Справа № 761/4292/20
Провадження № 2/761/4351/2020
23 березня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко Ірина Олександрівна, вивчивши матеріали позовної заяви Державного житлово-комунального підприємства НАН України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Вивчивши подану позовну заяву та матеріали, додані до неї, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 95, 175, 177 ЦПК України.
Згідно ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Дані вимоги процесуального закону позивачем не дотримані.
Окрім цього, засвідчення позивачем копії з копії чинним законодавством не передбачено.
У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, що підлягає сплаті при зверненні юридичною особою до суду з позовною заявою майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2189,00 грн, від якої і повинен вираховуватися розмір судового збору.
Позивачем було частково сплачено судовий збір в розмірі 1891,80 грн., при цьому позивач послався на те, що йому було відмовлено у видачі судового наказу, однак доказів сплати судового збору при зверненні із заявою про видачу судового наказу, позивач не надав, таким чином йому слід доплатити судовий збір в розмірі 279,20 грн. судового збору або надати суду оригінал платіжного документу, який подавався до суду при зверненні із заявою про видачу судового наказу.
У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного вважаю, що вищезазначену позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу п'ятиденного строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Враховуючи наведене, на підставі ст. 95, 175-177, 185 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву Державного житлово-комунального підприємства НАН України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізалишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків з дня отримання ним копії ухвали.
У випадку не виконання вимог ухвали суду позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: