СЕРЕДИНО-БУДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Справа № 586/1235/17
Номер провадження 2/586/30/20
19 лютого 2020 року м.Середина-Буда
Середино-Будський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Темірова Ч.М.,
за участі секретаря судового засідання Попової М.М.,
учасників справи:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача
та співвідповідачів ОСОБА_12
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Середина-Буда цивільну справу №586/1235/17 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_4 та СТОВ «Деснянське» про звільнення самостійно зайнятої земельної ділянки та стягнення матеріальних збитків як упущеної вигоди,-
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, в якому просить зобов'язати відповідача ОСОБА_4 звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, земельну ділянку загальною площею 3,592 га, кадастровий номер 5924483800:02:000:0021, яка розташована на території Нововасилівської сільської ради Середино-Будського району Сумської області, що йому належать на праві власності. Також, позивач просить стягнути з ОСОБА_4 матеріальні збитки у сумі 363987 (триста шістдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) гривень 78 коп. упущеної вигоди.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно Державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІІ-СМ № 031421, він є власником земельної ділянки загальною площею 3,592 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Нововасилівської сільської ради Середино-Будського району Сумської області. Вказану земельну ділянку він не використовує, жодних договорів, які б надавали право користування цією ділянкою відповідачу, він не надавав. Стверджує, що відповідач ОСОБА_4 використовує вказану земельну ділянку без дозволу і засіює гречкою.
Крім цього, позивач зазначає, що з 2013 року по 2017 рік включно, не використовуючи дану земельну ділянку, він втратив урожай, а саме хотів засіяти вказану ділянку картоплею, таким чином втратив упущену вигоду.
Позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з вищенаведених підстав. Крім цього просив подальші судові засідання проводити без його участі, але за участі його представника ОСОБА_1 .
Представник позивача ОСОБА_5 В. у судовому засіданні просив позов задовольнити посилаючись на наявні в матеріалах справи докази.
Представник відповідача та співвідповідачів Яворський М.І. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що у матеріалах цивільної справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт зайняття земельної ділянки відповідачем та співвідповідачами. Крім цього, долучено до матеріалів справи копії документів, які на думку представника, підтверджують, що позивач ОСОБА_3 повністю, без будь-яких перешкод розпоряджається вищевказаною земельною ділянкою, передаючи її в оренду іншим орендарям.
Свідок ОСОБА_6 , який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 , повідомив, що починаючи з 2007 року СТОВ «Деснянське» та в подальшому ФОП ОСОБА_4 без жодних договорів оренди було самовільно зайнято земельні ділянки, які належать ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_7 , який мешкає за адресою:
АДРЕСА_2 , повідомив, що його ділянка знаходиться навпроти ділянки ОСОБА_3 , яка використовувалась з 2015 року по 2017 рік СТОВ «Деснянське», а в подальшому при передачі земельних ділянок ФОП ОСОБА_4 . Також свідок зазначив, що йому достовірно не відомо чи звертався ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з проханням звільнення земельної ділянки.
Аналізуючи показання свідків, суд звертає увагу на те, що жоден зі свідків не зміг підтвердити свої покази належними доказами. Повідомляючи суду, що було самовільно захвачено земельну ділянку ОСОБА_3 , останні не змогли вказати, яка загальна площа захваченої земельної ділянки і де вона знаходиться, яким саме чином земельна ділянка використовувалася і ким саме. Зазначаючи у своїх показах, що вказана земельна ділянка використовувалася СТОВ «Деснянське», а в подальшому ФОП ОСОБА_4 , свідки не змогли вказати суду звідки їм відомо про такі факти.
Крім цього, суд звертає увагу на покази позивача, який зазначив, що вищевказану земельну ділянку незаконно використовував громадянин України ОСОБА_4 . Тобто, свідчення позивача та свідчення свідків суперечать один одному, а тому суд критично відноситься до показів свідків і не бере їх до уваги.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка площею 3,592 га, яка розташована на території Нововасилівської сільської ради Середино-Будського району Сумської області, що підтверджується копією Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-СМ № 031421, виданого 27 грудня 2001 року на підставі рішення 21 сесії 23 скликання Нововасилівської сільської ради народних депутатів Середино-Будського району Сумської області 18 липня 2001 року №55.
Крім того, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку
№ НВ-5906341262017 від 20.11.2017, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки 0,8730 га, кадастровий номер 5924483800:02:000:0021, яка розташована на території Зноб-Новгородської селищної ради Середино-Будського району Сумської області.
Згідно довідки виконавчого комітету Зноб-Новгородської селищної ради Середино-Будського району Сумської області № 186 від 07.11.2017 вбачається, що ОСОБА_3 належить земельний пай, який не здається в оренду, однак засівається гречкою.
17 січня 2018 року головними спеціалістами-державними інспекторами відділу контролю за використанням та охороною земель у Глухівському, Середино-Будському, Ямпільському, Шосткинському районах, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 згідно наказу №35-ДК від 16.01.2018 Головного управління Держгеокадастру у Сумській області та за участі голови Зноб-Новгородської селищної ради Середино-Будського району Сумської області Гончарова П.В. та Кошеля В.В. було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 35-ДК/7/А/7/09/01/-18, щодо проведення перевірки земельної ділянки кадастровий номер 5924483800:02:000:0020, що розташована на території Зноб-Новгородської селищної ради Середино-Будского району Сумської області.
В результаті перевірки було встановлено, що на земельній ділянці знаходяться залишки сільськогосподарської культури, а саме гречки, минулих років. Крім того, на день проведення перевірки земельна ділянка, що належить ОСОБА_3 , не використовується.
Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що згідно договорів оренди, укладених між власниками земельних паїв та СТОВ «Деснянське», останній використовує 48.95 га. Фізична особа підприємець ОСОБА_4 на підставі укладених договорів оренди землі, укладених з Зноб-Новгородською селищною радою Середино-Будського району Сумської області, орендує та використовує 44,28 га. Так, СТОВ «Деснянське» та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 належать землі сільськогосподарського призначення загальною площею 97,26 га, з яких 4,03 га не використовуються. Так, на земельних ділянках, які не використовуються, площею 4,03 га розташовані земельні ділянки, що належать ОСОБА_3 - 2,25 га та ОСОБА_10 - 1,78 га, що підтверджується довідкою № 3, виданою СТОВ «Деснянське» 02.04.2018.
Так, у судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_11 було надано реєстр для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Нововасилівської сільської ради Середино-Будського району Сумської області та довідку ТОВ «Прогрес Колос», відповідно до яких 22 січня 2018 року ОСОБА_3 передав в оренду земельну ділянку загальною площею 3,592 га, що належить йому на праві власності згідно державного акту на землю серії ІІІ-СМ 031421 від 27 грудня 2012 року та було укладено договір оренди, проте державна реєстрація не проводилась. Згідно умов та за використання земельної ділянки, ОСОБА_3 отримав орендну плату у сумі 2068 грн.
Крім того, факт отримання позивачем орендної плати у сумі 2068 грн. підтверджує розрахункова відомість на виплату орендної плати земельних паїв с. Нововасилівка за 2018 рік, де навпроти прізвища ОСОБА_3 поставлено підпис власником земельної ділянки.
Вказані письмові докази повністю підтвердили доводи представника відповідача та співвідповідачів, що ОСОБА_3 використовує вищевказану земельну ділянку на свій розсуд без будь-яких перешкод, а також особисто отримує грошові кошти за оренду даної ділянки.
Щодо заявлених вимог в частині стягнення матеріальних збитків у сумі 363 987 (триста шістдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) гривень 78 коп. упущеної вигоди, суд враховує таке.
Позивач зазначає, що в період з 2013 року по 2017 рік включно, не використовуючи спірну земельну ділянку ОСОБА_3 втратив урожай, а саме картоплю. Таким чином, на думку позивача, неправомірними діями відповідача ОСОБА_3 втратив упущену вигоду, тобто реальний дохід у зв'язку з використанням земельної ділянки.
Відповідно до листа Головного управління статистики Сумської області від 05.04.2017 №04.4-82/1081-17 вбачається, що урожайність картоплі в Середино-Будському районі складала у: 2013 році - 107,0 ц/га; 2014 році - 81,0 ц/га; 2015 році - 98,7 ц/га; 2016 році - 52,9 ц/га. Середні ціни реалізації кратоплі в Сумській облатсі складали у: 2013 році - 2021,2 грн/т; 2014 році - 1956,1 грн/т; 2015 році - 2300,9 грн/т; 2016 році - 2037,9 грн/т.
Таким чином, на думку позивача, за 2013-2017 роки у зв'язку з невикористанням земельної ділянки позивачем упущена вигода складає 363 987,78 грн.
Дослідивши та вивчивши лист Головного управління статистики Сумської області від 05.04.2017 №04.4-82/1081-17 суд вважає за необхідне також зазначити, що середні ціни вказані з урахуванням якості, але без урахування податку на додану вартість, дотацій, накладних витрат по закупівлях, транспортних та експедиційних витрат. Проте наведені середні ціни призначені для статистичних цілей (розрахунків індексів цін, індексів реалізації сільськогосподарської продукції тощо) і не можуть використовуватися для інших цілей, зокрема не можуть бути підставою для обґрунтування цінових пропозицій та визначення переможців під час проведення конкурсних торгів згідно з процедурами, встановленими Законом України «Про здійснення державних закупівель».
Суд враховує, що позивачем та його представником не надано жодного доказу, який би підтверджував, що ОСОБА_3 в заначений період намагався посади картоплю на даній земельній ділянці. Крім цього, не надав жодного доказу, який підтверджував, що йому були спричинені матеріальні збитки.
Згідно ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або права та інтересу.
Суд враховує, що під час розгляду даної справи ні позивачем, ні його представником, так і не було вказано, ким саме чи громадянином України ОСОБА_4 , чи ФОП ОСОБА_4 , чи СТОВ «Деснянське» було самовільно зайнято земельну ділянку. А тому суд приходить до висновку, що позивач не надав до суду належних та допустимих доказів порушення його прав відповідачем та співвідповідачами, не довів ті обставин, на які він посилається, як на підставу свої вимог та заперечень.
У свою чергу відповідач та співвідповідач надали до суду достатні докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти до висновку, що вищевказані земельні ділянки ними не використовуються та не порушують права власника земельних ділянок.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено наявності у діях громадянина України ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_4 та СТОВ «Десняське» складу цивільного правопорушення, а саме не доведено факту самостійного зайняття земельної ділянки.
Таким чином, в процесі розгляду справи не встановлено факту порушення прав позивача. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що його право порушене, а тому в задоволенні позову належить відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст, 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 258, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України,-
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_4 та СТОВ «Деснянське» про звільнення самостійно зайнятої земельної ділянки та стягнення матеріальних збитків як упущеної вигоди - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02 березня 2020 року.
Суддя Ч.М.Теміров