Ухвала від 16.03.2020 по справі 761/8102/20

Справа № 761/8102/20

Провадження № 2-з/761/239/2020

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., вивчивши заяву позивач ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Одночасно з пред'явленням позову позивача ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення вказаного позову, в якій просить з метою забезпечення розгляду справи вжити запобіжні заходи, а саме накласти арешт на нерухоме майно (будинок) по АДРЕСА_1 та земельну ділянку розміром 0,60 га в с. Петрівка Бобровського району та автомобілі «Фольсваген Туаргер» державний номерний знак НОМЕР_3 та автомобіль «Фольсваген» Б5 державний номерний знак НОМЕР_2 .

При зверненні до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу, позивач заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що розгляд справи може бути ускладненим , а виконання рішення суду буде неможливим..

Ухвалою від 16.03.2020 року відкрито провадження у вказаній справі.

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Також, слід зазначити, що згідно роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м.Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що заходи забезпечення позову застосовуються лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що їх невжиття може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, чого, в даному випадку, встановлено не було, враховуючи невідповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, змісту позовних вимог з огляду на предмет і підстави позову, зокрема, забезпечення позову, що просить застосувати позивач не стосується предмету позову - «розірвання шлюбу», тому суд прийшов до висновку, що заявлений вид забезпечення не є співмірним із зазначеними позовними вимогами, вказаний вид забезпечення позову не є відповідним позовним вимогам. Крім цього, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний позивачем спосіб, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення у цій справі, а тому заява ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволенню не підлягає.

За вказаних обставин, суддя прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя:

Попередній документ
88370811
Наступний документ
88370813
Інформація про рішення:
№ рішення: 88370812
№ справи: 761/8102/20
Дата рішення: 16.03.2020
Дата публікації: 24.03.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Києва
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Розклад засідань:
28.04.2020 12:45 Шевченківський районний суд міста Києва
13.07.2020 08:45 Шевченківський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПОНОМАРЕНКО Н В
суддя-доповідач:
ПОНОМАРЕНКО Н В
відповідач:
Світан Наталія Володимирівна
позивач:
Світан Віталій Васильович