Справа № 481/376/20
Провадж.№ 1-кс/481/68/2020
20.03.2020 року Слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , старшого слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг клопотання старшого слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП у Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , який здійснює повноваження в кримінальному провадженні, внесеного 17.03.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150270000126 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, про арешт майна,
Встановив:
18.03.2020 року до слідчого судді Новобузького районного суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП у Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна, в обґрунтування якого він вказав, що 17.03.2020 року під час огляду місця події неподалік с. Новополтавка, Новобузького району, Миколаївської області, на території Новополтавської ОТГ було виявлено та вилучено автомобіль типу вантажний самоскид, марки «ЗИЛ-ММЗ» моделі 554М, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вантажем у вигляді піску; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (автомобіля типу вантажний самоскид, марки «ЗИЛ-ММЗ» моделі 554М, реєстраційний номер НОМЕР_1 ), серії НОМЕР_2 ; поліс № АЩ/6206158 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Крім того, 17.03.2020 року, на території Новополтавської ОТГ на відстані 3,5 км. від с. Новополтавка, Новобузького району, Миколаївської області, на території кар'єру, було виявлено та вилучено навантажувач грейферний, марки ПЕА-1а, «Карпатець», державний номерний знак НОМЕР_3 та свідоцтво про реєстрацію навантажувача грейферного, марки ПЕА-1а, «Карпатець», державний номерний знак НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 .
За даним фактом було розпочато кримінальне провадження, внесене 17.03.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150270000126 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.
В ході досудового розслідування було встановлено, що на території Новополтавської ОТГ на відстані 3,5 км. від с. Новополтавка, Новобузького району, Миколаївської області проводяться незаконні роботи по видобуванню піску. Виявлені та вилучені транспортні засоби належать ОСОБА_5 , який і керував 17.03.2020 року автомобілем марки «ЗИЛ-ММЗ» моделі 554М, реєстраційний номер НОМЕР_1 із вантажем у вигляді піску, коли автомобіль було зупинено працівниками поліції.
В порядку ст. 40, ст. 98, ст. 100 КПК України, вищевказані транспортні засоби, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та поліс обов'язкового страхування, визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженні.
Посилаючись на те, що вище перелічене майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та могло зберегти на собі сліди злочину, з метою схоронності, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, а також з метою проведення ряду експертиз, слідчий вважає, що є необхідність в накладенні арешту на зазначені речі.
В судовому засіданні слідчий своє клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 просив відмовити у задоволені клопотання.
Вислухавши пояснення слідчого, власника майна ОСОБА_5 , дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що кримінальне провадження, внесене 17.03.2020 року до ЄРДР за № 12020150270000126 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, перебуває у провадженні старшого слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 .
Вказане кримінальне провадження було розпочато на підставі рапорту ДОП СП Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області майора поліції ОСОБА_6 , про те, що 17.03.2020 року було виявлено факт незаконного видобування піску на території Новополтавської ОТГ.
В ході проведених оперативно-розшукових заходів, було затримано автомобіль типу вантажний самоскид, марки «ЗИЛ-ММЗ» моделі 554М, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , та яким перевозили вантаж, у виді піску. Крім того, було виявлено на території кар'єру біля с. Новополтавки, Новобузького району, Миколаївської області, та вилучено навантажувач грейферний, марки ПЕА-1а, «Карпатець», державний номерний знак НОМЕР_3 .
Як видно із письмових пояснень ОСОБА_5 , він перевозив вказаний пісок до кладовища в с.Єфремівка, Новобузького району, Миколаївської області, з благодійними намірами, на прохання жителів даного села, для благоустрою кладовища.
Аналогічні пояснення ОСОБА_5 надав і у судовому засіданні. Крім того пояснив. Що будь-яких дозвільних документів на видобуток піску, чи товаро-транспортної накладної, у нього не було.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт вказаного майна наступного робочого дня після його вилучення, тобто з дотриманням строків, встановлених ч. 5 ст.171 КПК України.
В порядку ст. ст. 98, 100 КПК України, вказані речі, на піставі постанови слідчого від 17.03.2020 року визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженні.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані, лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Будь-яких доказів того, що на даний час вказаний автомобіль використовується власником майна ОСОБА_5 для підприємницької діяльності, як то договора про надання послуг, перевезення, тощо, суду не надано.
Приймаючи рішення слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження судом не вирішуються питання стосовно винуватості або невинуватості особи та відповідність ознакам злочину, оскільки такі питання судом вирішуються під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювання доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину або за рахунок доходів від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказаний автомобіль і пісок, який в ньому знаходився, визнані постановою слідчого від 17.03.2020 речовими доказами. Автомобіль та навантажувач є засобами вчинення кримінального правопорушення, а пісок предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, у зв'язку з чим, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження
На підставі викладеного, клопотання старшого слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, яке вилучене в ході огляду місця події, підлягає задоволенню, з метою збереження речових доказів та проведення необхідних експертиз.
Керуючись ст.ст. 98,170-173 КПК України, слідчий суддя,
Постановив:
Клопотання старшого слідчого СВ Новобузького ВП ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, задовольнити .
Накласти у кримінальному провадженні № 12020150270000126 від 17.03.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, арешт на майно, що вилучене 17.03.2020 року в ході проведення огляду місця події проведеного на території Новополтавської ОТГ Новобузького району, неподалік с.Новополтавка, Новобузького району, Миколаївської області, а саме:
- автомобіль типу « вантажний самоскид», марки «ЗИЛ-ММЗ» моделі 554М реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вантажем у вигляді піску;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (автомобіль типу « вантажний самоскид», марки «ЗИЛ-ММЗ» моделі 554М реєстраційний номер НОМЕР_1 ), серії НОМЕР_2 ;
- поліс №АО/6206158 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
- навантажувач грейферний, марки ПЕА-1а, «Карпатець», державний номерний знак НОМЕР_3 ;
- свідоцтво про реєстрацію машини (навантажувач грейферний, марки ПЕА-1а, «Карпатець», державний номерний знак НОМЕР_3 ) серії НОМЕР_4 , у вигляді заборони на їх відчуження користування та розпорядження .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно ч. 1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала в повному обсязі проголошена 23.03.2020 року о 09 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1