Справа № 466/2070/20
19 березня 2020 року м. Львів
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянула клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене заступником керівника Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Сургут Тюменської області Російської Федерації, громадянки України, українки, з середньою спеціальною освітою, непрацюючої, працездатної, розлученої, матері дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2
у кримінальному провадженні №12020140090000860 від 18.03.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,-
19.03.2020 року слідчий Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 звернувся в суд з клопотанням, погодженим заступником керівника Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється в тому, що 18.03.2020 року приблизно о 00 год. 30 хв., маючи умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , через неприязні стосунки із ним, перебуваючи в приміщенні кухні квартири АДРЕСА_3 , тримаючи у своїй руці ніж, нанесла ним удар в ділянку правої половини грудної клітки у підключичну ділянку, спричинивши потерпілому проникаюче колено-ріжуче ушкодження грудної клітки з ушкодженням верхньої частки правої легені, що призвело до гострої крововтрати, внаслідок чого настала смерть потерпілого, тобто вчинила умисне вбивство ОСОБА_9
18.03.2020р. слідчим слідчого відділу Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 . ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вбивстві, в умисному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Обгрунтованість підозри підтверджуються протоколом невідкладного обшуку, протоколами допиту свідків, потерпілої та іншими зібраними доказами.
Підозрювана ОСОБА_10 є особою, яка обізнана із можливою мірою покарання у разі визнання її винною у вчиненні злочину, в якому вона підозрюється, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, крім цього підозрювана ОСОБА_10 зловживає алкогольними напоями, не має міцних соціальних зв'язків, вона намагалася знищити речові докази у справі, у зв'язку з цим, перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інші кримінальні правопорушення, а також перешкоджати встановленню істини по справі.
Вважаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вище вказаним ризикам, слідчий просить застосувати відносно підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, покликаючись на наведені у ньому обставини, просили це клопотання задовольнити.
Підозрювана та її захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили. Захисник вказала на те, що підозра не є обґрунтованою, її підзахисна має двох дітей, вживала заходи для працевлаштування, добровільно з'явилася в судове засідання для розгляду даного клопотання, що свідчить про відсутність у неї наміру переховуватися від органу досудового розслідування чи суду. Вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків, на існування яких вказується у клопотанні.
Заслухавши пояснення учасників провадження, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та подані суду документи, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення виходячи з наступного.
При вирішенні клопотання слідча суддя застосовує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як зазначено у ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
За п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України слідчий суддя, при розгляді клопотання слідчого, прокурора вправі застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, якщо прокурор не доведе, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою є недостатньо для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.
Встановлено, що 18.03.2020р. слідчим слідчого відділу Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 . ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Даний злочин, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. За його вчинення передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Прокурором та слідчим доведено, що існують докази, які підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину, а саме: протокол невідкладного обшуку за адресою: АДРЕСА_2 від 18.03.2020р., протокол огляду місця події - прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_4 від 18.03.2020р., протокол допиту свідка ОСОБА_11 , протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протокол допиту свідка ОСОБА_13 , протокол допиту свідка ОСОБА_14 , протокол допиту потерпілої ОСОБА_15 , інші докази, зібрані на даний час в ході досудового розслідування.
Слідча суддя не погоджується з твердженнями сторони захисту про відсутність доказів обґрунтованості підозри. При цьому слід врахувати висновок Європейського суду з прав людини про те, що термін "обґрунтована підозра" означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 рішення ЄСПЛ у справі "Нечипорук і Йонкало проти України").
Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване» залежить від усіх обставин справи. Факти, які дають підставу для підозри не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи
Наведені прокурором у клопотанні докази на підтвердження факту і обставин вчинення злочину, причетності підозрюваної ОСОБА_5 до його скоєння свідчать про вагомість доказів обґрунтованої підозри.
Відповідно до норм ст.178 КПК України при вирішенні питання обрання запобіжного заходу, слідчою суддею враховується те, що підозрювана ОСОБА_5 зареєстрована у центрі обліку та нічного перебування бездомних осіб, свого житла вона не має, проживає адресою АДРЕСА_2 у кімнаті, яку винаймає без оформлення оренди. Підозрювана ОСОБА_5 є матір'ю дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Проте, діти з нею не проживають, вона лише періодично бачиться з ними. ОСОБА_5 працездатна, однак не має постійного місця праці та заробітку з 2004р, отримувала лише соціальні виплати, про це свідчить довідка Пенсійного фонду України. Стороною захисту надано документи, які збиралися підозрюваною з метою працевлаштування на ТОВ «Фуджікура». Проте, ці документи датовані листопадом 2019р. і станом на даний час підозрювана так і не працевлаштувалася на це підприємство.
Наведене дає підстави для висновку про відсутність у ОСОБА_5 міцних соціальних зв'язків. Знаючи яке покарання їй загрожуватиме в разі доведення її винуватості, наявні достатні підстави вважати, що з метою уникнення такого покарання існують ризики переховування від органів досудового розслідування і суду, незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні.
Та обставина, що підозрювана ОСОБА_5 з'явилася в судове засідання з розгляду клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу не спростовує існування вказаних вище ризиків.
Враховуючи особу підозрюваної, існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, обставини, визначені ст.178 КПК України, вважаю, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати вищевказаним ризикам, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
При прийнятті рішення за результатами розгляду клопотання, слідча суддя керується практикою ЄСПЛ, за якою тримання підозрюваної під вартою відповідатиме характеру суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26.06.1991 вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України у даному випадку слідчою суддею застава не визначається, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у злочині, що спричинив загибель людини.
Керуючись ст.ст. 131,132,176,177,178,182,184,193,194,197,376 КПК України, слідча суддя,-
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 визначити 60 днів та рахувати з 19 березня 2020 року.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваній та прокуророві.
Виконання ухвали доручити слідчому СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 .
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, підозрюваним з часу отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 23 березня 2020 року о 12,00год.
Слідча суддя ОСОБА_16 -Шумська