ун. № 759/15074/19
пр. № 2-о/759/56/20
20 лютого 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Марко Я.Р., за участю секретаря судового засідання Шапаренка, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві про встановлення факту державної реєстрації розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Харченка В.В., у серпні 2018 року звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з заявою про встановлення факту державної реєстрації розірвання шлюбу, заінтересована особа: Святошинський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
В обґрунтування своєї заяви зазначає, що 31.12.1994 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб, при укладенні шлюбу вона змінила своє прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».
05.11.1996 року рішенням Краснодонського міського суду Луганської області шлюб між заявницею та ОСОБА_2 був розірваний.
20 березня 1997 року Краснодонськими міським відділом реєстрації актів громадянського стану Луганської області зроблено запис № 108 про розірвання шлюбу. Прізвище заявниці після розірвання шлюбу - « ОСОБА_1 » про що видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 20.03.1997 року.
11.07.2000 року заявниця зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , змінивши своє прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 . При реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 заявницею надавався оригінал свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , який в наступні роки було втрачено.
Однак, 05.07.2019 року заявниця звернулась до Святошинського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві з заявою про видачу повторного свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , у чому їй було відмовлено у зв'язку з тим, що у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відповідний запис про розірвання шлюбу виявлено не було.
За викладених обставин, заявниця просить суд встановити факт розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_2 , про що Краснодонським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Луганської області було зроблено відповідний актовий запис за № 108 від 20 березня 1997 року.
У судове засідання 20.02.2020 року заявниця не з'явилась, від представника заявниці - ОСОБА_7 , надійшла заява про розгляд справи без його участі на підставі наявних у справі доказів.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, 11.09.2019 року надав заяву згідно якої просив розглядати справу без його представника на підставі наявних у справі доказів та ухвалити рішення відповідно до вимог діючого законодавства.
У відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи доходить до наступного.
Предметом даного судового розгляду являється вимога особи про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , для підтвердження законності укладення наступного шлюбу з ОСОБА_5 .
Порядок вирішення щодо вирішення заявлених вимог регулюється наступними нормативно-правовими актами:
Відповідно до положень ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складення.
Відповідно до вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або посадові особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Також, відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. - справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються, якщо, згідно із законом, такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян і якщо встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Згідно з статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами, передбаченими на тимчасово окупованій території, є недійсними і не створює правових наслідків.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди можуть встановлювати факти реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах РАГС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акта громадського стану.
Згідно із пунктом 18 цієї Постанови рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Враховуючи визначені правові положення, суд зазначає наступне.
Згідно копії виписки з рішення Краснодонського міського суду Луганської області від 05.11.1996 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 29.04.1994 року Молодогвардійською міськрадою Луганської області, актовий запис № 2 - розірвано.
Із копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 виданого Краснодонським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Луганської області від 20 березня 1997 року громадянці ОСОБА_1 вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 20 березня 1997 року, про що зроблений запис за № 108, прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу - ОСОБА_1 .
На даний час заявниця втратила вказане свідоцтво про розірвання шлюбу і не може отримати його копію, оскільки територія м. Сорокине (попередня назва - Краснодон), Луганської області, де було зроблено актовий запис про розірвання шлюбу заявниці з ОСОБА_2 , є тимчасово окупованою та видані там документи на території України не використовуються та не приймаються державними органами.
Встановлення факту розірвання шлюбу із ОСОБА_2 необхідно заявниці для підтвердження свого шлюбу з ОСОБА_5 .
Судом встановлено, що факт розірвання шлюбу між заявницею та ОСОБА_2 знайшов своє підтвердження у судовому засіданні і був доведений зібраними та дослідженими судом належними письмовими доказами.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 293-294, 315-319, 353,354 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві про встановлення факту державної реєстрації розірвання шлюбу - задовольнити.
Встановити факт реєстрації розірвання шлюбу між ОСОБА_2 , громадянином України, та ОСОБА_1 , громадянкою України, актовий запис про розірвання шлюбу № 108 від 20 березня 1997 року, складений Краснодонським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Луганської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Я.Р. Марко