490/41/20 13.03.2020
нп 1-кс/490/1031/2020
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/41/20
13 березня 2020 року м.Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Миколаївській області щодо не розгляду його клопотання від 25.01.2020 року, яке було подане ним в рамках досудового розслідування кримінального провадження №62019150000000774 від 08.10.2019 року, -
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва зі скаргою в порядку ст.303 КПК України, на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Миколаївській області щодо не розгляду клопотання від 25.01.2020 року, яке було подане ним в рамках досудового розслідування кримінального провадження №62019150000000774 від 08.10.2019 року.
В обґрунтування поданої скарги заявник зазначив, що в провадженні слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження №62019150000000774 від 08.10.2019 року, внесене до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України. 08.01.2020 року слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 винесено постанову про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_4 , аргументуючи тим, що він ухиляється від органу дізнання та слідства і не з'являється за викликом без поважних причин.
Так, 25.01.2020 року захисником ОСОБА_3 було подано до ГУНП в Миколаївській області клопотання про скасування незаконної та необґрунтованої постанови слідчого про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_4 .. Відповідь про прийняте рішення про скасування постанови слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 про оголошення в розшук ОСОБА_4 захисникові надіслана не була та будь-яким іншим шляхом про результати розгляду такого клопотання повідомлено не було. Вважає, що така бездіяльність службових осіб ГУНП в Миколаївській області суперечить вимогам, що визначені в ст.220 КПК України, та порушує право на захист підозрюваного ОСОБА_4 ..
В своїй скарзі заявник просив слідчого суддю зобов'язати уповноважену особу СУ ГУНП в Миколаївській області надати відповідь на клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого від 25.01.2020 року. Зобов'язати уповноважену особу СУ ГУНП в Миколаївській області винести рішення, яким скасувати незаконну та необґрунтовану слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62019150000000774 від 08.10.2019 року.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, направив до суду заяву, в якій повідомив суд про неможливість прибуття в судове засідання, скаргу підтримав в повному обсязі та просив розглянути у його відсутність.
Слідчий у судове засідання не з'явився, подав через канцелярію суду заяву з додатками, в якій просив відмовити у задоволенні скарги.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї матеріали, заперечення слідчого, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 38 КПК України, органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою.
Статтею 39 КПК України передбачено повноваження керівника органу досудового розслідування.
Частиною 5 ст.40 КПК України визначено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування визначено Главою 26 КПК України.
Із положень ст.ст.303, 306 КПК України вбачається, що постанова про оголошення розшуку особи не підлягає оскарженню під час досудового розслідування.
Як вбачається з копії клопотання заявника адвоката ОСОБА_3 , він звернувся до ГУНП в Миколаївській області з клопотанням про скасування постанови слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 про оголошення в розшук ОСОБА_4 від 08.01.2020 року. Однак, в свої скарзі в порядку ст.303 КПК України, просить слідчого суддю зобов'язати вчинити певні дії саме уповноважених осіб СУ ГУНП в Миколаївській області.
Слід зазначити, що в структуру ГУНП в Миколаївській області входить слідче управління (СУ ГУНП в Миколаївській області), але в розумінні ст.38 КПК України саме по собі ГУНП в Миколаївській області не є самостійним органом досудового розслідування, а тому такий позапроцесуальний спосіб реалізації права на захист з боку захисників ОСОБА_4 є необґрунтованим та безпідставним.
Пунктом 7 ч.2 ст.36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих.
З аналізу вказаної статті КПК вбачається, що правом скасовувати постанови слідчого наділений прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Враховуючи вказане вище, вимога щодо зобов'язання уповноваженої особи СУ ГУНП в Миколаївській області винести рішення, яким скасувати незаконну та необґрунтовану постанову слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_5 про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62019150000000774 від 08.10.2019 року є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не узгоджується з вимогами КПК України.
Крім цього, додатково слід зазначити, що постанова слідчого про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_4 на даний час втратила свою актуальність.
Що стосується вимоги про зобов'язання уповноваженої особи СУ ГУНП в Миколаївській області надати відповідь на клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого від 25.01.2020 року, то слід зазначити наступне.
Як вбачається з долучених до заяви слідчого копій документів, 29.01.2020 року за вих.№357/24-2020, адвокату ОСОБА_6 було направлено відповідь на його клопотання. В відповіді на клопотання слідчий ОСОБА_7 зазначив, що воно залишено без розгляду, так як захисник на підтвердження своїх повноважень надав лише копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер, у зв'язку з чим можливість підтвердження факту залучення останнього, як захисника у вказаному кримінальному провадженні, відсутня.
З врахуванням вказаних обставин приходжу до висновку, що твердження захисника ОСОБА_3 про ненадання йому відповіді на клопотання є безпідставною оскільки, незгода зі змістом відповіді (необґрунтованості, безпідставності) не може свідчити, що її не було надано.
Враховуючи вказану обставину, клопотання в частині зобов'язання уповноваженої особи СУ ГУНП в Миколаївській області надати відповідь на клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого від 25.01.2020 року є необґрунтованою та безпідставною.
Одночасно з цим, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Касаційний кримінальний суд по cправі №201/1058/19 розтлумачив п.2 ч.1 ст.50 КПК України. Так, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Касаційна інстанція зазначає, що у цьому випадку використана синтаксична конструкція, в якій однорідні члени речення з'єднані безсполучниковим зв'язком і між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник «або». Таким чином, пункт 2 ч.1 ст.50 КПК України визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо на додаток до документу, передбаченого п.1, захисник надав хоча б один із документів, передбачених п.2 ч.1 цієї статті цього кодексу. Відповідно до ч.2 ст.50 КПК України, «встановлення будь-яких додаткових умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається». При цьому долучення до матеріалів кримінального провадження захисником витягу з Єдиного реєстру адвокатів України законодавством не передбачено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.220, 303-307, 309 КПК України, -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Миколаївській області щодо не розгляду клопотання від 25.01.2020 року, яке було подане ним в рамках досудового розслідування кримінального провадження №62019150000000774 від 08.10.2019 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1