(заочне)
19 березня 2020 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Калетинець Т.В.
справа № 569/15474/19,
учасники справи:
позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" звернулося до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 05 липня 2006 року у розмірі 36151,96 грн. та судові витрати по справі в розмірі 1921,00 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 05 липня 2006 року відповідач по справі підписала Анкету-заяву №б/н, згідно якої отримала кредит в сумі 15500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Вказує, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку" складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві. На виконання умов даного договору банк свої зобов"язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредит, проте, в порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує взятих на себе зобов"язань, а тому станом на 09 липня 2019 року має заборгованість по кредитному договору на загальну суму 36151,96 гривень.
Ухвалою суду від 28 серпня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17 жовтня 2019 року з повідомленням (викликом) сторін, визначено сторонам строк для подання відзиву та заперечень.
В судовому засіданні неодноразово оголошувались перерви.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, в позовній заяві просив, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення судом.
Відповідач в судове засідання 18 березня 2020 року повторно не з"явилася, жодних заяв чи клопотань від неї не надходило. Враховуючи, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, а також те, що представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідач відзив не подала, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення. Суд ухвалив, здійснювати заочний розгляд справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з"ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 05 липня 2006 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "Приватбанк", в якій зазначено, що вказана заява разом із пам"яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг. Позичальник зобов"язався виконувати вимоги Умов та правил надання банківських послуг.
Пред"являючи позов, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору від 05 липня 2006 року відповідач свої зобов"язання не виконала та станом на 09 липня 2019 року мала заборгованість за кредитним договором, яку визначено у загальному розмірі 36151,96 гривень, з яких: 14739,03 гривень тіло кредиту; 6605,70 гривень заборгованість за простроченим тілом кредиту; 12309,52 гривень пеня за прострочене зобов"язання; 300 гривень пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 гривень; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень фіксована частина; 1697,71 гривень процента складова.
На підтвердження погодження умов договору АТ КБ "Приватбанк" надано до матеріалів позовної заяви копію підписаної ОСОБА_1 анкети-заяви, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, а також розрахунки заборгованості.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Норми частини 1 ст. 1054 ЦК України вказують, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Крім того, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Проте, підтверджень того, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг банку, матеріали справи не містять.
З огляду на мінливий характер, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім, ці умови не можна вважати складовою кредитного договору.
Однак анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, окрім особистих даних останньої, не містить жодної інформації щодо умов кредитування.
Роздруківка ж із веб-сайту банку не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.
Отже, до спірних до спірних правовідносин не підлягають застосуванню правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, адже Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим банком в період з часу виникнення спірних правовідносин (05 липня 2006 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (14 серпня 2019 року), тобто останній міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Відтак відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов"язань.
У справах споживачів кредитних послуг держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб"єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну, рівність сторін у цивільно-правових відносинах шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.
Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем банк дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інше не відповідало б принципу справедливості, добросовісності, розумності та уможливило покладання на слабшу сторону невиправданий тягар з"ясування змісту кредитного договору.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов"язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема, ст.ст. 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив.
З оформленої сторонами анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ "Приватбанк" видно, що відповідач виявила бажання оформити на своє ім"я платіжну картку "кредитка Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та розписалась про отримання цієї картки і персонального ідентифікаційного номеру.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного вкидання зобов"язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання.
Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку ,коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Між тим, будь-яких доказів на обґрунтоване підтвердження своїх заперечень проти позову відповідач, в т.ч. і щодо відсутності вини не надала, а матеріали справи їх не містять.
Приходячи до переконання про часткове задоволення позову, суд бере до уваги, що в спірних правовідносинах діє презумпція винуватості боржника, а факт порушення прав кредитора є очевидним, тому вважає за необхідне стягнути на користь останнього з відповідача заборгованість за тілом кредиту в сумі 14739,03 гривень, як отримані нею та в добровільному порядку не повернуті. Такі правові підходи передбачені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17-ц.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 783,18 грн.. (14739,03 грн. х 1921 грн. /36151,96 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" 14739 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять дев"ять) гривень 03 копійки заборгованості за тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" судовий збір в розмірі 783 (сімсот вісімдесят три) гривні 18 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", 01001, м.Київ. вул.Грушевського. буд.1Д, ЄДРПОУ 14360570, ,
відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 19 березня 2020 року.
Суддя -