79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.03.2020 справа № 914/2601/19
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АРІКОЛ», м. Одеса,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДМЕРЕЖА»,
м. Львів,
про: стягнення заборгованості 128 235,67 грн
Суддя Синчук М.М.
За участю секретаря судового засідання
Кияк І.В.
Представники учасників справи:
позивач: не з'явився;
відповідач: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРІКОЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДМЕРЕЖА» про стягнення заборгованості 128 325,67 грн.
Ухвалою суду від 16.12.2019 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АРІКОЛ» залишено без руху.
Ухвалою суду від 14.01.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі №914/2601/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено проведення судового засідання для розгляду справи по суті на 10.02.2020 р. Явку представників учасників справи у судове засідання визнано необов'язковою.
Ухвалою суду від 10.02.2020 р. розгляд справи відкладено на 16.03.2020 р.
У судове засідання 16.03.2020р. позивач не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений у попередньому судовому засіданні під розписку .
У судове засідання 16.03.2020р. відповідач не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений на адресу, вказану у позовній заяві та згідно витягу з ЄДР ЮО,ФОП та ГФ.
На адресу Господарського суду Львівської області повернулись поштові відправлення, надіслані на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДМЕРЕЖА» (79019, Львівська обл., місто Львів, вулиця Куліша, будинок 12) з ухвалами суду від 16.12.2019р. (ідентифікатор поштового відправлення №7901412920042) та від 14.01.2020р. (ідентифікатор поштового відправлення №7901412966840) з відмітками про причини повернення «за закінченням встановленого строку зберігання».
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Згідно із ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Згідно із ч. 2 ст. 9 даного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу як місцезнаходження юридичної особи. Згідно із ч. 1 ст. 10 даного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. В силу ст. 11 цього Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів (в мережі "Інтернет").
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією із повідомленнями про вручення на адреси зазначені у позовній заяві та у витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ.
Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.
Згідно із ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З врахуванням належного виконання обов'язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважних представників не обов'язковою, а також враховуючи вимоги ст.ст. 202, 248 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.
Зміст та підстави вимог позивача.
Позовні вимоги позивача обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору поставки №4600041098 від 12.05.2016 р. не здійснив оплату за поставлену продукцію, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 128 235,67 грн.
Зміст та підстави заперечень відповідача.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзиву на позов чи будь-яких письмових пояснень по суті спору не подав.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
12 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРІКОЛ» (постачальник) (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУДМЕРЕЖА» (покупець) (надалі - Відповідач) був укладений Договір поставки № 4600041098 (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставляти Товари по цінах і в асортименті, що вказуються в Специфікації, разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих Покупцем Замовлень, а Покупець зобов'язується приймати такі Товари і оплачувати.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що ціни на товари, шо поставляються, вказуються в товарних накладних та Специфікації з ЕЦП Сторін, що з моменту її підписання, є невід'ємною частиною Договору. Ціни вказуються в національній валюті, включаючи ПДВ, а також вартість упаковки, маркування і доставки Товарів Постачальником у вказане в Замовленні місце поставки. Ціна, за якою поставляється товар, має бути ідентичною у Замовленні, накладній та в діючій Специфікації.
Відповідно до п. 4.1. Договору, пунктом поставки товару є склад Покупця, адреса якого вказана в Замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом Постачальника. Витрати з транспортування товару до пункту поставки несе Постачальник. Датою поставки є дата отримання Покупцем товару на складі Покупця. Загальна сума Договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка Товару.
Підставою для здійснення Покупцем оплати поставленого Товару, є повне виконання Постачальником своїх зобов'язань за Договором.
При наданні Постачальником «Податкової накладної», яка пройшла реєстрацію в ЄРПН та отримала статус документа «Успішно зареєстрована в ЄРПН і відправлена покупцеві» та «Накладної» завіреної ЕЦП Постачальника (підпис відповідальної за передачу особи та печатку підприємства) протягом 5 календарних днів з дати поставки Товару, вказаної в транспортній накладній, що підтверджується проставлянням штампу «ТОВАР ОТРИМАНИЙ», Покупець оплачує поставлений Товар на умовах відстрочення платежу з дати, вказаної в транспортній накладній, по платіжних днях в терміни, узгоджені Сторонами в Додатку № 1 і в розмірі, який розраховується за формулою, вказаною у Договорі. (п. 6.1. Договору).
Відповідно до Додатку №1 до Договору поставки №4600041098 сторони погодили строк оплати за поставлений товар - 80 календарних днів.
Позивачем, на виконання умов Договору, було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 128 235,67 грн., що підтверджується видатковими накладними, доданими до позовної заяви, що підписані сторонами №5376 від 27.02.2017р. (на суму 86823,14 грн.) та №7817 від 20.03.2017р. (на суму 41 412,53 грн.).
Позивачем 21.06.2019р. на адресу Відповідача була направлена претензія від 06.06.2019р. з вимогою про оплату протягом восьми календарних днів з дня отримання даної претензії борг у сумі 128 235, 67 грн.
Як зазначив позивач, на момент звернення до суду з даним позовом відповідь на претензію від відповідача не надходила, розрахунки за поставлений позивачем згідно Договору товар не здійснено.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно є визнання незаконним рішення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу України.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРІКОЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФУДМЕРЕЖА» № 4600041098 від 12 травня 2016 року є договором поставки.
Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №5376 від 27.02.2017р. та №7817 від 20.03.2017р., позивач обов'язок за Договором з поставки товару виконав на загальну суму 128 235,67 грн.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем не виконано встановлений Договором та чинним законодавством обов'язок з оплати за поставлений позивачем товар, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором становить 128 235, 67 грн.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами і такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивач у позовній заяві просить суд оригінали документів, доданих до позовної заяви після розгляду справи вислати на адресу: 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 17, офіс 2В.
Відповідно до ч.2 ст. 92 Господарського процесуального кодексу України, за заявою особи, яка надала суду оригінал письмового доказу, суд повертає оригінал доказу цій особі після його дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія письмового доказу або витяг з нього.
Оригінали доказів, доданих позивачем до позовної заяви судом буде направлено на юридичну адресу позивача після набрання рішенням законної сили.
Судові витрати.
Положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено порядок сплати та розміри ставок судового збору за звернення до господарського суду з позовною заявою.
Згідно ст.ст. 3, 4 зазначеного Закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, виходячи з позовних вимог розмір судового збору за подання Товариством з обмеженою відповідальністю «АРІКОЛ» позовної заяви майнового характеру повинен становити 1 923,54 грн.
Суд звертає увагу позивача, що згідно п.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 923,54 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДМЕРЕЖА» (79019, Львівська обл., місто Львів, вул. Куліша, будинок 12, ідентифікаційний код 36387249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРІКОЛ» (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Велика Арнаутська, будинок 17, офіс 2 В, ідентифікаційний код 30611138) заборгованість у сумі 128 235, 67 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДМЕРЕЖА» (79019, Львівська обл., місто Львів, вул. Куліша, будинок 12, ідентифікаційний код 36387249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРІКОЛ» (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Велика Арнаутська, будинок 17, офіс 2 В, ідентифікаційний код 30611138) 1923, 54 грн. витрат на оплату судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 16.03.2020р.
Суддя Синчук М.М.