іменем України
03.03.2020 Справа № 905/2369/19
Суддя Говорун О.В.
Секретар судового засідання Коновалова А.І.
Позивач - Фізична особа-підприємець Кадуха Юрій Володимирович.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маргаз".
Про стягнення 17648,21 грн.
Фізична особа-підприємець Кадуха Юрій Володимирович (далі-позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" про стягнення 17648,21 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ним та ПАТ "Маріупольгаз" 01.01.2014 було укладено технічну угоду №1132 щодо умов подачі та організації обліку природного газу. На виконання умов технічної угоди, з метою отримання природного газу, 21.07.2015 та 20.08.2015 позивачем на рахунок відповідача було перераховано попередню оплату у загальному розмірі 16910 грн. Крім того, 20.05.2018 після здійснення оплати залишок становив 738,21 грн. 21.08.2015 представниками ПАТ "Маріупольгаз" було проведено закриття та опломбування вхідного крану, а також було опломбовано газовий лічильник, що підтверджується актом від 21.08.2015. З 21.08.2015 по теперішній час газопостачання не відновлено, попередньо сплачені кошти у розмірі 17648,21 грн позивачу не повернуто.
10.01.2020 від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" надійшов відзив, у якому відповідач вказав, що ПАТ "Маріупольгаз" не поставляє та не здійснює постачання природного газу за регульованим тарифом, в категорію яких входить постачання фізичним особам-підприємцям, оскільки такі обмеження прямо вказані чинним законодавством України. Технічна угода, яка укладена між позивачем та ПАТ "Маріупольгаз" від 01.01.2014, регламентує технічні умови щодо подачі та організації обліку природного газу не містить жодних умов щодо оплати природного газ, тому посилання на неї позивачем є безпідставними. Крім того, згідно з виписки АТ "Універсал банк", передоплата за поставку природного газу згідно з договором №1132 від 12.08.2010 була здійснена позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Маргаз", а отже позивач звернувся до неналежного відповідача.
Ухвалою суду від 21.01.2020, за клопотанням позивача, замінено первісного відповідача на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маргаз" (далі - відповідач).
17.02.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Маргаз" надійшов відзив на позов у якому зазначається, що згідно з випискою АТ "Універсал Банк" позивачем 31.07.2015 була здійснена передоплата за поставку природного газу згідно з договором №1132 від 12.08.2010 ТОВ "Маргаз" за серпень 2015 року у розмірі 8000 грн та 20.08.2015 у розмірі 8910 грн за вересень 2015 року. У зв'язку зі спливом трьох років, сума в розмірі 17648,21 грн була списана та були оплачені з цієї суми податки до Державного бюджету України. Крім того, 17.02.2020 надав заяву, в якій просив застосувати позовну давність, зазначивши, що позивач здійснював оплати 21.07.2015 та 20.08.2015, а з позовом до суду звернувся 13.12.2019.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
01.01.2014 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" (газорозподільне підприємство) та фізичною особою-підприємцем Кадухою Юрієм Володимировичем (споживач) укладено технічну угоду №1132, відповідно до п.1 якої, газорозподільне підприємство транспортує природний газ системою розподільних газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування газорозподільного підприємства до межі балансованої належності об'єктів споживача в обсягах, підтверджених постачальником (відповідно до планового розподілу поставленого природного газу, доведених до газорозподільного підприємства ОДУ ПАТ "Укртрансгаз"), а споживач приймає газ та використовує його на газоспоживчому обладнанні вказаному у додатку 2 (а.с.13-15).
Як стверджує позивач в позовній заяві, ним, на виконання договору від 01.01.2014, було здійснено передоплату за природній газ.
В той же час, позивачем до позовної заяви додана банківська виписка, відповідно до якої позивач сплачував кошти ТОВ "Маргаз" за постачання природного газу на підставі договору №1132 від 12.08.2010, зокрема 31.07.2015 здійснено передоплату на серпень 2015 року у розмірі 8000 грн та 20.08.2015 здійснена передоплата за вересень 2015 року у розмірі 8910 грн. (а.с.22, 22 зворотній бік).
21.08.2015 представниками Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" був складений акт, відповідно до якого було проведено закриття та опломбування вхідного крану пломбою №23571348, а також був опломбований газовий лічильник, пломба №23571349 (а.с.20).
09.09.2015 представниками газопостачальної (газотранспортної) організації складений акт №1132 про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи (а.с.21).
10.09.2019 позивач звернувся з вимогою повернути кошти у розмірі 17648,21 грн, сплачені 31.07.2015 та 20.08.2015, оскільки ці кошти не були використані, у зв'язку з закриттям та опломбуванням вхідного крану встановленого на газопроводі (а.с.25).
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, що у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з випискою АТ "Універсал Банк", позивач здійснив передоплату 31.07.2015 на серпень 2015 року у розмірі 8000 грн та 20.08.2015 на вересень 2015 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Маргаз" за поставку природного газу, згідно договору №1132 від 12.08.2010.
Договір між ФОП Кадухою Ю.В. та відповідачем на постачання природного газу №1132 від 12.08.2010 позивач не надав.
Суд відхиляє доводи позивача, що передоплата здійснювалась на виконання умов договору від 01.01.2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" (газорозподільне підприємство) та фізичною особою-підприємцем Кадухою Юрієм Володимировичем (споживач), оскільки предметом зазначеної угоди є транспортування газорозподільчим підприємством природного газу системою розподільних газопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування газорозподільного підприємства до межі балансованої належності об'єктів споживача в обсягах, підтверджених постачальником (відповідно до планового розподілу поставленого природного газу, доведених до газорозподільного підприємства ОДУ ПАТ "Укртрансгаз"), а також прийняття та використання газу на газоспоживчому обладнанні.
Відносини щодо поставки газу мають бути врегульовані відповідним договором постачання природного газу.
В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маргаз" не заперечує щодо наявності передоплати позивача за постачання природного газу у розмірі 17648,21 грн.
Отже, враховуючи що позивачу не був поставлений природній газ на сплачену ним суму передоплати, грошові кошти в розмірі 17648,21 грн мають бути повернуті відповідачем позивачу.
Однак, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється у три роки.
За приписами ч.1 ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Згідно з статтею 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи, що закриття та опломбування вхідного крану, а також опломбування газового лічильника відбулось 21.08.2015, що уможливило подальше споживання природного газу позивачем, суд дійшов висновку, що перебіг позовної давності щодо повернення сплаченої позивачем передоплати за постачання газу починається з 22.08.2015.
За змістом ч.1 ст. 254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
Таким чином, позовна давність щодо захисту порушених прав позивача в цій справі спливає 22.08.2018.
Позивач, відповідно до поштового штемпелю на конверті, звернувся до суду з відповідною позовною заявою 13.12.2019 (а.с.30), тобто з пропуском позовної давності.
Документів на підтвердження переривання перебігу позовної давності позивачем не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, враховуючи сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, суд відмовляє в задоволенні позову.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.
Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.03.2020.
Суддя О.В. Говорун