КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/385/20
Провадження №2/488/844/20
Ухвала
Іменем України
"14" лютого 2020 р. м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Селіщева Л.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд розірвати шлюб укладений між ним та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 05.06.2015 року Миколаївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 260.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишити її без руху через наступне.
Статті 175 - 177 ЦПК України містить вимоги, яким повинна відповідати позовна заява, зокрема, згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 № 11, до заяви про розірвання шлюбу додається, зокрема, оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу.
До позовної заяви доданий не оригінал, а копія свідоцтва про шлюб між сторонами.
Згідно Розділу IV Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000, якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану загублено, повторна видача свідоцтва здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного незалежно від місця державної реєстрації актів цивільного стану та місця проживання заявника на підставі актового запису цивільного стану.
Відсутність оригіналу свідоцтва про шлюб, позбавляє суд можливості з'ясувати факти і відповідні ним правовідносини, оскільки суддя має право відкрити провадження у справі лише при наявності як передумов права на пред'явлення позову, так і при наявності умов, які складають порядок реалізації права на звернення до суду.
Отже в заяві мають місце вказані вище недоліки, які позбавляють суд можливості призначити заяву до розгляду.
Враховуючи викладене, вважаю необхідним дану позовну заяву залишити без руху, невідкладно повідомити про це позивача та надати йому строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 185 ЦПК України.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Селіщева