за 2016 рік на суму 53 627,63 грн. та № 0149463 - 5806 - 2032 від 15.08.2019 року за 2018 рік на суму 144 887,99 грн., податковий орган виходив з площі нежитлової будівлі (поліграфічного виробництва) 3 891,7 кв.м. поліграфічного виробництва за адресою: АДРЕСА_4 . Вказані нежитлові будівлі належать ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх у адміністративному порядку шляхом подачі скарги до ДФС України.
Рішенням ДФС України від 06.11.2019 року №/К/99-00-01-05-04-14 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області - без змін (а.с. 70 - 73).
Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями Головного управління ДФС у Харківській області № 00096758062032 , № 00096858062032 , № 00096958062032 , № 00097058062032 , №0149463-5806-2032, №0149462-5806-2032 від 15.08.2019 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Щодо правомірності прийняття Головним управлінням ДФС у Харківській області №00096958062032 від 15.08.2019 року, яким визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік на суму 10 270,23 грн., суд зазначає наступне.
Так, на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 15.08.2008 року по справі №2-3606/2008 р., 15.10.2008 року за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) зареєстровано право власності на виробничо-складської будівлі за адресою: АДРЕСА_4 .
Вказане підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 197196251 від 22.01.2020 року (а.с. 185 - 186).
Згідно даних технічного паспорту КП технічної інвентаризації "Інвенрос" (інвентаризаційна справа 1300 №1-35) на виробничий будинок, який виготовлений 09.09.2015 року за замовленням ОСОБА_1 , виробничо - складська будівля "А-1" за адресою: АДРЕСА_4 загальною площею 745,3 кв.м. (а.с. 193 - 200).
Твердження позивача про те, що право власності не нежитлове нерухоме майно (виробничо - складська будівля загальною площею 745,3 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_4 ) зареєстроване за ОСОБА_2 лише 29.03.2018 року, не приймаються судом до уваги, оскільки 29.03.2018 року державним реєстратором було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №25559006 про право власності ОСОБА_1 на вказану виробничо - складську будівлю. Вказаний запис внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №404 54152 від 03.04.2018 року. Проте, державна реєстрація права власності позивача на виробничо - складську будівлю (адреса: АДРЕСА_4 ) відбулася саме 15.10.2008 року на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 15.08.2008 року по справі №2-3606/2008.
Крім того, технічну інвентаризацію вказаної будівлі проведено КП технічної інвентаризації "Інвенрос" у 2015 році та 09.09.2015 року складено технічний паспорт (а.с. 193).
Отже, твердження позивача в цій частині є безпідставними та спростованими матеріалами справи.
Відповідно до п.14.1.129-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.
Розділом 2 "Класифікація будівель та споруд" Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. № 507 (чинний з 01.01.2001 р.) будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості").
До будівель промисловості відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", що включає підкласи: 1251.1 "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості"; 1251.2 "Будівлі підприємств чорної металургії"; 1251.3 "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості"; 1251.4 "Будівлі підприємств легкої промисловості"; 1251.5 "Будівлі підприємств харчової промисловості"; 1251.6 "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості"; 1251.7 "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості"; 1251.8 "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро - фаянсової промисловості"; 1251.9 "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".
При цьому, визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд.
Згідно інформації з технічного паспорту КП технічної інвентаризації "Інвенрос" (інвентаризаційна справа 1300 № 1-35) на виробничий будинок (виробничо - складська будівля "А-1"), а саме експлікації приміщень до плану поверхів виробничого будинку, належні позивачу приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_4, є нежитловими приміщеннями та за своїм призначенням є виробничо - складськими приміщеннями, побутовими кімнатами, складськими приміщеннями (загальна площа 745,3 кв.м.) (а.с. 198).
Згідно відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно, нерухоме майно, розташоване ( АДРЕСА_4 ) є виробничо - складською будівлею (а.с. 186).
Відповідно до п. 266.1.1 ч. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно п. 266.2.1 ч. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пп.266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно положень п.266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Рішенням IV сесії Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області VII скликання від 18.02.2016 року "Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по Покотилівській селищній раді на 2016 рік" введено в дію на території Покотилівської селищної ради податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з 01.01.2016 року в наступних розмірах.
Пунктом 1.3 вказаного рішення визначено, що для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб встановлюється ставка податку 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату з 1 січня - 1378 гривень.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є власником виробничо - складської будівлі (адреса: АДРЕСА_4 ) з 15.10.2008 року, загальна площа якої 745,3 кв.м., отже Головним управлінням ДФС у Харківській області правомірно прийнято податкове повідомлення - рішення №00096958062032 від 15.08.2019 року, яким визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік на суму 10 270,23 грн. (745,3 кв.м. х 13,78 (1% мінімальної заробітної плати за 2016 рік) = 10 270,23 грн.).
Щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення №00096858062032 від 15.08.2019 року, яким визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік на суму 53 627,63 грн., суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) є власником нежитлової будівлі поліграфічного виробництва, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_6 , виданого 21.06.2004 року Харківською РДА Харківської області, що підтверджено копією Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно КП "Харківське районне БТІ" № 32511733 від 06.08.2009 року (а.с. 17 - 18).
Згідно вказаного Витягу № 32511733 від 06.08.2009 року, до нежитлових будівель поліграфічного виробництва (АДРЕСА_4) відносяться: виробничо-складські будівлі з літерами Ж-1 (заг.пл. 64,40 кв.м), М-1 (заг.пл. 114,40 кв.м), 3-1 (заг.пл. 15,20 кв.м), Л-1 (заг.пл. 368 кв.м), В-1 (заг.пл. 158,10 кв.м), Д-1 (заг.пл. 739 кв.м), И-1 (заг.пл. 630 кв.м), їдальня Б-1 (заг.пл. 94,30 кв.м), адміністративний корпус та виробничо-складське приміщення літ. С-1 (заг.пл. 984,40 кв.м), склад Г-1 (заг.пл. 46 кв.м) та інші споруди без визначення їхньої площі.
Отже, станом на 2009 рік загальна площа нежитлової будівлі складала 3 213,50 кв.м.
В додаткових поясненнях позивачем зазначено, що вказані будівлі були у незадовільному стані та деякі з них взагалі не підлягали експлуатації у зв'язку із їхнім значним зносом, а тому потребували знесення (а.с. 168 - 176).
Так, в інформаційній довідці комунального підприємства технічної інвентаризації "Інвенрос" № 684 від 17.04.2018 року зазначено, що загальна площа будівлі побутових приміщень «В-1» зменшилась на 10,10 м. кв. внаслідок внутрішнього перепланування. Загальна площа виробничо - складської будівлі «И-1» зменшилась на 6,0 м. кв., внаслідок внутрішнього перепланування. Загальна площа виробничо - складської будівлі «Д-1» збільшилась на 58,30 м. внаслідок переобладнання навісу. Загальна площа адміністративного корпусу і виробничо - складського приміщення «С-1» збільшилась на 1094.30 м. кв. згідно декларації про готовність до експлуатації об'єкту від 09.06.2017 № ХК 143171609239, сертифікату серія ХК № 162172561955 Департаменту Державної архітектурно будівельної інспекції у Харківській області. Внутрішнє перепланування в будівлях та побудова навісу та альтані згідно наказу № 404 від 09.08.2012 року міністерства регіонального розвитку, будівництва житлово - комунального господарства України зі змінами від 08.01.2013 року №2 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України не є самочинними. Знесені: виробничо - складська будівля « 3-1», виробничо - складська будівля « 1», склад «Г-1», частина виробничо - складської будівлі «М-1»- знесена та переобладнана в гараж «Н-1» (а.с. 109 - 110).
Судом встановлено, що на підставі правовстановлюючих документів (сертифікат Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області №ХК162172561955 від 13.09.2017 року, довідка КПТІ "Інвенрос" № 684 від 17.04.2018 року, декларація про готовність об'єкта до експлуатації №ХК143171609239 від 09.06.2017 року, видана Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області) та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 40763188 від 23.04.2018 року, державним реєстратором було внесено 18.04.2018 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис про право власності на реконструйовані нежитлові будівлі поліграфічного виробництва (адреса: АДРЕСА_4): адміністративний корпус та виробничого-складське приміщення літ. «С-1» загальна плоїла 2078.70 кв.м.: виробничо-складська будівля літ. «Ж-1» загальна площа 64,40 кв.м.; їдальня літ. «Б-1» загальна площа 94,3 кв.м.; будівля побутових приміщень літ. «В-1» загальна площа 148 кв.м., виробничо-складська будівляліт. "И-1"- загальна площа 624,10 кв.м.; виробничо-складська будівля літ. «Д-1» загальна площа 797,30 кв.м.; гараж літ. «Н-1» загальна площа 84,90 кв.м.; вбиральня літ. «Е»; свердловина літ.«Т»; водонапірна башня літ. «У»; огорожа N 1-5; КТП-546 літ. «ТІ»; навіс літ. «Ц»; альтанка літ. «Ф». (а.с. 107 - 108, 224 - 226).
Також, за замовленням ОСОБА_1 , КП технічної інвентаризації "Інванрос" складено на технічні паспорти (інвентаризаційна справа 1902 реєстраційний номер 1-10) на вказані будівлі і споруди з зазначенням їх нової площі після переобладнання та перепланування (а.с. 111 - 156).
Оскільки з 18.04.2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були зареєстровані нежитлові будівлі поліграфічного виробництва загальною площею 3891,70 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , зареєстроване право власності на новостворений об'єкт нерухомого майна виникло у ОСОБА_1 лише 18 квітня 2018 року.
Таким чином, визначаючи оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням №00096858062032 від 15.08.2019 року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік на суму 53 627,63 грн., ГУ ДФС у Харківській області протиправно взято за базу оподаткування площу об'єкта 3891,70 кв.м., оскільки в ході розгляду справи встановлено, що станом на 2016 рік вказаний об'єкт мав іншу площу.
Отже, податкове повідомлення - рішення №00096858062032 від 15.08.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.
Щодо решти оскаржуваних податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС у Харківській області № 00096758062032 , № 00097058062032 , №0149463-5806-2032, №0149462-5806-2032 від 15.08.2019 року, якими нараховано позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 - 2018 роки, суд також зазначає наступне.
Згідно положень п.266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Рішенням 12 сесії Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області 7 скликання від 06.03.2017 року та рішенням 14 сесії Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області 7 скликання від 14.06.2017 року (пп.1.4. п.1) встановлено на території Покотилівської селищної ради на 2017 рік та 2018 рік податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та на пільги. Ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб встановлюється у таких розмірах: 1) будинки офісні - 1%, 2) будинки торговельні - 1%, 3) гаражі - 0,1%, 4) господарські (присадибні), допоміжні будівлі - 0%.
Згідно технічного паспорту КП технічної інвентаризації "Інвенрос" (інвентаризаційна справа 1300 №1-35), технічних паспортів КП технічної інвентаризації "Інвенрос" (інвентаризаційна справа 1902 реєстраційний номер 1-10) (а.с. 111 - 156, 193 - 200), будівля поліграфічного виробництва за адресою: АДРЕСА_4 та виробничо - складська будівля "А-1" за адресою: АДРЕСА_4, за типом та своїми характеристиками є виробничими (складськими) приміщеннями, для яких не встановлено рішеннями Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2017 - 2018 роки.
Згідно положень пп.12.3.5 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Згідно пп.266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Враховуючи, що рішеннями Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області не встановлено на 2017 - 2018 роки ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для виробничих (складських) приміщень, власниками яких є фізичні особи, а нормами ПК України мінімальної ставки вказаного податку не визначено, ГУ ДФС у Харківській області протиправно винесено податкові повідомлення - рішення №00096758062032, №00097058062032, №0149463-5806-2032, №0149462-5806-2032 від 15.08.2019 року, якими нараховано позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 - 2018 роки, які також підлягають скасуванню у судовому порядку.
Пояснень стосовно того, чому податковим органом було застосовано ставку податку для офісних та торговельних будинків (1 відсоток) представником ГУ ДПС у Харківській області до суду не надано.
Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.п. «є» 266.2.2. п.266.2 ст.266 ПКУ не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
В позовній заяві позивач зазначив, що належна позивачу нежитлова будівля поліграфічного виробництва як будівля промисловості (адреса: АДРЕСА_4) не є об'єктом оподаткування в силу імперативних приписів закону пп. «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України і податок на нерухоме майно на неї не повинен нараховуватись.
На думку позивача, норма п.п. «є» 266.2.2. п.266.2 ст.266 ПКУ не передбачає обов'язковість перебування нерухомості у приватній власності суб'єкта господарювання, а лише визначає, що такі приміщення повинні використовуватися промисловими підприємствами. Однак майно може належати особі на будь - якій законній підставі, у тому числі на підставі права оренди, оперативного управління або довірчого віддання які включають в себе правомочності щодо володіння та користування майном. Нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_4, власником яких є позивач, використовуються на підставі договорів оренди АТ "Поліємос" за їх цільовим призначенням, основним видом діяльності якого є друкування іншої продукції. Отже, як вважає позивач, норми п.п. «є» 266.2.2. п.266.2 ст.266 ПКУ поширюються на нього.
Суд вважає необґрунтованими твердження позивача в цій частині, з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (Орендодавець) з ПрАТ «Поліемос» (Орендар) було укладено рід договорів оренди (№7 від 14.11.2015 року, №8 від 14.11.2016 року, №9 від 02.01.2017 року№10 від 02.01.2018 року, №11 від 02.01.2019 року), за якими Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 29 - 58).
Вказане нерухоме майно використовується у промисловості АТ «Поліемос».
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 17.02.2020 року по справі № 820/2556/17, за змістом якої застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
Оскільки позивач не використовує нежитлові будівлі ( АДРЕСА_4) в промислових цілях, що є необхідною умовою для пільги, на позивача не розповсюджується положення п.п. «є» 266.2.2. п.266.2 ст.266 ПК України.
Тому посилання позивача в цій частині є безпідставними.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень №00096758062032, №00096858062032, № 00097058062032 , №0149463-5806-2032, №0149462-5806-2032 від 15.08.2019 року, які підлягають скасуванню.
За таких підстав, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_7 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення - рішення №00096758062032, №00096858062032, № 00097058062032 , №0149463-5806-2032, №0149462-5806-2032 від 15.08.2019 року, які прийнято Головними управлінням ДФС у Харківській області.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) судові витрати в розмірі 3004 (три тисячі чотири) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 23 березня 2020 року.
Суддя О.В.Шевченко