Дата документу 23.03.2020 Справа № 554/1864/20
Провадження № 1-кс/554/3303/2020
19 березня 2020 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим від 10 вересня 2019 року по кримінальному провадженню № 420181090000059 від 22.02.2018, -
До Октябрського районного суду м.Полтави надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій він просить скасувати постанову прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим від 10 вересня 2019 року по кримінальному провадженню № 420181090000059 від 22.02.2018.
В скарзі зазначає, що 20 березня 2018 року він був допитаний в якості потерпілого слідчим прокуратури Харківської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42018221090000059 від 22.02.2018. 24 грудня 2019 року розслідування у вказаному кримінальному провадженні було доручено слідчому ТУ ДБР, розташованому у м.Полтаві ОСОБА_6 05 лютого 2020 року він звернувся до слідчого з клопотанням про призначення йому судової психологічної експертизи. 27 лютого 2020 року слідчий Соломенцев надіслав на його адресу копію постанови про відмову у визнанні його потерпілим по кримінальному провадженні № 420181090000059 від 10 вересня 2019 року винесену процесуальним прокурором ОСОБА_4 . Вважає, що постанова прокурором не була надіслана йому умисно, так як вона винесена не по кримінальному провадженню № 42018221090000059, а по іншому кримінальному провадженню № 420181090000059, яку він не оскаржує, що і стало підставою для слідчого для відмови у проведенні судово-психологічної експертизи. Зазначає, що постанова від 10.09.2019 року є шаблонною, немотивованою, незаконною, в якій викладені завідомо недостовірні відомості, чим умисно грубо порушено його конституційне і процесуальне право на доступ до правосуддя. Так, нагляд за виконанням законів при досудовому розслідуванні по кримінальному провадженні № 42018221090000059 абсолютно не здійснювався. Прокурором умисно позбавлено його можливості приймати участь у кримінальному процесі. Відповідно до ч.2 ст. 55 КПК України права та обов'язки потерпілого виникають з моменту подачі заяви про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, у зв'язку з чим після внесення його заяви в ЄРДР, статус потерпілого він отримує автоматично. Крім того, прокурором не обґрунтовано і не доведено, які саме матеріали дають підстави останньому дійти до такого висновку, які ж слідчі дії біли проведені слідчим, які б в сукупності свідчили, що йому не спричинено шкоди. Також вказав, що обов'язок доведення обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладено на слідчого, прокурора, чого останнім зроблено зроблено не було.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд скарги без його участі, у зв'язку із форс-мажорною обстановкою, яка склалася в країні, пов'язана із вірусом, свої вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Слідчий ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві ОСОБА_6 та прокурор прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , постанова якого оскаржується, у судове засідання не з'явилися, від слідчого ОСОБА_7 до суду надійшло клопотання про відмову у задоволенні скарги. В клопотанні зазначено, що на сьогодні підстави для визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні відсутні. Останнім не надано належного обґрунтування чи доказів спричинення йому будь-якої шкоди, яка настала внаслідок вищезазначених дій.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що в провадженні ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві знаходиться кримінальне провадження № 42018221090000059 від 22.02.2018за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 365, ч.1 ст. 367 КК України. Підслідність у даному кримінальному провадженні за ТУ ДБР, розташованим у м.Полтаві визначена постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Харківської області молодшого радника юстиції ОСОБА_4 від 10 вересня 2019 року.
Як вбачається із постанови прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Харківської області молодшого радника юстиції ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим від 10 вересня 2019 року, до прокуратури Харківської області 23.02.2018 року за підслідністю надійшли матеріали кримінального провадження № 420181090000059 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 365, ч.1 ст. 367 КК України. Відомості до ЄРДР були внесені за заявою ОСОБА_3 від 15.01.2018 року про вчинення кримінального правопорушення слідчим СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 та прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_9 . ОСОБА_3 не надав належного обґрунтування чи доказів про спричинення йому будь-якої шкоди, що настала внаслідок проведення довготривалого досудового розслідування у кримінальному провадженні. Прокурор зазначив, що в основі набуття фізичною особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні лежить одночасна сукупність таких умов: фактичної (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальної (подання заяви про вчинення кримінального правопорушення). Вказує, що доказів, які б вказували на те, що ОСОБА_3 завдано фізичної, матеріальної та моральної шкоди під час розслідування кримінального провадження № 42018221090000059 не встановлено. Моральна шкода може наставати лише від дій винної особи, вини у кримінальному правопорушенні, причинного зв'язку між винними діями особи та настанням моральної шкоди.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обовязки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Як зазначено у ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Постанова про відмову у визнанні потерпілим є процесуальним рішення слідчого та повинна відповідати вимогам, визначеним ч. 5 ст. 110 КПК України.
Також, таке процесуальне рішення слідчий, прокурор приймає з урахуванням норм ст. 94 КПК України, у якій зазначається, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Статтею 8 КПК України гарантовано, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Підстави, з яких слідчим відмовлено у визнанні потерпілим ОСОБА_3 суперечать положенням КПК України, частиною 5 ст. 55 якого визначено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до кримінального провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
При винесенні вказаної постанови слідчим не вказано, які саме дії проведено по встановленню факту не заподіяння шкоди завданої кримінальним правопорушенням, ОСОБА_3 , зазначено лише, що останнім не зазначено яку саме шкоду та розмір спричинено останньому. В постанові відсутні посилання на матеріали досудового розслідування, які б давали підстави прийти до висновку про існування очевидних та достатніх підстав вважати, що заява про кримінальне правопорушення або заява про залучення до кримінального провадження як потерпілої подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в частині першій статті 55 КПК України.
Крім того, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_3 22 березня 2018 року вже допитаний як потерпілий у кримінальному провадженні № 42018221090000059, а тому відмова у визнанні його потерпілим є неспроможною.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя не вбачає відсутності очевидних і достатніх підстав вважати, що заява про кримінальне правопорушення подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у ч. 1 ст. 55 КПК України, а отже вважає, що постанова прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Харківської області молодшого радника юстиції ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим від 10 вересня 2019 року по кримінальному провадженню № 42018221090000059 від 22.02.2018 підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 55, 303-307 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Харківської області молодшого радника юстиції ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим від 10 вересня 2019 року по кримінальному провадженню № 42018221090000059 від 22.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 365, ч.1 ст. 367 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1