Справа № 564/569/20
Рядок статзвіту № 140
20 березня 2020 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі
головуючої судді Грипіч Л. А.
з участю секретаря Федас І. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Свої вимоги мотивує тим, що 27 лютого 2020 року відповідачем було винесено постанову серії ДП 18 №326225 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. В даній постанові зазначено, що 27.02.2020 року о 10 год. 45 хв. в м. Славута, по вул. Приміській, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки SKODA OCTAVIA, д.н.з НОМЕР_1 , порушив правила обгону, а саме обігнав попутній транспортний засіб ближче 50 м до пішохідного переходу, чим порушив вимоги п.п. «в» п.14.6 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Вказану постанову вважає незаконною і такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки зазначеного у ній порушення Правил дорожнього руху не допускав. Зазначив, що дійсно 27.02.2020 року керуючи автомобілем SKODA OCTAVIA, д.н.з НОМЕР_1 , рухаючись вулицею Приміською у м. Славута здійснив згідно правил дорожнього руху маневр - обгін транспортного засобу, а саме вантажного автомобіля, який рухався попереду нього із дуже малою швидкістю. При цьому, жодних порушень ПДР України допущено не було, маневр був виконаний із дотриманням усіх вимог, що ставляться до водія, який керує транспортним засобом. В той же час в зустрічному напрямку їхав автомобіль патрульної поліції. Подавши спеціальний звуковий та світловий сигнал, працівники поліції зупинили його автомобіль одразу після того, як він вчинив вищезгаданий маневр. Згодом один із інспекторів підійшов до нього і повідомив, що він порушив ПДР України, а саме п. 14.6 (в): обгін заборонено ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті. Працівнику поліції було роз'яснено, що правил дорожнього руху він не порушував, а здійснив маневр із дотриманням ПДР України та у строгій відповідності до норм чинного законодавства, однак інспектор не прийняв до уваги дані пояснення та всупереч всім аргументам продовжив складати вищезгадану постанову.
При винесенні даної постанови інспектором було допущено ряд порушень, зокрема порушено вимоги ст. 283 КУпАП, оскільки вона не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Крім того, вищевказана постанова оформлена з порушенням вимог п.10 розділу XIV «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», згідно якого заповнення в письмовій формі протоколів про адміністративні правопорушення, постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, тимчасових дозволів здійснюється чорнилом (пастою) чорного або синього кольору. Записи здійснюються розбірливим почерком, а прізвище, ім'я, по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її місце проживання (перебування), місце роботи, а також посада, спеціальне звання та прізвище, ім'я, по батькові поліцейського записуються друкованими літерами.
Оскільки дана постанова складена з порушенням вимог Інструкції, відомості зафіксовані в ній нерозбірливим почерком, писаними літерами - він позбавлений можливості ідентифікувати посаду, спеціальне звання, та ПІБ особи, яка розглядала справу, суті адміністративного правопорушення, а також достовірності відомостей зазначених в ній.
Крім того, постанова серії ДП 18 № 326225 від 27.02.2020 р. не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, працівниками поліції проводилось вимірювання відстані від тієї точки дорожньої обстановки (полотна) від якої було розпочато маневр до знаку 5.35.1 «Пішохідний перехід», які слугують орієнтиром для підтвердження факту порушення (адже правопорушення на підставі якого складено постанову передбачає недотримання певної відстані у метрах від знаку «Пішохідного переходу»), посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вказане свідчить про те, що відповідачем було розглянуто справу упереджено та за відсутності доказів вчинення ним адміністративного правопорушення. Просив позов задовольнити, визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову серії ДП18 №326225 від 27.02.2020 р., оскільки вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення.
Ухвалою судді Костопільського районного суду від 11.03.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторони.
Позивач в судове засідання не з"явився, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався, а тому в силу ч. 6 ст. 162 , ч. 2 ст. 175 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Беручи до уваги доводи позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що адміністративний позов є обгрунтованим та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 27.02.2020 р. відповідачем було винесено постанову серії ДП18 №326225 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення пп. «в» п.14.6 ПДР України, тобто порушення правил обгону.
Переконливих доказів у підтвердження вини позивача у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення відповідачем не надано.
З наданих суду доказів вбачається, що порушення правил дорожнього руху позивач не допускав та адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП не вчиняв.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак відповідач не надав достатніх доказів правомірності своїх дій та не спростував доводи позивача, а тому в суду є підстави вважати позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідачем не надано жодного доказу, який би доводив винність позивача у вчиненні правопорушення, вказаного в постанові. Зокрема, не долучено відео, а також замірів того, що позивачем здійснено обгін ближче ніж за 50 метрів перед пішохідним переходом у населеному пункті.
Так, Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки із відповідними замірами відстані автомобіля від пішохідного переходу тощо. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.
В силу положень ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження по справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначених вимог закону відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не дотримано.
Суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідачем не з'ясовано всіх обставин, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, всупереч ст. 77 КАС України ним не надано суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, і які б дозволили встановити достовірність порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку встановлених законом.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення (постанова) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийняте без повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову по справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 175, 229, 242, 243, 244, 255, 262, 286 КАС України, ст. ст.7, 9, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 284, 287, 288, 289, 293 КУпАП, суд
Позов ОСОБА_1 до Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - задовольнити.
Скасувати постанову серії ДП18 №326225 від 27.02.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Провадження по справі - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів (ст.286 КАС) з дня його проголошення.
Повне рішення складено
23 березня 2020 року
СуддяЛ. А. Грипіч