ун. № 759/17189/19
пр. № 1-кп/759/376/20
23 березня 2020 року Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальні провадження № 12019100080006214 від 01 вересня 2019 року та № 12020100080000919 від 15.02.2020 року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, який дітей не має, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20.11.2007 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі, звільнився 10.07.2013 року по відбуттю покарання; вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 19.08.2019 року за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 гривень, штраф сплачений,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , будучи раніше засудженим за корисні злочини, 01.09.2019 року, приблизно о 04:25 год., знаходячись в приміщенні кафе «Татова хата», що розташоване по проспекту Л. Курбаса, б. 6-Г, в м. Києві, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою обернення майна на свою користь, підійшов до раніше незнайомого йому громадянина ОСОБА_7 , у якого на шиї був золотий ланцюжок з хрестиком, та повторно, відкрито, шляхом ривка зірвав з шиї останнього золотий ланцюжок та золотий хрестик, загальною вагою 20 грамів, на загальну вартість 10000 грн. Після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 10000 грн. Однак невдовзі був затриманий пересічними громадянами неподалік від місця вчинення злочину.
Також, ОСОБА_3 , 15.02.2020 року, приблизно о 02:20 год., перебуваючи в приміщенні ресторану «Чайхона Базар», що розташоване по вул. Г. Юри, 6-Г в м. Києві, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою обернення майна на свою користь, підійшов до раніше незнайомого йому громадянина ОСОБА_5 , у якого на шиї висів золотий ланцюжок з хрестиком, штовхнув його в область шиї, від чого ОСОБА_5 відчув сильний біль, та повторно, відкрито, шляхом ривка зірвав з шиї останнього золотий ланцюжок, вартістю 1500 гривень, на якому висів золотий хрестик з образом «Ісуса хреста», вартістю 800 гривень. Після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 2300 грн. У подальшому ОСОБА_3 разом із викраденим майном був затриманий пересічними громадянами.
ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, висунутих проти нього в обвинувальних актах, визнав в повному обсязі, підтвердив викладені в них обставини та щиро розкаявся у вчиненому. Суду показав, що він знайомився з матеріалами кримінальних правопорушень та в обвинувальних актах всі обставини, а також час, місце вчиненого зазначено вірно. Викрадення майна відбувалося в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та в ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». З потерпілими раніше знайомий не був, умисел на відкрите викрадення майна виник раптово. Після вчинених злочинів був затриманий пересічними громадянами, викрадене майно повернуто потерпілим.
Враховуючи, що ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у висунутому проти нього кримінальному обвинуваченні визнав повністю, суд, розцінюючи його показання як об'єктивні, та такі, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з'ясувавши думку учасників судового провадження щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, з'ясувавши правильність розуміння змісту цих обставин, переконавшись у добровільності такої позиції учасників судового провадження та роз'яснивши їм про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку, розглянув справу за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.
Допитавши обвинуваченого, не досліджуючи інші докази по кримінальному провадженню, суд вважає, що подія кримінальних правопорушень мала місце, вина обвинуваченого повністю доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно та відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.
Обираючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є тяжкими злочинами, конкретні обставини справи, а саме те, що майно потерпілим повернуто, потерпілі претензій до обвинуваченого не мають, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, неодружений, який утриманців не має, не працює, слідчим характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є її щире каяття у вчинених кримінальних правопорушеннях.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочину, а саме вчинення нового умисного злочину 15.02.2020 року, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України маючи судимість за умисні злочини, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Оскільки відповідно до ст. 34 КК України, рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин та на момент вчинення першого епізоду злочину 01.09.2019 року у ОСОБА_3 ще не було судимості за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 19.08.2019 року на час вчинення кримінального правопорушення 01.09.2019 року не набрав законної сили.
Згідно досудової доповіді органу з питань пробації, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як високий. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства, у тому числі для окремих осіб. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції (а.с.187-188).
З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшує покарання, з урахуванням досудової доповіді, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначити йому покарання в межах санкції статті, за якою він обвинувачується, а саме у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців. При цьому, з урахуванням вищевикладеного та висновку органу пробації, суд вважає, що застосування до обвинуваченого інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням для запобігання вчинення ним нових злочинів та виправлення буде неефективним.
При прийнятті рішення про позбавлення волі обвинуваченого суд також враховує, що ОСОБА_3 раніше був неодноразово засуджений за вчинення умисних злочинів, в тому числі за корисливі злочини, після того як по іншому кримінальному провадженню, яке перебуває в провадженні Деснянського районного суду м. Києва він звільнився зі слідчого ізолятора під заставу, пройшов незначний час як ОСОБА_3 знову вчинив умисний корисливий злочин. Тому суд вважає недоцільним застосовування до обвинуваченого ОСОБА_3 інституту звільнення від покарання з випробуванням.
Оскільки ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України 01.09.2019 року та 03.09.2019 року до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, а також повторно був затриманий 15.02.2020 року та щодо нього був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то суд вважає необхідним зарахувати попереднє ув'язнення з 01 вересня 2019 року по 03 вересня 2019 року та з 15 лютого 2020 року в рахунок відбування покарання. Початок відбування покарання засудженому ОСОБА_3 необхідно рахувати з 15 лютого 2020 року.
Цивільний позов та судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а саме: золотий ланцюжок та золотий хрестик, загальною вагою 20 грам, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 ; золотий ланцюжок та золотий хрестик, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 , необхідно залишити останнім за належністю; ДВД диск з відеозаписом обставин злочину, який зберігається при матеріалах кримінального провадження у прокурора, необхідно залишити зберігатися при матеріалах кримінального провадження у прокурора.
Керуючись ст. 100, 349, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки та 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 15 лютого 2020 року, зарахувавши в строк відбування покарання досудове тримання його під вартою з 01 вересня 2019 року по 03 вересня 2019 року включно.
Речові докази: золотий ланцюжок та золотий хрестик, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 , залишити останньому; золотий ланцюжок та золотий хрестик, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 , залишити останньому; ДВД диск з відеозаписом обставин злочину, який зберігається при матеріалах кримінального провадження у прокурора, залишити зберігатися при матеріалах кримінального провадження у прокурора.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1