23 березня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/12615/19
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у складі судді Ткаченко Н.Г.
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової інспекції у м. Києві та додані до неї матеріали
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020
та постанову Господарського суду м. Києва від18.10.2019
у справі № 910/12615/19
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екожилбуд-2005»
про банкрутство, -
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 03.03.2020 надійшла касаційна скарга ГУ ДПІ у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та постанову Господарського суду м. Києва від18.10.2019 у справі № 910/12615/19.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки ГУ ДПІ у м. Києві касаційну скаргу подано 27.02.2020, тобто після набуття чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, то матеріали цієї скарги необхідно перевіряти відповідно до вимог ГПК України у редакції від 08.02.2020.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст.290 ГПК України Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає, з огляду на таке та підлягає залишенню без руху.
Частиною 3 ст. 290 ГПК України передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Відповідно до ч.3 ст. 290 ГПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає такого підтвердження.
Положеннями ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 4 ст.1312 Конституції України, в редакції, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Водночас, Суд звертає увагу, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 №390-IX.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 18.12.2019 №390-IX) юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з ч. 4 ст.56 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 18.12.2019 №390-IX) держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
У порядку самопредставництва орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції може представляти за посадою його керівник або інша уповноважена особа, повноваження якої підтверджуються відповідно до ч. 4 ст.56 вказаного Кодексу.
ГУ ДПІ у м. Києві є органом державної влади.
Відтак, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва органу державної влади як в порядку самопредставництва - керівником, так і іншими особами як представниками такого органу, що узгоджується з наведеними вище положеннями Конституції України.
Касаційну скаргу ГУ ДПІ у м. Києві підписано представником - Шелест Ю.В. на підставі довіреності від 17.09.2019 № 91/26-15-08-06, копія якої додана до матеріалів касаційної скарги.
Частиною 1 ст.58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст.16 ГПК України).
Відповідно до ч. 4, 9 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як представника в господарському судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги відповідно до частини першої ст. 26 вказаного Закону, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, з 01.01.2020 представником органу державної влади, який діє як представник може бути виключно адвокат.
Відтак, додана до касаційної скарги довіреність від 17.09.2019 № 91/26-15-08-06, видана представнику ГУ ДПІ у м. Києві- Шелест Ю.В., за відсутності у неї статусу адвоката, а також за відсутності передбачених ч. 3 ГПК України доказів, не може належним чином підтверджувати, що представниця є уповноваженою особою на представництво інтересів скаржника у суді у цій справі.
Документів, які б підтверджували правовий статус Шелест Ю.В як адвоката до касаційної скарги не додано. Не містить відповідних відомостей і Єдиний реєстр адвокатів України.
Документи, які б підтверджували, що Шелест Ю.В. уповноважена представляти інтереси ГУ ДПІ у м. Києві у суді на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) у порядку, визначеному ст. 56 ГПК України, до касаційної скарги також не додані.
Перевіривши у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості щодо осіб, які мають повноваження представництва ГУ ДПІ у м. Києві, суд не встановив наявності у Шелест Ю.В. повноважень бути представником у судах в порядку самопредставництва.
Крім того, матеріали які долучені до касаційної скарги, не містять доказів самопредставництва Шелест Ю.В. від імені органу державної влади.
Таким чином, ГУ ДПІ у м. Києві не дотримано вимог ГПК України щодо надання належних доказів, які б підтверджували, що Шелест Ю.В. уповноважена представляти інтереси ГУ ДПІ у м. Києві у якості представника (адвоката) або в порядку самопредставництва, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, касаційна скарга ГУ ДПІ у м. Києві постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та постанову Господарського суду м. Києва від18.10.2019 у справі № 910/12615/19 підлягає залишенню без руху, з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме, надання суду належних доказів, які б підтверджували, що Шелест Ю.В. уповноважена представляти інтереси ГУ ДПІ у м. Києві у якості представника (адвоката) або в порядку самопредставництва.
Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для визначення судом дотримання заявником, встановленого ч. 2 ст.174 ГПК України, строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст.292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Оскільки касаційна скарга ГУ ДПІ у м. Києві підлягає залишенню без руху, то розгляд клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та постанову Господарського суду м. Києва від18.10.2019 у справі № 910/12615/19 буде здійснено при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, у разі усунення недоліків, які допущені при поданні касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Суд,-
1. Касаційну скаргу ГУ ДПІ у м. Києві на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 та постанову Господарського суду м. Києва від18.10.2019 у справі № 910/12615/19- залишити без руху.
2. Надати ГУ ДПІ у м. Києві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. ГУ ДПІ у м. Києві усунути недоліки касаційної скарги, а саме, надати суду належні докази, які б підтверджували, що Шелест Ю.В. уповноважена представляти інтереси ГУ ДПІ у м. Києві у якості представника (адвоката) або в порядку самопредставництва.
4. Роз'яснити ГУ ДПІ у м. Києві, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Ткаченко Н.Г.