Справа № 944/6076/19
Провадження №2/944/927/20
(заочне)
18.03.2020 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Швед Н.П.
з участю секретаря - Козака О.П.
розглянувши в судовому засіданні, в залі суду в місті Яворові, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 10.08.2016 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 по кредитному договору №LVNYRG59060084 від 25.10.2012 року укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт.
Відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт (далі Генеральна угода) від 10.08.2016 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 35498 грн 43 коп., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими АТ КБ «Приватбанк» Умовами правилами та Тарифами складають між ним та Банком Кредитний договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи містяться на сайті http://privatbank.ua/rules. У порушення зазначених умов Генеральної угоди відповідач належним чином свої зобов'язання не виконувала, у зв'язку з чим, станом на 05.11.2019 року утворилась заборгованість у розмірі 83013,30 грн., яка складається з наступного: - заборгованість за кредитом - 35498,43 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 27996,42 грн.; заборгованість за комісією - 0,00 грн.; заборгованість за пенею - 19518,45 грн. Просить позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 10.08.2016 року та судові витрати в розмірі 1 921, 00 грн.
Ухвалою від 02.01.2020 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, так як згідно з вимогами ч.6 ст.19 ЦПК України поданий спір є малозначним, а тому у відповідності до ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду клопотання в якому просить розглядати справу у його відсутності. Позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримав в повному обсязі. Просить позов задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення у разі виникнення обставин, викладених в ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду, в судове засідання повторно не з'явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила. Від неї не надходило на адресу суду жодних клопотань про відкладення судових засідань та відзиву на позовну заяву.
Як вбачається, з позовної заяви, відповідач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , саме на цю адресу були скеровані виклики в судове засідання.
Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом із повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Так як відповідач, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованою адресою місця проживання не з'явилася повторно в судове засідання без повідомлення причин, що в розумінні ч. 3 ст. 131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, крім того не подала відзиву, від неї не надходило на адресу суду жодних клопотань, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи
З матеріалів справи вбачаються права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає за можливе справу слухати у відсутності відповідача, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи та згідно ч.6 ст.128, ст.280 ЦПК України, постановити заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача.
Згідно з ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повню з?ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
Відповідно до статей 11, 13, 14 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов'язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Судом встановлено, що 10.08.2016 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» по кредитному договору №LVNYRG59060084 від 25.10.2012 року укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт.
Відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт (далі Генеральна угода) б/н від 10.08.2016 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 35498 грн 43 коп., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими АТ КБ «Приватбанк» Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та Банком Кредитний договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Вказує, що Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи містяться на сайті http://privatbank.ua/rules.
Згідно п.1.1.1. відповідачу зменшено розмір боргу який виник з часу видачі кредиту, а саме: проценти на суму 0,0 грн., комісію на 0, 0 грн., пеню на 430,0 грн., штраф на 0,0 грн.
Згідно п.1.2.1. відповідачу зменшено розмір боргу який виник з часу видачі кредиту, а саме: проценти на суму 2100,1 грн., комісію на 40,55 грн., пеню на 0,0 грн., штраф на 0,0 грн.
Із наданого банком розрахунку вбачається що станом на 05.11.2019 року у відповідача перед банком утворилась заборгованість у розмірі 83013,30 грн., яка складається з наступного: - заборгованість за кредитом - 35498,43 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 27996,42 грн.; заборгованість за комісією - 0,00 грн.; заборгованість за пенею - 19518,45 грн.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі, доведені до відома споживачів, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК можна дійти висновку, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відтак, сторонами при укладенні Кредитного договору досягнуто всіх істотних умов договору.
За змістом статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до частини першої ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Із п.2.1 Генеральної угоди вбачається, що сторонами договору визначена процентна ставка на рівні 2% в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту з кінцевим строком погашення до 31.08.2019 року.
У пункті 2.2 Генеральної угоди сторони погодили, що заборгованість за кредитом, починаючи з 32-го дня порушення, вважається простроченою за що відповідач повинен сплатити банку штраф в розмірі 2570,65грн.
Оскільки, ОСОБА_1 припинила виконувати зобов'язання за укладеною з банком Генеральною угодою від 10.08.2016 року стягненню підлягає непогашена заборгованість за кредитом в розмірі 35498 грн. 43 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами відповідно до п.2.1. Генеральної угоди в сумі 27996 грн. 42 коп., тому в цій частині позовні вимоги слід задовольнити.
Що стосується решти позовних вимог то такі слід залишити без задоволення, оскільки в Генеральній угоді від 10.08.2016 року підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді комісії за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Пред'являючи вимоги про повернення кредиту, банк просив, крім заборгованості за кредитом, стягнути складові його повної вартості, зокрема, пеню за несвоєчасну сплату кредиту. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині позовних вимог, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 10.08.2016 року, позивач послався на Витяг з Тарифів Банку, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою, що містяться на сайті http://privatbank.ua/rules.
У вказаних документах містяться умови користування кредитними коштами, відсоткові ставки, строки повернення грошових коштів, умови застосування штрафних санкцій та сплати комісій за користування грошовими коштами.
Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з умов та Правил розумів відповідач і що він ознайомився і погодився з ним, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили такі умови, зокрема, щодо сплати комісії та неустойки (пені, штрафів) і саме у зазначених в цих документах розмірах та порядку нарахування.
Умови та Правила, що розміщені на офіційному сайті позивача ( www. Privatbank. ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк» в період часу виникнення спірних правовідносин (10 серпня 2016 року), тобто позивач міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та Правил у вигідній для нього редакції.
Враховуючи обставини справи,та те що позивачем не надано підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов та Правил не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Згідно частини першої, третьої статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
В даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою-споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач-фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року (справа № 192/2217/16-ц, провадження № 61-24992св19); у постанові від 25 листопада 2019 року -( справа № 359/992/17, провадження № 61-30189св/18) по аналогічній справі прописав, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору ПАТ «ПриватБанк» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності і розумності та уможливив би покладення на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Такі висновки відповідають правовій позиції, наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс/10).
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 258, 259, 263, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Яворівським РВ УМВС України у Львівській області) в користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д; адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 10.08.2016 року в розмірі 63494 (шістдесят три тисячі чотириста дев'яносто чотири) грн. 85 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Яворівським РВ УМВС України у Львівській області) в користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д; адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570) 1469 (тисяча чотириста шістдесят дев'ять) грн. 32 коп. судових витрат, пов'язаних з сплатою судового збору.
У решті позовних вимог- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи. якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ПАТ КБ «Приватбанк»,
м.Київ вул.Грушевського, 1Д, 01001
адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50, 49094
код ЄДРПОУ 14360570,
рах. № НОМЕР_3 (для погашення заборгованості та судових витрат)
МФО №305299.
Відповідач: ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_1
ІПН НОМЕР_1 .
СУДДЯ Швед Н.П.