ун. № 759/23111/19
пр. № 2/759/2217/20
23 березня 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Войтенко Ю.В.,
за участю секретаря Семененко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У грудні 2019 позивач звернулась до суду із позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання дітей, у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 5000 грн. 00 коп. щомісячно до досягнення нею повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 11.12.2019 року і до повноліття дитини та аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі 5000 грн. 00 коп. щомісячно до досягнення ним повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 11.12.2019. Вимоги позовної заяви обґрунтовано тим, що 03.06.2006 між сторонами у справі було зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають та знаходяться на утриманні позивача. За твердженням позивача, відповідач ухиляється від добровільного утримання спільних дітей, матеріальної допомоги дітям не надає, діти не відвідують спортивні секції, а молодший син ОСОБА_5 не відвідує дитячий садок. Зазначене свідчить про невиконання відповідачем свого обов'язку щодо утримання батьками неповнолітніх дітей. Позивач вважає, що сума аліментів у розмірі 5000,00 грн на кожну дитину щомісячно є достатнім розміром аліментів, які можуть бути сплачені відповідачем, який займає високу посаду директора коледжу. Також позивач просила покласти судові витрати на відповідача.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17.12.2019 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання (а.с. 19).
Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками надсилались судом на адресу місця реєстрації відповідача. Згідно з рекомендованим повідомленням копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками відповідач отримав особисто (а.с. 21).
В подальшому, на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач у своєму відзиві зазначив, що не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подання позову та до повноліття дітей. Також відповідач зауважив, що позов не відображає дійсних правовідносин між сторонами, зазначивши, що саме він був ініціатором розлучення та подав відповідний позов до суду. Відповідач наголошував, що він є адекватним батьком, який всіляко намагається виконувати батьківські обов'язки, купує дітям їжу, необхідний одяг, взуття, при цьому з боку позивача йому чиняться перешкоди, які полягають в тому, що дітей налаштовують проти батька, блокують мобільні телефони, батька не пускають до дітей, забороняють дітям спілкуватись з батьком. Зауважив, що в період провадження по справі про розлучення, діти проживали з відповідачем, лише після розірвання шлюбу, позивач забрала дітей, при цьому, відповідач і зараз не заперечує проти того, щоб діти проживають з ним. Відповідач зазначив, що займає посаду директора коледжу, його середня заробітна плата за вирахуванням обов'язкових платежів складає 16 000-17000 грн, що підтверджується довідкою про доходи. Тому вважає за доцільне проводити стягнення аліментів в частці від доходу відповідача, зокрема, не заперечує проти стягнення з нього 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу).
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від сторін не надходили.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.10.2006, 03.06.2006 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб (а.с. 9).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 10).
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 11).
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , приватний будинок (а.с. 13).
Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Згідно з довідкою про доходи, ОСОБА_2 в період з 01.08.19 по 31.01.20 займав посаду директора Коледжу інженерії та управління Національного авіаційного університету, загальна сума заробітної плати за цей період становила 123283,16 грн, при цьому, розмір податку з доходів фізичних осіб за цей період становив 22190,96 грн (а.с. 26).
Відповідно до положень ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Сторонами визнається і матеріалами справи підтверджується, що неповнолітні діти проживають на момент пред'явлення позову з позивачем.
Позивач просить стягнути з відповідача розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст. 184 СК України).
Водночас, заперечуючи проти стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, відповідач посилався, що він офіційно працевлаштований і його дохід не є нерегулярним.
Водночас, з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» № 2037-VIII від 17 травня 2017 року, було викладено у новій редакції статтю 184 СК України, яка надає одержувачу право отримання аліментів у твердій грошовій сумі не пов'язуючи це із відсутністю у платника аліментів постійної роботи або нерегулярністю чи мінливістю його доходу.
У даному випадку спосіб стягнення аліментів було визначено позивачем, що узгоджується з вимогами ч.3 ст. 181 СК України.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для врахування аргументів відповідача і вважає, що є передбачені законом підстави для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
Водночас, згідно зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до частин 2 і 3 ст. 70 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів - 50 % заробітної плати боржника. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Відповідачем було надано довідку про розмір його заробітної плати на посаді директора коледжу, разом з цим, доказів відсутності у відповідача іншого доходу відповідачем не надано. Так само, позивачем не надано доказів наявності у відповідача іншого доходу.
Інших обставин, які згідно зі ст. 182 СК України свідчать про можливість відповідача сплачувати аліменти не більше ніж 1/3 частки від його заробітку суду не надано.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення гармонійного розвитку неповнолітніх дітей, які знаходяться на утриманні позивача, з урахуванням обставин, визначених ст. 182 СК України, суд вважає необхідним присудити стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 4000, 00 грн. щомісячно, починаючи з 11 грудня 2019 року до досягнення дитиною повноліття та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 4000, 00 грн. щомісячно, починаючи з 11 грудня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.
В той же час, ч. 1 ст. 192 СК України гарантує право платника аліментів звернутись до суду із позовом про зміну розміру аліментів у разі істотної зміни матеріального становища, яке унеможливлює виконання ним відповідного рішення про стягнення аліментів. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки позивач згідно Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 768, 40 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 80, 84, 180, 181, 182, 183, 184, 191 СК України, ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.12.2019 і до досягнення дитиною повноліття, та аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11.12.2019 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 768, 40 грн.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення в частині стягнення суми платежу в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
Суддя Ю.В. Войтенко