Справа № 761/44582/19
Провадження № 2-а/761/75/2020
16 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань Вольда М.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції вмісті Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до Управління патрульної поліції вмісті Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 09.11.2019 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія ЕАК № 1726395), винесену посадовою особою Національної поліції України на підставі частини 3 статті 122 КУпАП, згідно з якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені порушенні ПДР, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 510 грн., а провадження в справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 листопада 2019 року о 14.43позивач рухався по проспекту Перемоги у місті Києві. За необхідності він обрав місце на узбіччі та припаркував свій автомобіль. Жодних забороняючих зупинку знаків на вказаній ділянці дороги не було. Інших обмежень, встановлених ПДР, для зупинки, теж не існувало.
Після зупинки підійшов поліцейський капрал Хомич Володимир Броніславович та повідомив, що позивач здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів. Разом з тим смуга для маршрутних транспортних засобів залишилась позаду на проспекті Перемоги. Проте, працівник поліції належної оцінки поясненням не дав, так само як й не дозволив написати свої пояснення та свою незгоду з інкримінованим мені порушенням ПДР, та одразу склав (виніс) постанову про накладення адміністративного стягнення.
Жодних доказів існування знаків, що позначають відповідно до знаку 5.8 «Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів» або знаку 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» ПДР, на вказаному місці зупинки співробітником поліції не наведено; жодних доказів фото- та відео фіксації допущеного порушення працівник поліції не надав.
Зазначені дії відповідача є неправомірними та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Ухвалою суду від 19.11.2019 року, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 19.11.2019 року було направлено сторонам, проте відповідачем не було надано відзиву на позовну заяву. На запит суду щодо надання всіх доказів вчинення 09.11.2019 року ОСОБА_1 правопорушення, відповідач надав лише копію постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальност за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 09.11.2019 капралом поліції УПП у м. Києві Хомич В.Б. було винесено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, забезпечене не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1726395 та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п'ятсот десять гривень).
За змістом постанови, ОСОБА_1 , 09.11.2019 року о 14 годині 43 хвилин на проспекті Перемоги 117 керуючи транспортним засобом здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушив п. 17.1. ПДР - на дорозі із смугою для маршрутних ТЗ, позначеній дорожнім знаком 5.8. або 5.11 забороняється рух і зупинка ін. ТЗ на цій смузі (а.с.5).
Відповідно до п. 17.1. ПДР, на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до п.5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1395 в редакції, що діяла станом на 12.10.2018 року постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. При ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.
Таким чином, в порушення частини 3 статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.
Відсутність даних технічного засобу свідчить про незаконність постанови та є підставою для її скасування.
Такої самої позиції притримується Верховний Суд, який у своїй постанові по справі № 428/2769/17 від 24.01.2019 року.
Крім цього, зі змісту постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУПАП.
Положення ч. 3 ст. 122 КУПАП передбачають покарання зокрема як за порушення правил руху на смузі для маршрутних транспортних засобів, так і за порушення правил зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів.
В цей самий час, зі змісту постанови взагалі неможливо встановити об'єктивну сторону правопорушення, оскільки в описі обставин, установлених під час розгляду справи (п. 6 Постанови) вказано: «водій керуючи ТЗ здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних ТЗ».
Таким чином, зі змісту постанови неможливо встановити, які саме дії позивача визначено інспектором як протиправні: зупинка на смузі громадського транспорту чи рух по смузі громадського транспорту.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
З аналізу вищезазначених норм права, суд приходить до висновку, що постанова відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 29.10.2019 року, підлягає скасуванню.
За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
У той же час, відповідачем у ході розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, за вкладених у оскаржуваній постанові про притягання до відповідальності обставин.
Зокрема, ні на виконання ухвали суду про призначення справи до розгляду, ні на запит суду щодо надання всіх доказів вчинення 29.10.2019 року правопорушення ОСОБА_1 , відповідачем не було надано жодних доказів.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення даного позову та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1726395 від 09.11.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, та закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 25, 72, 77, 78, 286 КАС України, ст.ст. 7, 122, КУПАП, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції вмісті Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1726395 від 09.11.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, - закрити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду до або через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя: А.А.Осаулов
Повний текст рішення виготовлено 16.03.2020 року