Справа № 158/3043/19 Головуючий у 1 інстанції: Підгорний І. І.
Провадження № 22-ц/802/379/20 Категорія: 39 Доповідач: Здрилюк О. І.
23 березня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О.І.,
суддів - Бовчалюк З.А., Карпук А.К.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача - Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 09 січня 2020 року,
У жовтні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що 17.11.2011 між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг і Тарифів банку, які викладені на сайті банку. За умовами вищевказаного договору позичальник отримала на платіжну картку кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, унаслідок чого станом на 30.09.2019 утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 11695,36 грн., з яких: 235,88 грн. - заборгованість за кредитом, 9359,44 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 1066,93 грн. - заборгованість по пені та комісії, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 533,11 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просив стягнути з відповідача та відшкодувати судові витрати.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 09 січня 2020 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавала.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України справу розглянуто без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.5 ст.268, ст.381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити, а рішення суду скасувати з таких підстав.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив із того, що банком не надано усіх належних та допустимих доказів щодо укладення спірного кредитного договору на умовах, зазначених у позові, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.
Проте, такий висновок зроблено без належного з'ясування обставин справи та дослідження наданих доказів
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із позовної заяви вбачається, що позивач ставить вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 17.11.2011, укладеним між банком і ОСОБА_1 шляхом підписання відповідачем заяви, якою вона погодилася, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складає договір про надання банківських послуг та за умовами якого позичальник отримала на платіжну картку кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 500 грн. (а.с.1-4).
До позовної заяви додано розрахунок заборгованості за цим договором б/н від 17.11.2011, заяву ОСОБА_1 від цього ж числа, підписану нею довідку про кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду, Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку та копію паспорта ОСОБА_1 ..
У довідці про умови кредитування визначено базову процентну ставку - 2,5 % в місяць, що нараховується на залишок заборгованості з розрахунку 360 днів у році, розмір щомісячних платежів - 7 % від суми заборгованості, а також різні види комісій, порядок нарахування пені і штрафів (а.с.9).
Мотивуючи позовну заяву тим, що кінцевий термін повернення кредиту відповідає строку дії картки, позивач не надав суду першої інстанції жодних доказів про видачу відповідачу кредитної картки та строк її дії.
Однак, із доданої до апеляційної скарги довідки АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що за даним кредитним договором ОСОБА_1 було видано картку за № НОМЕР_1 зі строком дії 10/15, тобто до 31.10.2015 (а.с.68).
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на 31.10.2015 заборгованість за кредитним договором становить 3322,08 грн., з яких 235,88 грн. - заборгованість за кредитом, 1196,20 грн. - заборгованість по процентах, 1890 грн. - сума комісії та пені (а.с.5-7).
Із цього ж розрахунку та приєднаної банком до апеляційної скарги виписки по рахунку вбачається, що після 31.10.2015 відповідач кредитом фактично не користувалася, а усі операції по кредитному договору здійснювалися лише банком щодо нарахування штрафів, процентів та автоматичного погашення простроченої заборгованості з 25.02.2019 по 26.04.2019 на загальну суму 3073,07 грн. (а.с.5-7, 66-67).
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Жодних доказів про надання відповідачу інших кредитних карток з визначеним у них строком їх дії після 31.10.2015 позивачем не надано.
Ураховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, а саме в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 249,01 грн., тобто у різниці між заборгованістю станом на 31.10.2015 та коштами, автоматично погашеними з 25.02.2019 по 26.04.2019 (3322,08 - 3073,07), 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 12,45 грн. - штраф (процентна складова), що становить 5% від 249,01 грн. - заборгованості за кредитом.
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки висновки суду першої інстанції в частині відмови в позові зроблені без належного з'ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення.
У зв'язку із частковим задоволенням позову та апеляційної скарги, на підставі ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 6,5% від заявлених вимог.
Керуючись ст.ст.268 ч.ч.4, 5, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу позивача - Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 09 січня 2020 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 01 коп. - заборгованості за кредитним договором б/н від 17.11.2011, 500 (п'ятсот) грн. - штраф (фіксована частина), 12 (дванадцять) грн. 45 коп. - штраф (процентна складова), 124 (сто двадцять чотири) грн. 86 коп. - судового збору за подання позовної заяви та 187 (сто вісімдесят сім) грн. 30 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий - суддя
Судді