12.03.2020 Справа №607/14264/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді - Сливки Л.М.
за участі секретаря судового засідання - Хамелко О.Ю.,
позивачки - ОСОБА_1 , представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав,
Позивач ОСОБА_1 пред'явила до суду позов до відповідача ОСОБА_3 , в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог вказала, що перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_3 у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_4 . Вказує, що із відповідачем припинили спільно проживати ще у період її вагітності, а 12 листопада 2008 року шлюб між ними було розірваний. З моменту народження дитини, відповідач усунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, зокрема не забрав дитину із пологового відділення, не зареєстрував народження сина в органах реєстрації актів цивільного стану, від моменту народження сина і по даний час жодного разу не поцікавився життям дитини, не провідував його, не брав участі у дошкільних та шкільних заходах сина, не цікавився станом його здоров'я, не підтримував з сином жодного спілкування, ні особисто, ні засобами телефонного зв'язку, не надавав матеріальної допомоги, не дарував подарунків на дні народження, не цікавився фізичним, духовним та культурним розвитком дитини. Також зазначає, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 липня 2005 року із відповідача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , у розмірі 25% від усіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи із 06 червня 2005 року і до досягнення ним повноліття. Однак, ОСОБА_3 не сплачує аліменти, у нього наявна заборгованість, яка станом на 01 вересня 2019 року становить 17654,27 гривень. За вказаних обставин, покликаючись на невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків відносно неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від моменту його народження і по даний час, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 липня 2019 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_3 подав до суду заперечення (відзив) на позовну заяву , у яких вказує, що викладені у позові обставини не відповідають дійсності. Зазначив, що сплачує аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_5 , у розмірі 25% від усіх видів його доходів, які розраховуються виходячи із розміру середньої заробітної плати у регіоні, оскільки він тимчасово не працює та не має стабільних доходів. В середньому сума аліментів, які стягуються з нього на сина складає 2000 гривень. Зазначив, що у нього є сім'я, дружина та двоє малолітніх дітей, яких він також зобов'язаний утримувати. Покликаючись на необґрунтованість позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 січня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, з підстав, викладених у позові.
Відповідач ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради - Мелех О.Р. у судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування від 14 листопада 2019 року щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, вказала, що позбавлення відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_5 , якнайкраще відповідатиме інтересам дитини.
Судом установлено:
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України , відповідно до актового запису за № 999, зробленого 27 травня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України).
12 листопада 2008 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , про що складено актовий запис за №690 Відділу реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, яким 12 листопада 2008 року видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .
Неповнолітній син сторін ОСОБА_7 зареєстрований та проживає разом із матір'ю (позивачкою) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить Довідка про реєстрацію місця проживання особи - ОСОБА_4 , видана 17 квітня 2019 року Відділом реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації за №35939/28-03 та відміткою про зареєстроване місце проживання позивачки ОСОБА_1 , проставленої у паспорті громадянина України серії НОМЕР_4 виданого Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 26 червня 2002 року на ім'я ОСОБА_1 .
Як убачається із довідки №39, виданої 08 серпня 2019 року Тернопільським дошкільним навчальним закладом №9 Тернопільської міської ради, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно відвідував Тернопільський дошкільний навчальний заклад №9 у 2011-2012 роках. Батько життям дитини не цікавився, в заклад не з'являвся, батьківські збори та святкові ранки не відвідував.
Згідно інформації Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №27 імені Віктора Гурняка Тернопільської міської ради Тернопільської області від 05 серпня 2019 року за №87, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчався у школі з 01 вересня 2012 року по 13 червня 2017 року. Протягом усього періоду навчання батько учня, ОСОБА_3 жодного разу не з'являвся до школи, не приходив на батьківські збори, не цікавився станом здоров'я, навчанням та вихованням дитини.
Із психолого-педагогічної характеристики на учня ОСОБА_4 наданої Тернопільською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №27 імені Віктора Гурняка Тернопільської міської ради Тернопільської області слідує, що ОСОБА_7 навчався за програмою загальноосвітньої школи, сприйнятливість пам'яті середня, швидко виснажується, увага нестійка, самооцінка занижена, коло спілкування обмежене, ставлення до однокласників доброзичливе. Мама та бабуся ОСОБА_8 водили хлопчика до школи, цікавилися його успішністю, поведінкою. Перебуває у дружніх взаєминах з мамою. За час навчання у школі ОСОБА_6 , тато ОСОБА_3 жодного разу не приходив до психолога школи.
Як убачається із інформації Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №26 імені Дмитра Заплітного Тернопільської міської ради Тернопільської області від 31 липня 2019 року за №02-12/129, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у школі з 13 червня 2017 року. Батько дитини, ОСОБА_3 жодного разу не з'являвся до школи, не приходив на батьківські збори, не цікавився станом здоров'я, навчанням та вихованням дитини.
Згідно довідки №122 виданої 20 серпня 2019 року комунальним закладом Тернопільської міської ради «Станція юних техніків», ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчався у гуртку «Авіамоделювання» протягом 2016-2017 років. Мама ОСОБА_9 ОСОБА_1 займалася вихованням сина, приділяючи належну увагу його навчанню у гуртку, постійно цікавилася його поведінкою та роботами, які він виконував під час занять. Батько хлопчика ОСОБА_3 , за увесь період навчання сина в гуртку на Станції юних техніків його дозвіллям не цікавився, жодного разу не був присутнім на батьківських зборах та не супроводжував його на заняттях.
Крім цього, у матеріалах справи містяться письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресовані Службі у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, у яких він вказує, що жодного разу не зустрічався та не спілкувався із своїм батьком ОСОБА_3 . Вважає, що його батько є аморальною людиною та відмовився від участі у його житті, у зв'язку із чим не заперечує проти позбавлення його батьківських прав.
Судом установлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 липня 2005 року із відповідача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 25% від усіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи із 06 червня 2005 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно розрахунку заборгованості по аліментах від 25 вересня 2019 року наданого Тернопільським міським відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області станом на 01 вересня 2019 року за ОСОБА_3 числиться заборгованість по аліментах в розмірі 17654,27 гривень.
При цьому, відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах від 11 березня 2020 року наданого Тернопільським міським відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), станом на 11 березня 2020 року у ОСОБА_3 наявна заборгованість у розмірі 4266,27 гривень.
Як убачається із висновку органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько дитини ОСОБА_3 на засідання комісії не з'явився. Орган опіки та піклування вважає, що усі зібрані факти свідчать про невиконання ОСОБА_3 своїх обов'язків щодо виховання та утримання дитини, свідоме нехтування та самоусунення від виконання батьківських обов'язкі. У зв'язку із чим , захищаючи інтереси дитини, керуючись вимогами статтей 19, 164 Сімейного кодексу України та вимогами статтей 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1012 від 14 листопада 2019 року затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до вимог ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Вимогами частини 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно із вимогами ст. 164 Сімейного кодексу України - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Згідно із вимогами статей 9,18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов'язок матері і батька це обов'язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.
Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (п.54) зазначив, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і такі інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
Зокрема, Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Згідно роз'яснень, викладених в цій Постанові ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов'язків.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_3 від моменту народження сина ОСОБА_6 , якому на даний час виповнилося вже 14 років, не цікавився та не цікавиться його життям, не підтримує з сином жодного спілкування, не цікавиться його станом здоров'я, фізичним та духовним розвитком, не надає матеріальної допомоги, дитина не бажає спілкуватися з батьком.
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд оцінює як ухилення відповідача ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов'язків відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоме нехтування ним своїми обов'язками щодо неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, у зв'язку з чим, ураховується відсутність будь-якого спілкування відповідача з сином впродовж тривалого періоду часу по відношенню до віку дитини, існування реальної можливості виконання батьківських обов'язків, проте їх свідоме не виконання.
Навіть сам факт неприбуття відповідача на засідання комісії, на якому розглядалось питання про доцільність чи недоцільність позбавлення його батьківських прав, свідчать про відсутність інтересів відповідача щодо життя свого неповнолітнього сина. Доводи ОСОБА_3 про недоцільність позбавлення його батьківських прав, у зв'язку із тим, що він сплачує аліменти, на сина , аж ніяк не свідчить про належне виконання ним своїх батьківських обов'язків.
За вказаних обставин, беручи до уваги висновок органу опіки та піклування, з метою забезпечення прав неповнолітньої дитини ОСОБА_4 на його розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, виходячи саме із інтересів неповнолітньої дитини , суд приходить до переконання про те , що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є підставними та підлягають до задоволення.
Вимогами ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 13, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави 768,40 гривень судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.
Дата складення повного судового рішення - 23 березня 2020 року.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса місця проживання - АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, адреса місцезнаходження - бульвар Т. Шевченка, 1, м. Тернопіль, 46001.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка