465/295/19
1-кп/465/452/20
Вирок
Іменем України
20.03.2020 року місто Львів
Франківський районний суд міста Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Кульчиці Самбірського району Львівської області, громадянин України, українець, зареєстрований у АДРЕСА_1 , на даний час перебуває в установі виконання покарань №19 в порядку запобіжного заходу тримання під вартою,
-03.10.2013 Трускавецьким міським судом Львівської області за ч. 3ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 27.05.2014 на підставі ЗУ «Про амністію» від 08.04.2014.
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 136 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 , перебуваючи у нежитловому приміщенні по АДРЕСА_2 разом з та ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (засуджений Франківським районним судом м.Львова від 04.12.2017 за ч.2 ст. 121 КК України), 16.09.2017, близько 21:00 год., усвідомлюючи, що внаслідок нанесених ОСОБА_7 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 , останній перебуває в небезпечному для життя стані, діючи умисно у вигляді умисної бездіяльності, маючи можливість надати таку допомогу не надав допомоги ОСОБА_8 та не повідомив про такий стан ОСОБА_6 належним медичним установам чи особам, що спричинило настання смерті потерпілого ОСОБА_6 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину по пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 136 КК України визнав повністю. Суду пояснив, що 16.09.2017 перебуваючи у АДРЕСА_2 був свідком нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , однак, допомоги останньому не надав, не повідомив про це медичні установи чи інших осіб.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість стверджується доказами, зібраними в ході досудового розслідування.
Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами та не оспорюються в судовому засідання ні обвинуваченим, ні іншими учасниками процесу. З огляду на це, суд з'ясувавши, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумніву в добровільності їх позицій, роз'яснивши, що вони в такому випадку позбавляються права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, розглянув справу за правилами передбаченими цими нормами.
Так, дії обвинуваченого ОСОБА_5 судом кваліфіковано за ч. 3 ст. 136 КК України як ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, що спричинило смерть потерпілого.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності; на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, є неодруженим, дітей не має, ніде не працював на момент вчинення кримінального правопорушення; обставини, що пом'якшують покарання відсутні; обставина, що обтяжує покарання - це вчинення злочину, щодо особи похилого віку.
Звідго досудової доповіді відносно ОСОБА_5 , орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства.
З урахуванням обставин вчиненого та даних про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді обмеження волі, оскільки, на думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи № 345 від 21.06.2017 ОСОБА_5 в даний час психічною хворобою не страждає, виявляє ознаки дисоціального розладу особистості, що не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Може правильно сприймати обставини по справі та давати покази по них. В період вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень не страждав хронічною психічною хворобою, недоумством, тимчасовим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування до нього примусових медичних методів лікування не потребує.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України суд, -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 136 КК України та призначити йому покарання за у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_5 , строк попереднього ув'язнення з 29.11.2018 року по 20.03.2020 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні обмеження волі.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Франківський районний суд м. Львова.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1