нп 2-а/490/115/2020 Справа № 490/5837/19
Центральний районний суд м. Миколаєва
19 лютого 2020 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого - судді Гуденко О.А., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
02.07.2019 року позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва із позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1240319 від 17.06.2019 року. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що його було зупинено безпідставно, а складена постанова не відповідає вимогам законодавства України.
Позивач в своєму адміністративному позові просив суд справу слухати без його участі.
Представник відповідача надав суду відзив, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою та законною.
Ухвалою суду справу розглянуто у відсутність сторін, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вивчивши доводи позову та матеріали справи, судом встановлені наступні йому факти та відповідні ним правовідносини.
17.06.2019 року о 13:31 на а/д Одеса-Мелітополь-Новоазовськ М-14 173 інспектором 1-го батальйону 2-ої роти УПП в Херсонській області, Чмеруком Р.М. відносно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ № 1240319 від 17.06.2019 року, згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн, а саме: за те, що він керував автомобілем Mercedes Benz Axor 1840, д/н НОМЕР_1 , з причепом, д/н НОМЕР_2 , на якому перевозив трактор, висота якого 4,08 без відповідного узгодження, чим порушив п. 22.5 ПДР України.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 132-1 КУпАП передбачено, що Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини, принцип презумпції невинуватості поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France). Втім, для того, щоб розуміти, що презумпція невинуватості має бути у цьому випадку застосована, ґрунтовних знань чинного законодавства не потрібно - достатньо володіти необхідним почуттям справедливості, яке, поза сумнівом, повинне бути властиве професійному судді.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, факт порушення Правил дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду доводить патрульна поліція.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За такого, оскільки відповідачем не надано суду беззаперечних доказів скоєного правопорушення - ані відеозапису, де зафіксовано факт правопорушення, ані фотофіксації, ані навіть не відібрано покази свідків, то суд не може вважати факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, інкримінованого йому поліцейським - доведеним належними та достеменними доказами.
Відповідно до ст.286 КАС України до повноважень суду при вирішенні справи належить залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу; змінити захід стягнення.
Керуючись ст.ст. 134,139 241-246, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову серії ЕАВ № 1240319 від 17.06.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 рн. 00 коп. - скасувати.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП - закрити.
Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня складання повного тексту сторонами у разі, якщо воно не буде оскаржена. Якщо рішення буде оскаржено, то воно набирає законної сили після перегляду справи судом апеляційної інстанції якщо його не буде скасовано.
Апеляційну скаргу може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду виготовлено 28.02.2020 року.
СУДДЯ ГУДЕНКО О.А.