Справа № 761/8851/20
Провадження № 1-кс/761/5654/2020
Іменем України
23 березня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Донецької області, м. Макіївка, українки з вищою освітою, не заміжньої, офіційно не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої (зі слів), підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100100002837 від 20.03.2020,
встановив:
Слідчий СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 березня 2020 року ОСОБА_4 у невстановленої досудовим розслідуванням особи, придбала особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який почала незаконно зберігати без мети збуту.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на придбання та зберігання, особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, частину якого зберігала за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 у тільки відомому їй місці, а іншу у загальному коридорі будинку.
12 березня 2020 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 працівниками слідчо-оперативної групи Шевченківського УП ГУНП у м.Києві, у присутності двох понятих, виявлено та вилучено коробку в середині якої знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 9,21 грамів. Окрім того, під час огляду місця події, а саме сходовому майданчику, за адресою: м.Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 16-Г, виявлено та вилучено пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, масою 14,58 грамів.
Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом прийняття заяви; протоколом огляду місця події від 21.03.2020; протоколом обшуку від 21.03.2020; протоколами допитів свідків; протоколом допиту підозрюваної; висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів №11-2/1891.
В діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 1 ст. 309 КК України.
Беручи до уваги те, що підозрювана ОСОБА_4 , може: переховуватись від органів досудового слідства та/або суду так як вона ніде офіційно не працює чи навчається та немає постійного джерела прибутку, суспільно корисною працею не займається; незаконно впливати на свідків, які надали покази, що вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення даного кримінального правопорушення, чи інших свідків, які будуть встановленні під час проведення досудового розслідування; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як офіційно не працевлаштована, постійного джерела доходу не має, враховуючи майновий стан підозрюваної та її соціальний характер у суспільстві, орган досудового розслідування приходить до висновку, що ОСОБА_4 продовжить свою злочинну діяльність та вчинить ряд нових кримінальних правопорушень, тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрювана та її захисник не заперечували проти застосування вказаного запобіжного заходу.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Слідчим відділенням ВП № 2 Шевченківського УП ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12020100100002837 від 20.03.2020.
Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваної ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що Європейський Суд з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Керуючись наведеним, суд враховує дані про особу підозрюваної, а саме те, що остання підозрюється у вчиненні середньої тяжкості кримінального правопорушення, не має соціальних зв'язків, а тому остання, знаходячись на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, також враховується сам мотив та спосіб вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, яке має значний ступінь суспільної небезпеки.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України.
У силу ч. 1 ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Враховуючи викладене слідчий суддя вважає, що існують реальні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, відповідно вказані обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 179, 184, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1) Прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.
2) Не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) Докласти зусиль до пошуку офіційної роботи.
Строк дії ухвали визначити до 20 травня 2020 року включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Слідчий суддя: