нп 2-о/490/49/2020 Справа № 490/7637/19
Центральний районний суд м. Миколаєва
06 лютого 2020 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Дудник Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, -
30.08.2019 року заявник звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_3 , станом на 28.07.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 . В обгрунтування заяви посилається на те, що померлий є його батьком, але із заявою про прийняття спадщини у передбачений законом строк заявник не звернувся, оскільки вважав, що фактично він прийняв спадщину. Заявник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проте він з батьками постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . ПН ММНОУ Матвєєвою І.М. заявнику було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки він на час відкриття спадщини після смерті його батька, постійно не проживав та не був зареєстрований за місцем реєстрації спадкодавця, не подав заяву про прийняття спадщини у 6-місячний строк з часу відкриття спадщини, а тому вважається таким, що не прийняв спадщину та свідоцтво про право на спадщину за законом не може бути йому видано. В зв'язку з наведеним заявник звернувся до суду для встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2019 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Гуденко О.А.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А. від 03.09.2019 року відкрито провадження по цивільній справі за вищезазначеною заявою.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.11.2019 року задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів, та ухвалено витребувати у приватного нотаріус ММНО Матвєєвої І.М. копію спадкової справи на ім'я ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
21.01.2020 року на виконання ухвали суду до канцелярії Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла копія спадкової справи № 21/2019 рік.
Представник заявника надав суду заяву про розгляд справи без його участі та участі заявника, вимоги заяви підтримав, просив їх задовольнити.
В судовому засіданні 28.11.2019 року заінтересована особа ОСОБА_2 підтримала вимоги заяви та не заперечували проти їх задоволення.
Допитані в судовому засіданні 28.11.2019 року в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили факт постійного проживання заявника з померлим батьком на час смерті останнього.
Суд, вислухавши покази свідків, дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності та кожен окремо, приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За змістом ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як роз'яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.12.1991 року. Його батьками є: мати - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.10.1990 року, що підтверджується копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 20.10.1990 року.
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
Після його смерті, приватним нотаріусом ММНО Матвєєвою І.М. було заведено спадкову справу № 21/2019.
З копії спадкової справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 . Проте, постановою приватного нотаріуса від 29.07.2019 року йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки він на час відкриття спадщини постійно не проживав та не був зареєстрований за місцем реєстрації спадкодавця, не подав заяву про прийняття спадщини у 6-місячний строк з часу відкриття спадщини, а тому вважається таким, що не прийняв спадщину та свідоцтво про право на спадщину за законом не може бути йому видано.
Крім того, з матеріалів спадкової справи вбачається, що заявник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , натомість ОСОБА_3 на час смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Факт постійного проживання заявника зі своїм батьком на час його смерті, тобто на час відкриття спадщини, підтверджується показами свідків та копіями документів, які вказують на наявність близьких родинних зав'язків.
Враховуючи встановлені на підставі наявних в матеріалах справи документів та показань свідків обставини проживання заявника та ОСОБА_3 на основі постійного проживання на час смерті спадкодавця, суд вважає вимоги заяви про встановлення відповідного факту обґрунтованими.
Аналізуючи встановлені обставини, покази свідків та наявні в матеріалах справи письмові докази, враховуючи фактичні дані, які в них містяться, обставини, встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що суду надано достатньо доказів для встановлення юридичного факту про те, що спадкоємець ОСОБА_1 станом на час відкриття спадщини постійно проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , що необхідно заявнику для реалізації свого права на отримання спадку після смерті його рідного батька ОСОБА_3 .
Керуючись ст. 293, 315, 316, 317, 319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем - задовольнити.
Встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживав зі спадкодавцем за законом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлено 14.02.2020 року.
СУДДЯ Гуденко О.А.