61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1
іменем України
19.03.2020 Справа № 905/177/20
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЗВ'ЯЗОК" (юридична адреса: 61204, м.Харків, вул. Асхарова, 13/398; поштова адреса: 61103, м.Харків, а/с 11575; код ЄДРЮОФОПГФ 33119083)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ; код ЄДРЮОФОПГФ 00210602)
про стягнення 65 327, 57 грн.
Суддя Матюхін В.І.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЗВ'ЯЗОК" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" 65 327, 57 грн., у тому числі:
· 7 017,23грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 02.07.2014 по 21.11.2019;
· 58 310,34грн. - інфляційних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 02.07.2014 по 21.11.2019.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.01.2020р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЗВ'ЯЗОК" залишено без руху.
Позивачу для усунення виявлених недоліків, встановлено строк - протягом 10-ти (десяти) календарних днів, починаючи з наступного дня після отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
31.01.2020 на адресу господарського суду надійшла заява позивача, якою виявлені судом недоліки були виправлені.
Ухвалою від 05.02.2020 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Судове засідання призначено на 05.03.2020 року о 10:20 год.
Відповідачу у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі запропоновано надати (надіслати):
· суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;
· позивачеві - копію відзиву та доданих до нього документів.
Із урахуванням вимог ст.ст.166, 167, 251 ГПК України встановити:
• позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5-ти календарних днів з дня отримання відзиву;
• відповідачу строк для подання заперечення на відповідь - протягом 5-ти календарних днів з дня отримання відповіді.
Явка у засідання представників сторін (позивача, відповідача) визнана судом не обов'язковою.
Сторони, належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ухвала від 05.02.2020 про відкриття провадження у справі була надіслана сторонам 05.02.2020 і згідно поштового повідомлення отримана: позивачем 08.02.2020, відповідачем 10.02.2020), клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (відповідач - в строк для подання відзиву (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі), а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву) не подали.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням господарського суду Донецької області від 11.06.2014 у справі № 905/9011/13, яке набрало законної сили 27.06.2014, стягнута з відповідача заборгованість у сумі 47 654,43 грн. У зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем заборгованості, ТОВ «ЄВРОЗВ'ЯЗОК» нарахувало боржнику 3% річних та інфляційні на суму боргу за період, який виник з моменту після прийняття рішення до моменту стягнення виконавцем суми заборгованості.
Відповідач відзивом на позов, який суд отримав 28.02.2020, не заперечуючи факту несвоєчасного погашення заборгованості, просить відмовити в задоволенні позовних вимог у сумі 39025,47 грн. з посиланням на те, що ухвалу про порушення провадження по даній справі винесено 05.02.2020 і тому «строк позовної давності по стягненню трьох відсотків річних в сумі 3378,53 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 35646,94 грн. за період з 02.07.2014 по 04.02.2017 сплив».
Про застосування строку позовної давності відповідачем подана відповідна заява.
З метою забезпечення сторонам можливості надати суду відповідь на відзив і заперечення, розгляд матеріалів справи ухвалою від 05.03.2020 був відкладений на 10:00 год. 19.03.2020.
Позивачем 13.03.2020 через канцелярію суду подане клопотання про поновлення строків позовної давності, в обґрунтування якого він посилається на те, що відповідач відмовився добровільно виконувати рішення суду про сплату боргу, внаслідок чого позивач в подальшому мав відносини тільки з Відділом державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, де було відкрито виконавче провадження. На адресу цього Відділу було направлено 2 заяви (від 08.01.2016 та від 12.01.2017) з проханням надати інформацію про хід виконавчого провадження та про дії, прийняті відносно відповідача. Також виконавчій службі була направлена скарга від 22.05.2017 на те, що ніякої інформації про хід провадження позивач не отримав.
Оскільки позивач не мав жодної інформації про діяльність та фінансовий стан відповідача, а покладався виключно на дії державної структури, у функції якої входить виконання рішень суду у максимально короткі терміни, то ця обставина, на думку позивача, є поважною причиною пропущення позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.06.2014 у справі №905/9011/13 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврозв'язок" суму основного боргу у розмірі 43 360 грн. 21коп., 3% річних у сумі 2 680 грн. 02 коп., судовий збір у розмірі 1614 грн. 20 коп.
Також вказаним рішенням встановлено наступне:
« 26.08.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврозв'язок", як продавцем (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Енергомашспецсталь", як покупцем (відповідач) підписаний договір поставки №8447 (з урахуванням специфікацій №2 від 01.11.2012, №4 від 11.10.2011, №5 від 31.10.2011; додаткової угоди №2 від 14.10.2011 до договору) (далі - договір)».
«На виконання умов договору №8447, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11348,22грн., що підтверджується видатковими накладними №ЕС-0000992 від 21.12.2010 на суму 2998,80грн., №ЕС-0000894 від 07.11.2011 на суму 3625,02грн., №ЕС-0000895 від 07.11.2011 на суму 2065,02грн., №ЕС-000925 від 16.11.2011 на суму 2659,38грн., копії яких містяться в матеріалах справи.
Також позивачем до матеріалів справи надано копії рахунків-фактур №ЕС-0001769 від 10.12.2010, №ЕС-0001883 від 02.11.2011, №ЕС-0001937 від 07.11.2011 та податкових накладних №1415 від 21.12.2010, №21 від 07.11.2011, №22 від 07.11.2011, №76 від 16.11.2011 на вказану поставку товару.
Поставлений згідно вищезазначених накладних товар на підставі довіреності №3112 від 14.12.2010, №2783 від 07.11.2011 на отримання товарно-матеріальних цінностей з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаних накладних.
З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять усі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.
Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаних накладних здійснювались на виконання договору поставки №8447 від 26.08.2010.
Оскільки відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначених накладних, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі.
Як зазначає позивач, відповідач вартість отриманого товару за накладними оплатив частково, у зв'язку з чим виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 11348,22грн.»
«Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження перерахування відповідачу коштів у розмірі 11348,21грн., а матеріали справи таких не містять».
« 03.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Єврозв'язок", як продавцем (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Енергомашспецсталь", як покупцем (відповідач) підписаний договір поставки №15/580 (з урахуванням специфікації №1 від 03.08.2012 до договору) (далі - договір)».
«На виконання умов договору №15/850, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 160059,96грн., що підтверджується видатковими накладними №ЕС-0000774 на суму 111281,04грн., №ЕС-0000846 від 12.11.2012 на суму 48778,92грн., копії яких містяться в матеріалах справи.
Також позивачем до матеріалів справи надано копії рахунку-фактури №ЕС-0001894 від 05.10.2012 та податкових накладних №20 від 05.10.2012, №39 від 12.11.2012 на вказану поставку товару.
Поставлений згідно вищезазначених накладних товар на підставі довіреності №2524 від 15.09.2012, №2764 від 09.11.2012 на отримання товарно-матеріальних цінностей з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаних накладних.
З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять усі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.
Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що поставка товару позивачем відповідачу на підставі вищевказаних накладних здійснювались на виконання договору поставки №15/850від 03.08.2012.
Оскільки відповідачем отримано товар, відповідно до вищезазначених накладних, у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами у договорі.
Як зазначає позивач, відповідач вартість отриманого товару за накладними оплатив частково у розмірі 128047,96грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 32011,99грн.»
«Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження перерахування відповідачу коштів у розмірі 32011,99грн., а матеріали справи таких не містять».
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України «обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом».
Як зазначає позивач, 21.11.2019 органом державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції з відповідача було стягнуто всю суму боргу.
10.01.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою №1 щодо погашення заборгованості у сумі 65 327,57грн., яка виникла у період з 02.07.2014 по 21.11.2019 та складається з 3% річних у сумі 7 017,23грн. та інфляційних у сумі 58 310,34грн.
Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
Загальна сума 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 02.07.2014р. по 21.11.2019р. (включно) становить 7 017,23грн., позивачем заявлена така ж сума.
Загальна сума інфляційних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період липень 2014 - листопад 2019 становить 58 310,34грн., позивачем заявлена така ж сума.
Зауважень щодо розрахунку здійснених нарахувань відповідачем не заявлено.
Відповідно до приписів ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно приписів ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем доказів сплати 3% річних та інфляційних суду не надано, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані.
Проте, оскільки:
- позивачем позовна заява була подана тільки 22.01.2020;
- відповідно до ст.256 ЦК України «позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу»;
- ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки;
- перебіг позовної давності згідно ч.1 ст.261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила;
- приписами ч.4 ст.267 ЦК України встановлено: «Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові»;
- за період з 02.07.2014 по 22.01.2017 включно позивачем пропущено 3-річний строк позовної давності,
позовні вимоги підлягають задоволенню частково:
ь у сумі 3 681,46грн. щодо 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 23.01.2017 по 21.11.2019 (включно) із розрахунку: 43 360,21грн. (заборгованість) х 3% (відсоткова ставка) : 365 (кількість днів у році) х 1033 (кількість днів прострочення) і
ь у сумі 22 663,40грн. щодо інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошового зобов'язання за період лютий 2017 року - листопад 2019 року із розрахунку: 58 310,34грн. (інфляційні втрати за період липень 2014р. - листопад 2019р.) - 35 646.94грн. (інфляційні втрати за період липень 2014р. - січень 2017р.).
Клопотання позивача про поновлення строків позовної давності судом залишене без задоволення, оскільки поважних причин пропущення позовної давності судом не встановлено (жодних перешкод для звернення з відповідним позовом до суду у позивача не було і ненадання виконавчою службою інформації про стан виконавчого провадження такою причиною не слугувало).
Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.256, 257, 261, 267, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст.210, 233, 238, 240, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОЗВ'ЯЗОК» до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь» про стягнення 65 327, 57 грн., задовольнити частково у сумі 26 344,86 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ; код ЄДРЮОФОПГФ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОЗВ'ЯЗОК" (юридична адреса: 61204, м.Харків, вул. Асхарова, 13/398; поштова адреса: 61103, м.Харків, а/с 11575; код ЄДРЮОФОПГФ 33119083) 3 681,46грн. - 3% річних, 22 663,40грн. - інфляційних втрат, 847,68грн. на відшкодування витрат з оплати судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у порядку, передбаченому п.17.5 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення (складення повного судового рішення).
Повний текст судового рішення складено 23.03.2020.
Суддя В.І. Матюхін