20 березня 2020 рокуСправа №: 695/259/20
Номер провадження 3/695/367/20
20 березня 2020 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 -
за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №395293 від 02.02.2020 року ОСОБА_1 02.02.2020 року о 09 год. 00 хв. в м. Золотоноша по вул.. Шевченка керуючи автомобілем Toyota, д.н.з. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення із автомобілем ГАЗ 3307, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1, 13.4 ПДР України.
Під час розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 визнав факт наявності дорожньо-транспортної пригоди, однак зазначав, що остання сталася у зв'язку із тим, що він втратив свідомість в наслідок гострого порушення мозкового кровообігу, яке трапилося в період управління автомобілем, що стверджується випискою із медичної карти амбулаторного хворого неврологічного відділення за №526/51, яку додав до матеріалів справи.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як убачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №395293 від 02.02.2020 року складений працівниками поліції за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02.02.2020 року о 09 год. 00 хв..
Факт вчинення вказаного правопорушення стверджується:
- схемою дорожньо-транспортної пригоди від 02.02.2020 року, відповідно до якої частина автомобілю Toyota, д.н.з. НОМЕР_1 знаходиться на зустрічній смузі проїжджої частини вул.. Шевченка, 25 м. Золотоноша Черкаської області та здійснив зіткнення в бокову частину автомобіля ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_2 . Вказана схема дорожньо-транспортної пригоди підписана її учасниками без будь-яких зауважень чи доповнень, проти чого не заперечував і сам ОСОБА_1 ;
- письмовими поясненнями водія ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 від 02.02.2020 року, який зазначив, що автомобіль Toyota, д.н.з. НОМЕР_1 виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив удар у передню ліву частину автомобіля ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_2 .
Нормами ч. 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта тощо, а згідно частини другої вказаної статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП визначено, що суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
Разом із тим суддя відноситься критично до пояснень ОСОБА_1 щодо обставин, які призвели до вчинення ним дорожньо-транспортної пргоди, а саме втрати свідомості в наслідок чого він допустив виїзд транспортного засобу на смугу зустрічного руху де і допустив зіткнення із автомобілем ГАЗ 3307.
Зокрема у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б об'єктивно свідчили про наявність обставин, що виключають адміністративну відповідальність (ст.. 17 КУпАП), тобто, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності (ст.. 18 КУпАП), необхідної оборони (ст.. 19 КУпАП) чи був в стані неосудності (ст.. 20 КУпАП).
Той факт, що ОСОБА_1 втратив свідомість не стверджується жодними поясненнями свідків чи будь-якими іншими доказами, які могли б бути розцінені судом як належні та достатні для встановлення даної обставини. Окрім того, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується самою особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, останній підписав схему дорожньо-транспортної пригоди та дав письмові пояснення стосовно обставин спричинення дорожньо-транспортної пригоди, що спростовує доводи ОСОБА_1 , про те, що він був в такому стані, коли не усвідомлював своїх дій та не міг керувати ними.
При цьому необхідно зазначити, що відповідно до чинного законодавства у сфері безпеки дорожнього руху водіям забороняється керувати транспортними засобами у хворобливому стані, який може викликати втрату свідомості, що не тільки не усуває відповідальність, а й навпаки її утворює.
Так підпунктом «б» п. 2.9 ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
Хоча в своїх поясненнях від 02.02.2020 року ОСОБА_1 зазначає, що має аритмію та хворобу серця, та навіть після спричинення дорожньо-транспортної пригоди на перехресті вулиць Черкаська-Шевченка продовжував керувати транспортним засобом.
Згідно вимог п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Що стосується наданої ОСОБА_1 виписки із медичної карти амбулаторного хворого, то суд зазначає, що остання складена Головним військово-медичним клінічним центром Державної прикордонної служби України, який знаходиться в м. Києві по вул.. Ягідна, 58.
У вказаній виписці зазначено, що ОСОБА_1 02.02.2020 року потрапив в ДТП (втратив свідомість перебуваючи за кермом), машиною швидкої допомоги доставлений в районну лікарню м. Золотоноша, де була надана перша медична допомога. Доставлений до ГВМКЦ, отримав курс лікування, виписується з відділення в задовільному стані.
Разом із тим у вказаній виписці не зазначено як ГВМКЦ встановив факт втрати ОСОБА_1 свідомості саме за кермом, час втрати свідомості, яке могло відбутися як до так і після дорожньо-транспортної пригоди, не визначено і причинно-наслідкового зв'язку, а саме, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме через втрату свідомості ОСОБА_1 , тощо. Таким чином вказаний доказ не може бути розцінений судом як належний та достатній, а також таким, який спростовує обставини, які встановлені судом вище.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності в результаті всебічного повного та об'єктивного їх дослідження суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При призначенні покарання суддя враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, який дане правопорушення вчинив вперше, оскільки даних про повторність суду не надано.
За таких обставин суддя вважає, що ОСОБА_1 необхідно притягти до адміністративної відповідальності та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу мінімального розміру.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір», передбачено справляння судового збору із особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір якого визначається станом на час винесення такої постанови.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 124,
ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 340 (триста сорок) грн., які необхідно сплатити на рахунок; Отримувач: Золотонiське УК/Золотоноша/21081100; Код отримувача (ЄДРПОУ): 36774284; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку: UA338999980313080106000023007; Код класифікаціїї доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп., який зарахувати на рахунок: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку: UА908999980313111256000026001; Код класифікаціїї доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя : Середа Л.В.