Справа № 459/346/20
Провадження № 2-а/459/21/2020
23 березня 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Новосада М.Д.
з участю секретаря Козак І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження термінову адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП №2 Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області сержанта поліції Олійник Ольги Іванівни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
04.02.2020 р. позивачка звернулася у суд з позовом до відповідача, у якому просить скасувати постанову від 26.01.2020 року про накладення на неї адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 121 КУпАП; справу про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП закрити. Адміністративний позов обґрунтовує тим, що правил дорожнього руху не порушувала, докази вчинення такого порушення відсутні, при винесенні оскаржуваної постанови відповідач допустив порушення вимог ст. 268 КУпАП, внаслідок чого виніс оскаржувану постанову.
06.02.2020 р. судом відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.03.2020 р. о 09:30 год. у залі судових засідань Червоноградського міського суду Львівської області, з викликом сторін.
19.03.2020 р. у судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивачки подав заяву про розгляд справи у його відсутності, при цьому позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Відповідачка будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності не подавала, про причини неявки не повідомляла. При цьому, відповідачкою не було подано відзиву.
На підставі ст. 229, ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглянута у письмовому провадженні, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за наявними у справі матеріалами.
Згідно ст. 250 цього Кодексу, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Оцінивши докази у справі, суд вважає, що слід постановити судове рішення про таке.
Як видно з оскаржуваної постанови серії БАА № 735165 від 26.01.2020 р., яку виніс поліцейський СРПП №2 Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області сержанта поліції Олійник Ольга Іванівна відносно позивачки, оскільки остання 26.01.2020 р. на автодорозі Острів-Муроване, керувала транспортним засобом «Nissan Note» д.н.з. НОМЕР_1 , в темну пору доби з неосвітленим номерними знаком, чим порушила п. 2.9.в ПДР України, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн. за ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За правилами ст. 255 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єктивну сторону інкримінованого їй правопорушення.
При цьому, доведеність вини позивача підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КпАП України.
Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 4 ст. 70 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Виходячи зі змісту висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, що викладені у пп. 36, 37 постанови від 23.10.2019 р. по справі № 357/10134/17, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення.
Однак у даній адміністративній справі відповідач жодних доказів (матеріалів фото- та відеофіксації на підтвердження факту, що правопорушення дійсно мало місце, пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), які встановлювали б факт вчинення позивачем вказаного правопорушень, не надав.
З огляду на наведене, а також те, що позивач в своєму позові категорично заперечила свою вину у вчиненому правопорушенні, а відповідачкою жодними доказами не спростовано наведених позивачкою обставин та не доведено її винуватість у даному адміністративному правопорушенні, шляхом подання доказів, на підставі яких можна було б встановити наявність в діях позивачки складу адміністративного правопорушення та її винуватість у вчиненні такого, суд приходить до висновку про те, що оскаржувана постанова є протиправною, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 134, 139, 243-246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії БАА № 735165, що винесена 26 січня 2020 року поліцейським СРПП №2 Сокальського ВП Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області сержанта поліції Олійник Ольгою Іванівною (м. Львів, вул. Перфецького, 19) про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП у виді штрафу розміром 170 грн.
Справу про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП - закрити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 23.03.2020 р.
Суддя: М. Д. Новосад