Справа№ 583/536/20
2-а/583/11/20
23 березня 2020 року м. Охтирка
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Соколової Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Марченко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 справу № 583/536/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора першого батальйону четвертої роти Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції Ліснічук Вадима Борисовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
12.02.2020 позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.02.2020 відносно нього відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2068601, згідно якої його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу на суму 425 грн, за те, що, він 05.02.2020 о 02:38 год. керуючи автомобілем VOLKSWAGEN TOUAREG, державний номерний знак НОМЕР_1 в с. Тараканів на трасі Київ-Чоп М06 385 км здійснив обгін на перехресті, чим порушив п. 14.6.а ПДР України.
Постанову позивач вважає незаконною, яка підлягає скасуванню, оскільки вказаного правопорушення він не вчиняв, доказів, які б підтверджували вчинення ним зазначеного у постанові адміністративного правопорушення відповідачем надано не було, вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч.2 ст. 122 КУпАП, про що на місці повідомив інспектора, тому, на переконання позивача, інспектор мав скласти протокол про адміністративне правопорушення, а не виносить оскаржувану постанову. Крім того, відповідач виніс постанову на місці зупинки транспортного засобу без підготовки справи до розгляду, без вирішення клопотань та дослідження доказів, не заслухавши осіб, які беруть участь у розгляді справи. До того ж постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснювалася фіксації правопорушення. У зв'язку з викладеним просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії ЕАК № 2068601 від 05.02.2020 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою суду від 14.02.2020 провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду на 25.02.2020.
10.03.2020 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, в якому також зазначено про невизнання позову відповідачем та прохання відмовити у позові.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, заяв про відкладення розгляду справи не надав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, заяв про відкладення розгляду справи не надав.
Суд дійшов висновку, що неявка учасників справи не перешкоджає судовому розгляду, виходячи з вимог ч. 9 ст. 205 КАС України.
Суд дослідивши докази у справі, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що інспектором 1 батальйону 4 роти УПП в Рівненській області лейтенантом поліції Ліснічук В.Б. 05.02.2020 винесено постанову серії ЕАК № 2068601 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч.2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Зі змісту даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 05.02.2020 о 02:38 год. в с. Тараканів, траса Київ-Чоп М06 385 км керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN TOUAREG, державний номерний знак НОМЕР_1 та здійснив обгін на перехресті, чим порушив п.п. 14.6.а. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
Вирішуючи питання наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а також даючи оцінку правомірності прийнятого відповідачем за оскаржуваною постановою рішення, суд виходив з такого.
Диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у тому числі за порушення правил проїзду перехресть.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем заперечується факт порушення ним Правил дорожнього руху України, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З відтворених у судовому засіданні відеозаписів, наданих відповідачем вбачається, що позивач почав маневр обгону, коли розмітка була переривчата, знаку про наявність попереду перехрестя не було. Коли позивач вже порівнявся з вантажівкою, був наявний знак «головна дорога», проте позивач його не міг бачити за вантажівкою. Таким чином відповідач доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху не надав.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Відповідно до п. 14.6.а Правил дорожнього руху обгін на перехресті заборонено.
Наявна у справі постанова, не дає суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, суд не бере до уваги посилання позивача на необхідність складення протоколу, оскільки це суперечить ч. 5 ст. 258 КУпАП, так як ця частина містить виключення: «крім правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху».
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 зареєстр. в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N1408/27853, затверджено «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», згідно до п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частинами першою, другою, третьою, п'ятою статті 122 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 та 2 р. III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 1 статті 122 виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених частиною 1 статті 122 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04 квітня 2018 року провадження №К/9901/10493/18.
Крім того, позивач вказує на невідповідність змісту постанови вимогам ст. 283 Кодексу про адміністративні правопорушення, оскільки в постанові не вказано серійний номер прибору, яким здійснювалося вимірювання швидкості руху автомобіля.
Так згідно зі ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З дослідженої в судовому засіданні постанови вбачається, що вона дійсно не містить посилання на технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Отже, в даному випадку наявні достатні підстави для скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин постанову серії ЕАК № 2068601, винесену 05.02.2020 інспектором 1 батальйону 4 роти УПП в Рівненській області лейтенантом поліції Ліснічук В.Б. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП України у виді штрафу в розмірі 425 грн. слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 229, 242-246, 286 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАК № 2068601, винесену 05.10.2020 інспектором першого батальйону четвертої роти Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенантом поліції Ліснічук Вадимом Борисовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП України у виді штрафу в розмірі 425 грн., а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: інспектор першого батальйону четвертої роти Управління патрульної поліції в Рівненській області лейтенант поліції Ліснічук Вадим Борисович, Україна, м. Рівне, вул. Степана Бандери, 14а.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.О. Соколова