Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"16" березня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1047/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді: Сікорської Н.А., розглянувши скаргу АТ "Сбербанк" №1315/4/06-2-1 від 10.02.2020 на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського М.Р. у справі
за позовом: Акціонерного товариства "Сбербанк"
до Публічного акціонерного товариства "Коростенський шляхзалізобетон"
про стягнення 308466,63 грн.
Рішенням господарського суду від 02.10.2014 стягуто з Публічного акціонерного товариства "Коростенський шляхзалізобетон" на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" 184988,22 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 14274,86 грн. пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом, 6281,60 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 4110,89 грн. витрат по сплаті судового збору.
23.10.2014 на виконання вищевказаного рішення видано наказ № 906/1047/14.
11.02.2020 на адресу господарського суду від АТ "Сбербанк" надійшла скарга №1315/4/06-2-1 від 10.02.2002 на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського М.Р., згідно якої скаржник просить:
- визнати дії старшого приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича в частині винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.01.2020 ВП №59762690, незаконними;
- скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 20.01.2020 ВП №59762690;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича поновити виконавче провадження про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Коростенський шляхзалізобетон" на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії": 184988,22 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 14274,86 грн пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом, 6281,60 грн пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 4110,89 грн витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 12.02.2020 суд прийняв до розгляду скаргу та призначив її розгляд в судовому засіданні 20.02.2020.
19.02.2020 до суду надійшли письмові пояснення приватного виконавця Ковальського М.Р. на скаргу стягувача.
Ухвалою від 20.02.2020 розгляд скарги відкладено на 25.02.2020.
В судовому засіданні від 25.02.2020 оголошено перерву до 02.03.2020.
02.03.2020 на адресу господарського суду від приватного виконавця Ковальського М.Р. надійшов лист №59762690/ від 28.02.2020, до якого додано постанову приватного виконавця від 26.02.2020 про відновлення виконавчого провадження ВП№59762690, пунктом другим якої зобов'язано стягувача у місячний строк пред'явити виконавчий документ до виконання.
Ухвалою від 02.03.2020 розгляд скарги відкладено на 10.03.2020.
10.03.2020 на адресу господарського суду від приватного виконавця Ковальського Р.М. надійшла заява про закриття провадження по розгляду скарги у справі № 906/1047/14, оскільки на виконаня постанови про відновлення виконавчого провадження стягувач повторно подав заяву та виконавчий документ.
Ухвалою суду від 10.03.2020 оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду скарги до 16.03.2020.
16.03.2020 приватним виконавцем Ковальським Р.М. подано до суду копію постанови від 26.02.2020 про скасування процесуального документа, а саме Постанови про повернення виконавчого провадження стягувачу від 20.01.2020 (а.с. 180).
Дослідивши матеріали справи, що стосуються обставин, викладених у скарзі, суд зазначає наступне.
Скаржник вказує, що постановою приватного виконавця від 20.01.2020 наказ господарського суду Житомирської області № 906/1047/14 від 23.10.2014 повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження.
Вищевказану постанову скаржник вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки з моменту відкриття виконавчого провадження та протягом усього строку перебування наказу на виконанні, приватний виконавець не вчинив жодних дій щодо проведення опису та арешту заставленого майна боржника та звернення стягнення на вказане майно та інших дій, які б забезпечували належне виконання судового рішення. Зокрема, приватним виконавцем не було здійснено опису та арешту рухомого майна (транспортних засобів у кількості 13 одиниць) або винесення постанови про розшук транспортних засобів, що належать боржнику.
Інформація зазначена в постанові про повернення виконавчого документа щодо відсутності будь-якого рухомого майна у боржника, протирічить відомостям вказаним у постанові про арешт майна від 27.08.2019 відносно отримання приватним виконавцем відповіді ТСЦ 1843 МВС України №720 від 22.07.2019 про наявність зареєстрованих за боржником транспортних засобів.
Також вказує, що 03.01.2020 стягувач - АТ "Сбербанк" звернувся до приватного виконавця Ковальського Максима Романовича із заявою про надання інформації про хід виконавчого провадження. Дане звернення було проігнороване приватним виконавцем.
Згідно письмового пояснення на скаргу (а.с.111-113), що надійшло до суду 19.02.2020, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Ковальський М.Р. заперечує проти скарги, вважає її необґрунтованою.
До пояснення додано копії матеріалів виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/1047/14 від 23.10.2014 (а.с.114-141)
Дії приватного виконавця щодо виконання наказу Господарського суду Житомирської області № 906/1047/14 від 23.10.2014 вважає такими, що відповідають вимогам ЗУ "Про виконавче провадження".
Вказує, що приватним виконавцем вчинялись всі необхідні дії направлені на виконання рішення суду.
Зокрема, зазначає, що відповідно п.14 Інструкції з організації примусового виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5, виконавче провадження №59762690 було об'єднано з виконавчим провадженням № 59762035 про стягнення з ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" грошових коштів на користь АТ "Сбербанк" у зведене виконавче провадження № 59772910.
Приватний виконавець при здійсненні виконавчих дій за зведеним виконавчим провадженням № 59772910 вжив усіх необхідних заходів та провів усі необхідні виконавчі дії в межах повноважень для встановлення наявного у боржника майна, коштів на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, були вжиті всі засоби впливу на боржника.
Приватним виконавцем в рамках виконання ВП №5762690, накладено заборону розпоряджатися майном боржника шляхом винесення постанови про арешт майна боржника від 09.08.2019.
Одразу з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження 09.08.2019 було здійснено запит до Головного управління Держпромспоживслужби в Житомирській області, Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, ТСЦ МВС №1843 про наявне зареєстроване майно у боржника.
Відповідно до відповіді на запит Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області № 4559/04/-ДВ-19 від 19.08.2019 року стало відомо, що в уніфікованій базі даних сільськогосподарської техніки за Боржником зареєстровано 1 одиниця техніки - Екскаватор колісний, марки Борекс-2201,2006 року випуску.
Відповідно до відповіді ТСЦ МВС №1843 від 22.08.2019 року №720 за Боржником зареєстровано 12 одиниць транспортних засобів.
27.08.2019 року приватним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника, а саме 13 одиниць техніки.
Приватний виконавець зазначає, що за результатами обробки електронного запиту до МВС України, відповідно до електронного витягу з бази даних МВС інформація про зареєстровані авто у боржника відсутня.
У зв'язку із зазначеним, приватний виконавець, посилаючись на п. п. 1-3 Розділу 3 Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, вказує про неможливість винесення ним постанови про розшук майна боржника.
Таким чином, приватний виконавець Ковальський М.Р. вважає твердження стягувача про те, що "виконавець бездіяв...» є неправдивою. Оскільки, відповідно до пункту 4 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5 провадження, постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою системи АСВП. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в системі забороняється.
При проведенні виконавчих дій встановлено, що боржник - ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" не має на праві власності нерухомого майна, транспортних засобів, земельних ділянок, коштів на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, цінних паперів, договорів на зберігання цінностей, найму індивідуального банківського сейфа відсутні.
Зазначає, що державним виконавцем здійснено усі належні заходи з розшуку майна та коштів боржника, однак у боржника відсутнє майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення.
Вважає, що приватний виконавець вчинив всі можливі дії задля виконання рішення суду.
В заяві про закриття провадження у справі від 10.03.2020 № 59762690, що надійшла до суду 10.03.2020, приватний виконавець вказує, що 26.02.2020 ним винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП №59762690 та 10.03.2020 на його поштову адресу були надані повторно заяви та виконавчі документи від скаржника.
Враховуючи викладене, приватний виконавець вважає, що провадження з розгляду скарги у даній справі необхідно закрити.
Відповідно ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі статтею 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Статтею 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
За умовами пункту 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 1 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Ковальським М.Р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 906/1047/14 виданого 23.10.2014 господарським судом Житомирської області (а.с. 72).
09.08.2019 приватним виконавцем отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з якого вбачається, що у ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон" відсутнє майно, на яке можливе звернення стягнення заборгованості на користь стягувача. (а.с.134-141).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру МВС України здійсненого 02.08.2019, інформація про зареєстровані авто по фізичній особі з ЄДРПОУ 05422929 відсутня (а.с. 133).
Постановою від 09.08.2019 в рамках виконання ВП №5762690 приватним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику (а.с. 122).
Постановою від 09.08.2019 приватним виконавцем об'єднано виконавчі провадження №59762035 та №59762690 у зведене виконавче провадження №59772910.
З метою проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку майнового стану боржника приватним виконавцем було направлено запит до ТСЦ МВС про надання інформації щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.
Згідно відповіді від 12.08.2019, наданої приватному виконавцю на запит від 12.08.2019, вбачається, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби (а.с.131).
Відповідно до відповіді ТСЦ МВС №1843 від 22.08.2019 року №720 за Боржником зареєстровано транспортні засоби (а.с. 132).
27.08.2019 року приватним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника, а саме на транспортні засоби:
- ГАЗ 52, 1986 року випуску, синього кольору, дата реєстрації-18.12.1996р., № двигуна НОМЕР_27, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова,рами): НОМЕР_2 ;
- ЗіЛ 454510, 2007 року випуску, синього кольору, дата реєстрації-14.05.2009р., № двигуна-НОМЕР_28 реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі (кузова,рами): НОМЕР_4 ;
- ГАЗ 5312, 1989 року випуску, синього кольору, дата реєстрації-18.12.1996р., № двигуна НОМЕР_29 реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі (кузова,рами): НОМЕР_6 ;
- ЗіЛ 431412 3СК , 1990 року випуску, синього кольору, дата реєстрації-18.12.1996р., № двигуна-НОМЕР_30, реєстраційний номер НОМЕР_8 , VIN/номер шасі (кузова,рами): НОМЕР_9 ;
- ЗіЛ-ММЗ 4502, 1992 року випуску, синього кольору, дата реєстрації-18.12.1996р., №двигуна-НОМЕР_31, реєстраційний номер НОМЕР_10 , VIN/номер шасі (кузова,рами): НОМЕР_11 ;
- ГАЗ 53, 1986 року випуску, зеленого кольору, дата реєстрації-18.12.1996р., № двигуна НОМЕР_12 , реєстраційний номер НОМЕР_13 , VIN/номер шасі (кузова,рами): НОМЕР_14 ;
- ЗіЛ 133ГЯ, 1990 року випуску, синього кольору, дата реєстрації-20.05.2009р., №двигуна-НОМЕР_32, реєстраційний номер НОМЕР_15 , VIN/номер шасі (кузова,рами): НОМЕР_16 ;
- ПАЗ 672, 1979 року випуску, білого кольору, дата реєстрації-18.12.1996р., №двигуна-НОМЕР_33, реєстраційний номер НОМЕР_17 , VIN/номер шасі (кузова,рами): НОМЕР_18 ;
- БАЗ П001.01, 2006 року випуску, сірого кольору, дата реєстрації-13.04.2007р., реєстраційний номер НОМЕР_19 , VIN/номер шасі (кузова,рами): НОМЕР_20 ;
- СЗАП 8527, 1989 року випуску, зеленого кольору, дата реєстрації-18.12.1996р., реєстраційний номер НОМЕР_21 , VIN/номер шасі (кузова,рами): НОМЕР_22 ;
- ТЦ 10 А, 1991 року випуску, сірого кольору, дата реєстрації-28.02.2008р., реєстраційний номер НОМЕР_23 , VIN/номер шасі (кузова,рами): НОМЕР_24 ;
- екскаватор колісний БОРЕКС-2201, 2006 року випуску, дата реєстрації-11.12.2006р.,№двигуна-НОМЕР_34, реєстраційний номер НОМЕР_25 , VIN/номер шасі (кузова,рами): НОМЕР_26 .
20.01.2020 приватним виконавцем складено акт про те, що під час проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку майнового стану боржника - юридичної особи будь-якого рухомого (згідно відповіді ТСЦ та витягу з ЄДР МВС України транспорті засоби на реєстрації за боржником не значаться) та/або нерухомого майна (згідно відповіді територіального обласного управління Держгеокадастру земельні ділянки за боржником не обліковуються; згідно Інформаційної довідки з ДРРПНМ та РПВНМ, ДРІ, ЄРЗВОНМ щодо суб'єкта - ПАТ «Коростенський шляхзалізобетон» ЄДРПОУ 05422929, у боржника відсутнє майно, на яке можливе звернення стягнення заборгованості на користь стягувана. Згідно відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - інформацію не знайдено. Згідно відповіді ДП «Український інститут інтелектуальної власності »(УКРПАТЕНТ) - інформацію не знайдено. Згідно відповідей банківських установ, що зареєстровані на території України встановлено, що у боржника наявні рахунки в фінансових установах, які в процесі примусового виконання рішення суду було арештовано. Згідно відповіді банків кошти на даних рахунках наявні, а також, які були списані на підставі платіжних доручень приватного виконавця. Також договори про зберігання цінностей та договори про найм (оренду) індивідуального банківського сейфа укладених між боржником та банківськими установами відсутні (а.с. 126).
20.01.2020 приватним виконавцем Ковальським М.Р. винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження (а.с. 125).
Постановою приватного виконавця від 20.01.2020 виконавчий документ - наказ № 906/1047/14, виданий 23.10.2014, було повернуто стягувачу.
Обґрунтовуючи підстави повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", приватний виконавець, зсилаючись на відповіді відповідних інстанцій, вказав, що під час проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку майнового стану боржника, майно, на яке можливо звернути стягнення у боржника відсутнє.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Суд зазначає, що для повернення виконавчого документа на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України України "Про виконавче провадження" виконавцем необхідно встановити факт відсутності майна чи коштів, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
За приписами ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В частині 3 зазначеної статті визначено, які саме дії виконавець має право вчиняти під час здійснення виконавчого провадження.
За приписами ч. 5 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження", під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
За умовами ст. 10 ЗУ "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є:
- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
- інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частиною 2 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до ч. 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
З аналізу вищенаведених норм ЗУ "Про виконавче провадження" вбачається, що для здійснення примусових заходів виконання рішень, приватний виконавець насамперед зобов'язаний здійснити перевірку майнового стану боржника.
Натомість, матеріали виконавчого провадження не містять доказів того, що приватний виконавець систематично звертався до банківських установ з метою отримання інформації про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком в порядку п. 21 ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження".
У справі відсутні докази в підтвердження дотримання останнім вимог ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" в частині здійснення перевірки майнового стану боржника з періодичністю у кожні два тижні щодо виявлення рахунків, та кожні три місяці щодо виявлення нерухомості та рухомого майна відповідно.
Разом з тим, приватним виконавцем не здійснено виклику боржника в межах виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/1047/14 від 23.10.2014.
Суд звертає увагу, що одним із заходів примусового виконання рішень, закон визначає звернення стягнення на майнові права інтелектуальної власності.
Джерелами інформації про належні боржникові майнові права інтелектуальної власності можуть бути дані відповідних державних реєстрів, опублікованих бюлетенів, бухгалтерського обліку, декларація боржника, відповіді на офіційні запити виконавця тощо.
З тексту постанови про повернення виконавчого документа стягувачу вбачається, що під час проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку майнового стану боржника приватним виконавцем було здійснено запити до низки установ та організацій, в тому числі до: Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, банківських установ, що зареєстровані на території України, ДП "Український інститут інтелектуальної власності (УКРПАТЕНТ) та отримано відповіді про відсутність у боржника: рухомого та нерухомого майна, грошові кошти, активи, цінні папери та права інтелектуальної власності.
Водночас, подані приватним виконавцем матеріали виконавчого провадження не містять доказів звернення державного виконавця до вищевказаних установ, та доказів отримання даних відповідних державних реєстрів, опублікованих бюлетенів, бухгалтерського обліку, декларація боржника з метою отримання повної та достовірної інформації про наявність у боржника прав інтелектуальної власності в тому числі і станом на 20.01.2020.
В матеріалах справи наявні лише докази отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 09.08.2019 та органів МВС України від 22.08.2019 (а.с.118,121,134-141).
Водночас, суд зазначає, що відповідно до ст. 36 ЗУ "Про виконавче провадження", у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.
Заходи щодо розшуку транспортних засобів приватним виконавцем також не вчинялись, зокрема постанова про розшук майна боржника не виносилась.
Як зазначено вище, приватний виконавець підставою повернення виконавчого документу вказує відсутність в електронній базі даних МВС відомостей про зареєстровані транспортні засоби за боржником.
В свою чергу в матеріалах виконавчого провадження міститься повідомлення Територіального сервісного центру МВС від 22.08.2019 № 720 про наявність зареєстрованих 12 одиниць транспортних засобів за боржником, на підставі якої виконавцем було винесено постанову про їх арешт.
Відображення наявності у боржника транспортних засобів в одній системі та відсутність таких відомостей в іншій не може бути підставою для остаточного висновку про відсутність у боржника майна. В свою чергу заходів щодо усунення розбіжностей в отриманій інформації приватним виконавцем вчинено не було.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що приватний виконавець в порушення норм ст.ст. 18, 48 Закону України "Про виконавче провадження" не здійснив належний розшук усього майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення, не провів належним чином перевірку майнового стану боржника та наявності у останнього зареєстрованих транспортних засобів.
Суд також звертає увагу, що за змістом ст.76 Закону України "Про виконавче провадження", за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Проте, матеріали виконавчого провадження не містять повідомлень про виклик боржника або накладення штрафу за невиконання вимог виконавця, здійснених в межах виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/1047/14 від 23.10.2014, виконавче провадження за яким розпочато 09.08.2019 та в подальшому здійснювалось в межах зведеного виконавчого провадження.
Суд також наголошує, що приватний виконавець наділений правом на звернення до Державної фіскальної служби із запитом про надання інформації про дебіторську заборгованість перед ПАТ "Коростенський шляхзалізобетон".
Доказів такого звернення про надання вказаної інформації щодо боржника в матеріалах виконавчого провадження відсутні.
Таким чином, приватним виконавцем Ковальським Максимом Романовичем не вчиненено в межах виконавчого провадження всіх передбачених Законом заходів щодо своєчасного та повного виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/1047/14 від 23.10.2014, тому останній дійшов передчасного висновку про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsbyv. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначив, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського М.Р. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу суперечать вимогам Закону України "Про виконавче провадження", тому є неправомірними.
Разом з тим, 26.02.2020 приватним виконавцем Ковальським Р.М. постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.01.2020 скасовано та винесено постанову про відновлення виконавчого провадження (а.с. 163, 180).
10.03.2020 скаржником повторно надіслано виконавцю заяву про пред'явлення до виконання наказу №906/1047/14, виданого 23.10.2014 Господарським судом Житомирської області.
Таким чином, на день розгляду скарги приватним виконавцем врегульовано питання щодо скасування постанови про повернення виконавчого документа та відновлення виконавчого провадження.
Згідно п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі , якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи положення ч. 10 ст. 11 ГПК України, суд застосовує аналогію закону та закриває провадження по розгляду скарги згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині вимог щодо скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського М.Р. про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.01.2020 за ВП №5976203.
Щодо вимоги скаржника про зобов'язати приватного виконавця поновити виконавче провадження, то вказана вимога скаржника не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки суд не вправі зобов'язати виконавця вчинити певні конкретні процесуальні дії у межах виконавчого провадження, а поновлення виконавчого провадження є виключними повноваженнями виконавця в межах дії ЗУ "Про виконавче провадження".
З огляду на викладене, скарга АТ "Сбербанк" підлягає частковому задоволенню в частині визнання неправомірними дій старшого приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича щодо винесення постанови від 20.01.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу.
В частині вимог щодо скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 20.01.2020 ВП №59762690, суд закриває провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
В частині вимог щодо зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича поновити виконавче провадження суд відмовляє.
Згідно ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 231, 233-235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати неправомірними дії старшого приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича щодо винесення постанови від 20.01.2020 у ВП 59762690 про повернення виконавчого документа стягувачу.
2. Закрити провадження в частині вимоги, викладеної у скарзі АТ "Сбербанк" №1315/4/06-2-1 від 10.02.2020, щодо скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 20.01.2020 ВП №59762690, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
3. Відмовити в задоволенні вимоги, викладеної у скарзі АТ "Сбербанк" №1315/4/06-2-1 від 10.02.2020, щодо зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Ковальського Максима Романовича поновити виконавче провадження щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Коростенський шляхзалізобетон" на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії": 184988,22 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 14274,86 грн пені за прострочення повернення заборгованості за кредитом, 6281,60 грн пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 4110,89 грн витрат по сплаті судового збору
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складено та підписано: 23.03.2020
Суддя Сікорська Н.А.
1- у справу;
2,3 - сторонам (рек. з пов.)
4- Приватному виконавцю Ковальському М.Р. ( рек. з пов