Справа № 462/7342/19
17 березня 2020 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого - судді Невойта П.С.,
секретаря с/з Семків Х.І.,
справа №462/7342/19
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
25.11.2019 АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та просить суд ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 19.11.2013 у розмірі 13544,18 гривень та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.11.2013 ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг та отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 4821,64грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Своїм підписом відповідач підтвердила, що підписана нею Генеральна угода разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком Кредитний догорів, підтверджується підписом у заяві.
Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором, можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом погодження, тобто обміну інформацією по питаннях банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua) або інший інтернет/sms-ресурс, зазначений банком. Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank. uа) ПАТ КБ «Приватбанк», що діяв на підставі ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011р., керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або іншим стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua згідно яких обслуговується відповідач.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав повному обсязі надав відповідачу кошти у розмірі визначеному у Кредитному договорі.
В порушення умов кредитного договору, ст.ст. 509, 525, 526, 629,1054 ЦК України, відповідач - ОСОБА_1 не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання, щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків та допустила заборгованість перед позивачем, яка станом на 07.11.2019 становить 13544,18 грн. та складається з наступного:
- 3302,91 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 3112,02 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 7129,25 грн. - заборгованість за пенею.
Відповідач не скористалася правом подачі відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 17.03.2020 вирішено проводити заочний розгляд справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. В поданій до суду заяві просив суд розглядати справу в порядку спрощеного провадження без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не прибула повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, та повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення, що повернулося на адресу суду та долучені до матеріалів справи, відзиву на позовну заяву нею подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без її участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-282 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази суд приходить висновку.
Разом з позовною заявою АТ КБ «ПриватБанк» надав розрахунки заборгованості за договором б/н від 19.11.2013 /арк. спр. 4-5-9/, тоді як даний договір в матеріалах справи відсутній.
На підтвердження факту укладення з відповідачем кредитного договору та наявності заборгованості з погашення, представник позивача надав суду завірену анкету- заяву відповідача від 07.10.2008; витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»; витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку; Генеральна угода про реструктуризацію, завірену копію паспорта ОСОБА_1 .
Посилання позивача на генеральну угоду та розрахунок заборгованості як підставу для задоволення своїх вимог, на думку суду, не є належними та допустимими доказами, оскільки на вищезгаданій угоді відсутня інформація про отримання кредиту у розмірі 4821,64 грн. і позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження перерахування на картковий рахунок кредитних коштів чи отримання останніх у будь-який інший спосіб.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2008 відповідачем підписана анкета-заява.
Згідно інформації, викладеної у вказаній заяві відповідач ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі встановленого ліміту у сумі 1500 гривень, а також підтвердила, що вона погоджується із тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, відповідно до умов та правил надання банківських послуг визначено, що тарифи, а також заява про приєднання до умов та правил становить укладений договір про надання банківських послуг.
В той же час, АТ КБ «ПриватБанк» не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником умов та правил надання банківських послуг, тарифів, що в сукупності із заявою-анкетою свідчило б про укладений у належній формі договір між сторонами про надання банківських послуг та про досягнення згоди між сторонами щодо всіх умов кредитування.
В позовній заяві АТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що наявна анкета-заява про приєднання відповідача до умов та правил надання банківських послуг, в якій виражена згода останнього з тим, що ця заява разом із умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становлять договір про надання банківських послуг, під чим зокрема стоїть підпис останнього.
Цим підписом відповідач засвідчив, що йому були надані для ознайомлення в письмовому вигляді умови та правила надання банківських послуг.
Однак, самі умови та правила надання банківських послуг не містять жодних відміток відповідача ОСОБА_1 щодо ознайомлення із ними, або підпису позичальника щодо згоди із ними.
Відсутність підпису відповідача на умовах та правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем.
Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.
Таким чином, враховуючи, що за умовами заяви-анкети позичальника від 07.10.2008, останній разом з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами складає між позичальником та банком договір про надання банківських послуг, а долучений позивачем до матеріалів позовної заяви витяг з умов та правил надання банківських послуг не містить підпису відповідача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що АТ КБ «ПриватБанк» не доведено, що під час підписання генеральної угоди позичальника відповідач ОСОБА_1 була ознайомлена саме з цими умовами та правилами надання банківських послуг.
З огляду на вище викладене судом вбачається, що між сторонами не було укладено у належній формі кредитного договору.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.
Оцінюючи позовні вимоги з позицій належності обраного позивачем способу захисту суд зазначає, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Окрім вище викладеного, позивачем суду не надано доказів того, що відповідна банківська картка передбачена умовами заяви-анкети, була видана відповідачу, як і не надано суду відомостей, що підтверджують тип та строк дії цієї картки, що є істотними умовами договору, також не надано доказів зарахування кредитних коштів на картку (встановлення кредитного ліміту.).
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України визначає що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Приймаючи до уваги викладене, а також те, що позивачем не підтверджено наявність заборгованості відповідача перед банком за кредитним договором від 19.11.2013, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає.
Розподіл судових витрат між сторонами:
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд ,
у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19.11.2013 - відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Позивач: АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_1 , МФО 305299, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 17.03.2020.
Суддя П. С. Невойт