Справа № 595/1576/19
Провадження 2/595/13/2020
17.03.2020
Бучацький районний суд Тернопільської області
одноособово суддею Федорончуком В.Б.,
при секретарі Тарчинській Л.Я.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В серпні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28.01.2011 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до якого останній надано кредит у розмірі 3300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Договору. Овердрафт (п.1.1.1.63 Договору) - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування. Однак позичальник взятих на себе зобов'язань належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 15.07.2019 року заборгованість за кредитним договором становить 14844,41 грн., з яких: заборгованість за тілом кредитом - 5973,94 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 2871,88 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 грн., нарахована пеня за прострочене зобов'язання - 4115,52 грн., нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 - штраф (фіксована частина), 683,07 грн. - штраф (процентна складова). В добровільному порядку відповідач борг погасити відмовляється, що змусило позивача звернутися в суд за захистом своїх прав.
Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 25.09.2019 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) учасників справи. Крім цього, відповідачу визначено строки з дня вручення даної ухвали для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак, згідно поданої заяви, позов підтримав і просив суд розглядати справу у його відсутності.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не з'явилися, однак останній подав суду заяву, в якій вказав, що позов заперечує, посилаючись на обставини, викладені у відзиві, та просив суд справу розглядати у його відсутності. У відзиві зазначив, що відповідач отримала кредит у розмірі 3300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В розрахунку заборгованості та в розрахунку позовної заяви вказано тіло кредиту в розмірі 5973,94 грн. Анкету - заяву про приєднання клієнта до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку ОСОБА_1 не підписувала, оскільки на жодному з аркушів зазначених Умов та Правил немає підпису позичальника (відповідача) про ознайомлення з ними. Позивачем не надано доказів того, з яких підстав відповідачу було підвищено без її згоди кредитний ліміт, невідповідність розрахунку кредитної заборгованості та того, що відповідач не була ознайомлена зі всіма істотними умовами договору. Разом з цим позивачем на підтвердження своїх вимог, не надано даних щодо номера карткового рахунку, який рахується за відповідачкою; строку дії виданої позивачем картки; даних щодо перевипуску картки на новий термін дії. Крім цього, формування штрафу у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості - є подвійною відповідальністю за одне і теж порушення, оскільки позивачем нараховано пеню у розмірі 4115,52 грн.Незаконність визначення цієї суми полягає в тому, що вона створює подвійну відповідальність відповідача перед позивачем, що забороняється ст.61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.Просив суд про застосування загального і спеціального строку позовної давності, оскільки з матеріалів справи вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» звернувся з позовом до суду 07 серпня 2019 року, а строк дії картки закінчився через три роки з моменту її видачі, тобто у січні 2014 року.
Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву б/н від 28.01.2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 3300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ "ПРИВАТБАНК", що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так : шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web- сайт банку (www.privatbank.ua) або інший інтернет/SMS-pecypc, зазначений банком.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ "ПРИВАТБАНК", що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.
При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Формулярами та стандартними формами є саме "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифи Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується Відповідач.
Заявою Відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформованою про умови кредитування в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов договору, відповідно до наданого представником позивача розрахунку заборгованості, станом на 15.07.2019 року заборгованість відповідача перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором становить 14844,41 грн., з яких: заборгованість за тілом кредитом - 5973,94 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту - 2871,88 грн., заборгованість за нарахованими відсотками - 0,00 грн., нарахована пеня за прострочене зобов'язання - 4115,52 грн., нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 - штраф (фіксована частина), 683,07 грн. - штраф (процентна складова).
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно вимог статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно ст.ст. 1049, 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Представником відповідача заявлено клопотання про застосування до позовних вимог строку позовної давності.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Як зазначено в правових позиціях Верховного Суду України, які викладені в постановах від 19.03.2014 р. у справі № 6-14цс14, від 18.06.2014 року у справі №6-61цс14, від 1.10.2014 року у справі № 134 цс14, за договором про надання банківських послуг (позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту, тобто зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.
Відповідно до п.7 ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Згідно роз'яснень, що містяться у п.31 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», враховуючи положення пункту 7 частини 13 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
У ч.ч. 1,3 ст.264 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Відповідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (№o. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).
Оскільки позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» подана до суду 07 серпня 2019 року, а строк дії картки закінчився у січні 2014 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст.ст. 257, 258 ЦК України, та враховуючи те, що представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявив про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 14844,41 грн. за кредитним договором №б/н від 28.01.2011 року слід відмовити.
В порядку ст.141 ЦПК України, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк», відшкодування судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 12,13,77,78,81,89,141,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 253,256-258,261,264,267,526,626,1049,1050,1054 ЦК України, суд
В позові Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Дата складення повного тексту рішення - 23 березня 2020 року.
Суддя: В. Б. Федорончук