вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.03.2020м. ДніпроСправа № 904/5908/19
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
про стягнення заборгованості та виселення
Суддя Золотарьова Я.С.
Секретар судового засідання Копань В.В.
Представники:
від позивача: Конох Я.В. дов. №16 від 23.03.19 представник
від відповідача: Голобородько Д.І. дов. №2454-К-О від 24.05.19 представник
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" і просить суд:
- стягнути заборгованість у розмірі 27 938,80 грн, з яких: заборгованість з орендної плати в позадоговірний період у розмірі 241,96 грн, неустойку у розмірі 27 696,84 грн;
- виселити відповідача з орендованого приміщення - частини нежитлового вбудованого приміщення, площею 4,0 кв.м, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Ворошилова, 25 на цокольному поверсі 12-ти поверхової будівлі, що перебуває на балансі ДВНЗ "Дніпропетровський державний аграрно - економічний університет".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 21.01.2020.
16.01.2020 представник відповідача подав відзив на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2020 відкладено підготовче засідання на 04.02.2020.
03.02.2020 представник позивача подав відповідь на відзив.
Протокольною ухвалою від 04.02.2020 відкладено підготовче засідання на 18.02.2020.
07.02.2020 представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив.
18.02.2020 представники сторін подали письмову згоду, в якій вважають за можливе закінчити підготовче провадження та розпочати розгляд справи по суті.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 18.02.2020.
У судових засіданнях, які відбулись 18.02.2020 та 03.03.2020 було розглянуто справу по суті: заслухано виступи позивача та відповідача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи.
Протокольною ухвалою від 03.03.2020 оголошено перерву на 12.03.2020.
У судовому засіданні 12.03.2020 проведено дебати та у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.
Позиція позивача, викладена у позові
Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди майна було укладено строком на 2 роки 11 місяців, тобто до 20 травня 2019 включно.
Позивачем було надіслано на адресу відповідача лист № 11-02-01584 від 11.03.2019, в якому зазначає, що станом на 05.03.2019 за договором рахується заборгованість з пені у розмірі 12,45 грн та відсутній договір страхування орендованого майна. Позивач просив надати копії документів (договір страхування орендованого майна та докази оплати заборгованості), що підтверджують виконання умов договору, у разі відмови від виконання вищезазначених умов, вважати цей лист заявою про припинення договору оренди, а договір припиненим з 21.05.2019.
Наказом № 12/02-103-ПО від 21.05.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях вирішено вважати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.06.2016 № 12/02-6014-ОД припиненим з 21.05.2019.
Позивач надіслав на адресу відповідача лист № 11-02-03309 від 29.05.2019 (арк.с.24), в якому зазначає, що договір припинив свою дію з 21.05.2019 та просив повернути за актом приймання-передачі орендоване майно у належному стані балансоутримувачу.
Позивач зазначає, що відповідачем об'єкт оренди не було повернуто, у зв'язку з чим позивачем відповідно до пункту 10.11 договору та статті 785 Цивільного кодексу України було нараховано неустойку у розмірі 27 696,84 грн.
Також, позивач зазначає, що у відповідача рахується заборгованість з орендної плати у позадоговірний період у розмірі 241,96 грн.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов
Відповідач зазначає, що ним у зв'язку з наближенням закінчення терміну дії договору оренди відповідно до пункту 10.4 договору та статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» 04.04.2019 було направлено на адресу позивача заяву №0920 про продовження строку договору на тих самих умовах та на той самий строк.
Також, відповідач вказує на те, що ним не було отримано письмового попередження від власника майна про намір останнього використовувати зазначене майно для власних потреб та відповідач не отримував від позивача лист № 11-02-01584 від 11.03.2019, на який останній посилається, як на підставу своїх вимог.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач зазначає, що оскільки ним було направлено на адресу відповідача лист №11-02-01584 від 11.03.2019 рекомендованим листом, а цей лист до позивача не повернувся, тому він вважається отриманим відповідачем, відповідно й відповідач повідомлений про припинення договору оренди.
Позиція відповідача викладена у запереченнях на відповідь на відзив
Відповідач зазначає, що неповернення рекомендованого листа до позивача не може свідчити про отримання відповідачем такого листа.
Крім того, позивачем не надано доказів відправлення листа №11-02-01584 від 11.03.2019 на адресу відповідача.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
21.06.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариств Комерційний банк "Приватбанк" (орендар) було укладено договір оренди майна, що належить до державної власності № 12/02-6014-ОД (арк.с.15).
Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в стокове платне користування державне нерухоме майно частину нежитлового вбудованого приміщення площею 4,8 кв.м., розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25 на цокольному поверсі 12/ти поверхової будівлі, що перебуває на балансі ДВНЗ «Дніпропетровський аграрно-економічний університет», вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на « 24» березня 2016 р. і становить за незалежною оцінкою 57612,00 грн.
Згідно з пунктом 1.2 договору, майно передається в оренду з метою розміщення банкомату та терміналу самообслуговування. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та підписання акту приймання-передачі майна.
Згідно акту приймання-передачі від 21.06.2016, позивачем було передано відповідачу об'єкт оренди (арк.с.18).
Відповідно до пункту 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2016 - 2007,50 грн.
Пунктом 5.8 договору передбачено, що у місячний термін після укладення цього договору орендатор має застрахувати орендоване нерухоме майно на користь балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди у порядку, визначеному законодавством, від пожежі, залиття, протиправних дій 3-х осіб, стихійних явищ, не менш ніж на його вартість, визначену висновком про вартість і надати орендодавцю та балансоутримувачу копію договору страхування орендованого майна, страхового полісу, договору страхування цивільної відповідальності та копії платіжних доручень з відміткою банку про сплату страхових платежів.
Пунктом 10.1 договору встановлено, що його укладено строком на два роки 11 місяців, що діє з 21 червня 2016 по 20 травня 2019 включно.
Відповідно до пункту 10.6 договору, чинність договору припиняється зокрема внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Пунктом 5.10 договору передбачено, що орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору повернути за актом приймання-передачі балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати відповідно до вимог чинного законодавства збитки в разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря.
Відповідно до пункту 10.10 договору майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання акту приймання-передавання між орендарем та балансоутримувачем.
У матеріалах справи міститься лист № 11-02-01584 від 11.03.2019 (арк.с.20).
В листі № 11-02-01584 від 11.03.2019 зазначено, що позивач просить повідомити та підтвердити документально чи направляло Міністерство освіти і науки України на адресу ПАТ КБ «Приватбанк» у встановлений чинним законодавством строк, письмове попередження про намір органу управління використовувати зазначене майно для власних потреб. У разі наміру, подальшого використання орендованого майна, зазначає, що необхідно надати до Регіонального відділення заяву щодо пролонгації договору оренди. Також, позивач зазначає, що станом на 05.03.2019 за договором рахується заборгованість з пені у розмірі 12,45 грн та відсутній договір страхування орендованого майна. Позивач просив надати копії документів, що підтверджують виконання умов договору, у разі відмови від виконання вищезазначених умов, вважати цей лист заявою про припинення договору оренди, а договір припиненим з 21.05.2019.
Відповідачем було направлено на адресу позивача заяву № 0920 від 04.04.2019, в якій просить розглянути питання щодо продовження договору оренди терміном на 2 роки 11 місяців (арк.с.21).
У наказі № 12/02-103-ПО від 21.05.2019 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях зазначено: вважати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.06.2016 № 12/02-6014-ОД, припиненим з 21.05.2019 (арк.с.23).
Також у матеріалах справи міститься лист позивача на адресу відповідача № 11-02-03309 від 29.05.2019 (арк.с.24), в якому позивач зазначає, що договір припинив свою дію з 21.05.2019 та просить повернути за актом приймання-передачі орендоване майно у належному стані балансоутримувачу.
Але доказів направлення позивачем на адресу відповідача листів № 11-02-01584 від 11.03.2019 та № 11-02-03309 від 29.05.2019, та наказу № 12/02-103-ПО від 21.05.2019 матеріали справи не містять.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Статтею 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (який діяв під час укладення договору та до 01.02.2020) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини оренди майна державної власності.
Щодо строку дії договору та його припинення
Частиною 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» врегульовано, що договір оренди припиняється зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено.
У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (стаття 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»)
Відповідно до умов договору оренди, строк дії договору - до 20.05.2019.
Статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» унормовано, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (частина 2 статті 17 цього Закону).
Відтак, у разі наміру позивача припинити договір оренди у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, він на виконання вимог, визначених частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» повинен протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору зробити про це відповідну заяву.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі № 916/806/19, де зокрема зазначено, що якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Позивач вказує про те, що він двічі звертався до відповідача з листами про припинення дії договору оренди - лист № 11-02-01584 від 11.03.2019 та лист № 11-02-03309 від 29.05.2019.
Істотне значення має факт направлення такого повідомлення в межах відповідного строку, а також зміст самого повідомлення, оскільки воно обов'язково повинно бути спрямоване на припинення або зміну умов договору оренди, як відповідна форма вираження волевиявлення орендодавця.
Але матеріали справи не містять будь-яких доказів направлення відповідачу цих листів.
При цьому суд наголошує на тому, що неналежне виконання стороною умов договору щодо надання певних документів, не укладення договору страхування само по собі не призводить до автоматичного припинення дії договору оренди у зв'язку з закінченням терміну, на який його було укладено. Таке невиконання може стати підставою для заяви про не продовження строку дії договору оренди на тих самих умовах на той самий термін, але за умови дотримання стороною договору вимог частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо заяви такої сторони про припинення дії договору.
В іншому разі такі порушення можуть бути підставою для розірвання договору.
Враховуючи вищенаведене, суд уважає, що договір оренди, укладений між позивачем та відповідачем було продовжено на той самий термін та на тих саме умовах, тобто договір оренди не було припинено 21.05.2019. Тому позов в частині виселення відповідача з орендованого приміщення задоволенню не підлягає.
Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за договором та неустойки
Під час розгляду справи по суті представник позивача повідомила про те, що заборгованість у розмірі 241,96 грн було сплачено відповідачем 12.12.2019.
Представник відповідача також визнав цю обставину.
Згідно частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Письмову заяву про зменшення суми позовних вимог на цю суму позивач до суду не подавав.
З огляду на те, що учасники справи визнають обставину погашення відповідачем заборгованості у розмірі 241,96 суд уважає цю обставиною такою, що не підлягає доказуванню.
Провадження у справі було відкрито 26.12.2019, тобто заборгованість у розмірі 241,96 грн відповідач сплатив до відкриття провадження у справі, тому у цій частині позов задоволенню не підлягає.
Також позивач просить стягнути відповідача неустойку у розмірі 27 696,84 грн обґрунтовуючи свої вимоги в цій частині з посиланням умови договору та статтю 785 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 10.11 договору, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.
Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Тобто умовою застосування пункту 10.11 договору та статті 785 Цивільного кодексу України є припинення договору оренди.
Оскільки договір оренди, укладений між позивачем та відповідачем не припинився, підстави для стягнення неустойки відсутні. Тому в цій частині позову також слід відмовити.
Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір у розмірі 3 842,00 грн покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; ідентифікаційний код 42767945) стягнення заборгованості та виселення - відмовити повністю.
Судовий збір у розмірі 3 842,00 грн покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду. Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.
Повний текст складено 23.03.2020
Суддя Я.С. Золотарьова