Справа № 755/17633/19
1кп/755/518/20
"20" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100040008352 від 05 жовтня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Веймар, Німеччина, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше судимого: 16 грудня 2004 року Артемівським районним судом м. Луганськ за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком в 3 роки; 24 квітня 2008 року Ленінським районним судом м. Луганськ за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком в 2 роки; 20 листопада 2008 року Ленінським районним судом м. Луганська за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком в 2 роки; 12 листопада 2009 року Артемівським районним судом м. Луганська за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 7 місяця позбавлення волі; 12 грудня 2013 року Артемівським районним судом м. Луганськ за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 2 років 1 місяця позбавлення волі; 17 січня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі, у вигляді 1 року 4 місяців, ухвалю Апеляційного суду м. Києва від 12 березня 2018 року змінено вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 17 січня 2018 року в частині зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання, звільнений 12 жовтня 2018 року по відбуттю покарання, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
04 жовтня 2019 року, приблизно о 21 год 20 хв ОСОБА_4 спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, перебував за адресою: м. Київ, просп. Гагаріна, в салоні маршрутного таксі, яке прибуло на зупинку громадського транспорту «вулиця Павла Усенка» в напрямку станції метрополітену «Чернігівська». Там у них виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого протиправного збагачення.
ОСОБА_4 і невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, діючи за заздалегідь розробленим планом, обрали об'єктом свого злочинного посягання майно потерпілої ОСОБА_6 , яка перебувала у салоні вище вказаного маршрутного таксі.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, діючи спільно, за заздалегідь розробленим планом, в час коли потерпіла ОСОБА_6 стояла в салоні маршрутного таксі, тримаючись за поручень, ОСОБА_4 сидів на сидінні для пільгових пасажирів, а невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, почала виконувати дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, для чого розстібнула замок сумки потерпілої ОСОБА_6 .
Після цього, ОСОБА_6 виявила, що сумка розстебнута та намагалась її зачинити.
В цей час, продовжуючи злочинні дії, ОСОБА_4 відволік на себе увагу потерпілої, запропонував їй сісти на його місце та рукою спрямував до вільного сидіння, а невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, викрала мобільний телефон марки «Nokia 215», вартістю 800 грн 00 к., з 2 сім-картками, вартістю 50 грн 00 к., із залишком грошових коштів на рахунку в сумі 20 грн та гаманець, вартістю 279 грн 18 к. з грошовими коштами у сумі 2 000 грн 00 к. та банківськими картками, які матеріальної цінності не становлять, що належали ОСОБА_6 .
Після цього, ОСОБА_4 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, швидко вийшли із салону маршрутного таксі, а викраденим розпорядились на власний розсуд , чим завдали потерпілій ОСОБА_6 шкоди на загальну суму 3 149 грн 18 к.
Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю, дав показита пояснив, що 04 жовтня 2019 року, він зустрівся із своїм наглядно знайомим ОСОБА_9 на прізвисько « ОСОБА_10 » на площі Дарницькій у місті Києві та вирішили вжити алкогольні напої, однак у них не було грошей. Вони вирішили поїхати в інше місце, для чого зайшли в маршрутне таксі. Під час руху в маршрутному таксі він помітив, що ОСОБА_9 виймає гаманець у потерпілої, а тоді попросив водія зупинитись на зупинці по вулиці Сергієнка у місті Києві. Він не повідомляв потерпілій про те, що його знайомий викрав у неї гаманець, оскільки знав, що його друг поділиться з ним викраденим. Після виходу з маршрутки ОСОБА_9 підтвердив, що викрав гаманець у потерпілої дістав гаманець, вийняв з нього гроші та передав його йому. Після виходу з маршрутки вони зустріли знайому ОСОБА_11 з якою стали спілкувались. Через деякий час, за ними стали бігти потерпіла з незнайомими йому чоловіками та наказували зупинитись. Вони почали бігти і по дорозі він викинув гаманець потерпілої, який мав при собі. А потім був затриманий незнайомими йому особами, які забризкали його сльозогінним газом та відлупцювали. Викраденого у потерпілої мобільного телефону він не бачив лише гаманець. Куди зник його знайомий він не знає, оскільки не слідкував за ним. Цивільний позов потерпілої визнає у повному обсязі. Щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні за який просив вибачення у потерпілої. Просив врахувати його стан здоров'я, суворо не карати, оскільки має намір після відбуття покарання відшкодувати потерпілій завдану шкоду.
Будучи допитаною в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала, що 04 жовтня 2019 року вона поверталась додому у маршрутному таксі, яке було переповнене. На одному з пільгових місць сидів обвинувачений ОСОБА_4 , якого вона раніше теж бачила у маршрутці. Також біля неї стояв інший чоловік, який створив їй перешкоду у проході в салон маршрутки. Через якусь мить вона помітила, що її особиста сумка відкрита, а тому почала її закривати, однак у цей момент у маршрутці розпочались дії, які стали відволікати її увагу та перед початком руху маршрутного таксі ОСОБА_4 та чоловік, який створював їй перепони, вийшли з маршрутки. В цей момент жінка, яка знаходилась у салоні маршрутки повідомила їй, що у неї відкрита сумка. Після цього, вона вийшла з маршрутного таксі та прослідкувала за обвинуваченим та іншим чоловіком та жінкою, які направились за ріг магазину «АТБ» і у дворі стали копирсатись у її гаманці, причому це здійснював чоловік, який був у маршрутці. Вона його добре запам'ятала, оскільки у нього був шрам на обличчі. Коли потерпіла побачила дії зазначених осіб, то звернулась до людей, які знаходились неподалік, щоб вони допомогли їй затримати грабіжників. Двоє чоловіків стали переслідувати зазначених осіб і кричати. Чоловік зі шрамом зник, а ОСОБА_4 та жінка стали втікати, але були затримані. Після затримання ОСОБА_4 їй повернули гаманець та картки, однак з гаманця пропало 2 000 грн 00 к. Вважає, що у маршрутці було значно більше осіб, які сприяли вчиненню кримінального правопорушення, ніж встановлені досудовим розслідуванням. Також в судовому засіданні заявила цивільний позов на суму 3 149 грн 18 к. матеріальної шкоди та 15 000 грн 00 к. моральної шкоди, понесеної в результаті кримінального правопорушення.
Представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав вимоги цивільного позову у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що у 2019 році, точної дати вона не пам'ятає, бачила, як наглядно знайомий чоловік на ім'я ОСОБА_13 допоміг затримати обвинуваченого та дівчину, яка з ним була, за підозрою у викраденні гаманця у потерпілої ОСОБА_6 . Знаходилась вона за адресою: АДРЕСА_3 , разом із знайомими і до них підбігла потерпіла ОСОБА_6 , яка вказала на осіб, що неподалік пробігали, як на тих, хто у неї викрав гаманець. Тому, за вказаними особами побіг чоловік на ім'я ОСОБА_13 , який в подальшому затримав обвинуваченого і дівчину за адресою: АДРЕСА_4 . Після того, як було затримано ОСОБА_4 та дівчину, яка з ним була, вона викликала працівників поліції. Через якийсь час поміж деревами виявили гаманець потерпілої. Зі слів потерпілої вона дізналась, що в останньої викрали у маршрутному таксі гаманець. Дівчина, яка була з обвинуваченим стверджувала, що вона за компанію побігла за ОСОБА_4 . Факту викидання гаманця обвинуваченим під час його переслідування вона не бачила.
Свідок ОСОБА_11 показала, що у 2019 році, точної дати вона не пам'ятає, зустріла ОСОБА_4 та хлопця на ім'я ОСОБА_9 , які вийшли з маршрутки. Підійшовши до них, вона поспілкувалась з обвинуваченим, оскільки давно з ним не бачилась та вирішила пройтися з ними. Ідучи з ними, вона побачила, що ОСОБА_9 передав ОСОБА_4 гаманець, який останній через хвильку викинув. Після цього, вона з ОСОБА_4 пішла в одному напрямку, а ОСОБА_9 у власних потребах пішов в іншому напрямку. Після цього, за ОСОБА_4 почали бігти хлопці, які згодом його затримали та забризкали із газового балончика. ОСОБА_9 вона раніше не бачила та не спілкувалась з ним. На вигляд він віком 34-35 років, невисокого зросту та середньої тілобудови. Факту поділу грошей з гаманця між ОСОБА_9 та ОСОБА_14 вона не бачила та не чула, щоб вони про це розмовляли. ОСОБА_4 коли побачив, що до нього біжать два чоловіки і жінка, викинув гаманець та почав втікати, перебіг через проїжджу частину, де його затримали. З місця де обвинувачений викинув гаманець до місця його затримання відстань у 50 - 100 м. Після затримання ОСОБА_4 викликали поліцію. Поліцейські разом з потерпілою пішли маршрутом, яким рухався обвинувачений та на прибудинковій території знайшли її гаманець.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що працює водієм таксі та того дня після закінчення робочого часу ще знаходився у автомобілі, оскільки переписувався у телефоні з друзями. В той час біля його автомобіля пройшло два чоловіки і жінка. Через невеличкий проміжок часу за ними побігла літня жінка, яка кричала, що у неї викрали гаманець, тому просила допомоги затримати злочинців. Неподалік від автомобіля знаходилась група людей і з неї вийшов незнайомий йому чоловік та, послухавши потерпілу, став переслідувати вище згаданих осіб. Він теж став переслідувати підозрілих осіб та в подальшому затримав хлопця і дівчину. Вказати чи затриманий був обвинуваченим він не може, оскільки погано запам'ятав його зовнішній вигляд. Після затримання хлопця і дівчини хтось із присутніх викликав працівників поліції. Зі слів потерпілої він дізнався, що гаманець у неї викрали у маршрутці, коли біля неї знаходилось два чоловіки і одна жінка. Наскільки він запам'ятав, то затриманий не викрадав у потерпілої гаманець, а лише допомагав чоловіку зі шрамом здійснити викрадення. Через деякий час знайшли гаманець потерпілої, але в ньому не було грошей. Гаманець знайшли на відстані 10 -15 м від місця затримання чоловіка. Безпосереднім свідком того, як особи виходили з маршрутного таксі він не був, а вже помітив їх коли зайшли за ріг будинку. При цьому один із чоловіків досить дивно себе поводив, оскільки мав в руках якусь річ і ділив у ній якісь предмети. Коли він вийшов із власного автомобіля, щоб затримати осіб, то в цей момент уже залишились лише один чоловік і дівчина, яких згодом було затримано.
Додатково винуватість ОСОБА_4 підтверджується сукупністю доказів наданих стороною обвинувачення та безпосередньо досліджених судом:
протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04 жовтня 2019 року, з якого вбачається, що 04 жовтня 2019 року за адресою: м. Київ, просп. Гагаріна, невідомі особи заволоділи гаманцем із грошовими коштами та мобільним телефоном ОСОБА_6 (а.с. 133);
протоколом огляду місця події від 04 жовтня 2019 року, під час якого оглянутавідкрита ділянка місцевості, розміром 3х5 м, неподалік будинку за адресою: м. Київ, вул. Сергієнко, 15, біля якого вилучено: пластикова картка «Нове життя», посвідчення на ім'я ОСОБА_6 , банківські картки «Приватбанк» та «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_6 , картка киянина на ім'я ОСОБА_6 , фотокартки розміром 4х6 см з логотипом Євробачення 2017 року, візитки на ім'я ОСОБА_6 у кількості 6 шт., дисконтні картки «Сільпо», «Novus», «Інтертоп», «Фора», «Local», «Епіцентр», «Космо», «Територія низьких цін», «Єва», «Аутлет», дві картки ресторану «ilMolino», гаманець рожевого кольору з вставками, рамка SIM картки без SIM картки та пусту пластинку з таблеток «Кодетерл» (а.с. 135-136);
протоколом огляду речей від 12 жовтня 2019 року предметом огляду якого був гаманець розкладний, рожевого кольору із різнокольоровими вставками, візитки на ім'я ОСОБА_6 6 шт., дисконтних карток 13 шт., фотографії; слот від сім картки, картка киянина № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 , картка Ощадбанку № НОМЕР_2 , картка ПриватБанк НОМЕР_3 , посвідчення водія НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_6 (а.с. 145-148);
протоколом обшуку затриманої особи від 05 жовтня 2019 року (а.с. 166);
речовими доказами (а.с. 139).
Будь-яких інших доказів під час судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбаченихКПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість під час розгляду даного кримінального провадження, створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
З показів потерпілої вбачається, що вона наполягає на ймовірній причетності до даного кримінального правопорушення і інших осіб, однак суд позбавлений можливості виходити за межі висунутого обвинувачення ОСОБА_4 та надавати оцінку вказаним обставинам.
Аналізуючи докази в сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації у м. Луганськ, тимчасово проживав у м. Києві, не одружений, офіційно непрацюючий, судимий, хворіє на ІТБ нижньої частки правої легені (інфільтрований), Дестр-, МБТ+, М+, МГ+, Риф-, К0, Резист 0, ГІСТ 0, кат.2, ког.4, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, думку державного обвинувача, потерпілої, особи винуватого та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185 у виді позбавлення волі, оскількиперевиховання та виправлення ОСОБА_4 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.
При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дані міри покарання є достатніми для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою залишити без змін.
При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_16 про відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, суд встановив таке.
Згідно цивільного позову ОСОБА_16 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на її користь матеріальну шкоду завдану кримінальним правопорушенням в розмірі 3 149 грн 18 к.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Згідно ч. 1 ст. 1117 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 206 ЦПК у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 визнав цивільний позов ОСОБА_6 у повному обсязі, крім цього, вартість заподіяної матеріальної шкоди підтверджується відповідними документами, тому цивільний позов у частині заподіяння матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимог цивільного позову потерпілої ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, то слід зазначити таке.
Згідно цивільного позову ОСОБА_16 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду завдану кримінальним правопорушенням в розмірі 15 000 грн 00 к.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України), право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.
З огляду на п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України та ст.1167 ЦК, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б) неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди.
Суд, з'ясувавши, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі потерпіла оцінює заподіяну йому шкоду та з чого вона при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення, тому дійшов до висновку про законність таких вимог потерпілою ОСОБА_6 .
Моральна шкода полягає у тому, що у зв'язку з вчиненням кримінального правопорушення потерпіла отримала моральну шкоду, яка відобразилась у сильних душевних стражданнях, які в подальшому вплинули на її стан здоров'я. Після даного випадку потерпіла стала уникати громадського транспорту, перестала спати спокійно, так як відчувала постійну тривогу, що злочинні дії щодо неї повторяться. Через вчинене кримінальне правопорушення вона не могла у повній мірі користуватись усіма наявними у неї благами, зокрема певний період часу не мала зв'язку зі своїми родичами та друзями.
Порушення прав потерпілої і зміна режиму життя має між собою причинний зв'язок.
Проте, розмір моральної шкоди, вказаний потерпілою - 15 000 грн 00 к., не є адекватним завданій моральній шкоді і не може бути засобом отримання доходу.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до висновку про те, що грошова компенсація в розмірі 5 000 грн 00 к. відповідатиме засадам розумності і справедливості.
У зв'язку із чим з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_16 слід стягнути моральну шкоду в розмірі 5 000 грн 00 к.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 04 жовтня 2019 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 залишити без зміни.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: гаманець розкладний, рожевого кольору із різнокольоровими вставками, візитки на ім'я ОСОБА_6 , 6 шт., дисконтні картки, 13 шт., фотографію, слот від сім картки, картка киянина № НОМЕР_1 , на ім'я ОСОБА_6 , картка Ощадбанку № НОМЕР_2 , картка ПриватБанк НОМЕР_3 , посвідчення водія НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_6 , які під розписку передані на зберігання потерпілій - залишити у володінні ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 3 149 грн 18 к. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн 00 к.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1