справа №544/298/20
пров.№1-кс/544/120/2020
20 березня 2020 року м. Пирятин
Слідчий суддя Пирятинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
заступника начальника СВ Пирятинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 ,
розглянувши в залі суду м. Пирятин клопотання заступника начальника СВ Пирятинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Пирятинського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12020170290000113 від 14.03.2020 року, щодо злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, про арешт майна,
Заступник начальника СВ Пирятинського ВП Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Пирятинського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що на початку березня 2020 року, точна дата слідством на даний час установлюється, між ОСОБА_5 , жителем м. Суми та ОСОБА_6 , жителькою м. Миколаїв було домовлено про зустріч для проведення обміну автомобілями, якими користувалися сторони, із доплатою обумовленої суми грошових коштів. Зважаючи, що ОСОБА_6 раніше неодноразово купувала автомобілі у ОСОБА_5 , та мала довірливі стосунки із останнім, вона погодилася на дану пропозицію.
13.03.2020, о 15 год. 30 хв., потерпіла ОСОБА_6 приїхала на власному автомобілі Кia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 до АЗС «WOG», яка розташована біля м. Пирятина Полтавської області, на автотрасі Київ - Харків - Довжанський. Цього ж дня, приблизно 17 години, до вказаної АЗС «WOG», на автомобілі Mercedes Benz S 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 , приїхав ОСОБА_5 .
Після цього, ОСОБА_5 , діючи на підставі усної домовленості, обмінявся із потерпілою ОСОБА_6 автомобілями, передавши останній автомобіль Mercedes Benz S 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належний ОСОБА_7 , яким він керував на підставі довіреності та отримавши від неї автомобіль Kia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_6 на праві власності.
Під час обміну автомобілями ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 під видом свідоцтва про реєстрацію автомобіля «Mercedes Benz S 320», свідоцтво про реєстрацію іншого автомобіля Daewoo Lanos.
Коли потерпіла ОСОБА_6 виявила, що їй було передано свідоцтво про реєстрацію іншого транспортного засобу та повідомила про даний факт ОСОБА_5 , то останній відповів, що переплутав свідоцтва про реєстрацію автомобілів та що потерпілій незабаром привезуть свідоцтво про реєстрацію автомобіля Mercedes Benz S 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Цього ж дня, приблизно 23 год. 30 хв. до АЗС, де знаходилася ОСОБА_6 приїхав власник автомобіля Mercedes Benz S 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 , котрий привіз свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та будучи його власником, став вимагати у ОСОБА_6 передачі йому автомобіля Mercedes Benz S 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який ОСОБА_6 придбала у ОСОБА_5 . Після цього ОСОБА_6 викликала працівників поліції.
За таких обставин, ОСОБА_6 котра була позбавлена свого автомобіля Kia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вона передала ОСОБА_5 , отримавши від ОСОБА_7 вимогу повернути автомобіль Mercedes Benz S 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належав йому на праві власності, розцінювала вчинені відносно неї дії ОСОБА_5 , як незаконне заволодіння її автомобілем, шляхом обману
Таким чином, автомобіль Kia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний на праві приватної власності ОСОБА_6 , у відповідності до ч.1 ст.98 КПК України, має процесуальне значення речового доказу, оскільки є об'єктом кримінально протиправних дій.
На даний час, у ході досудового слідства, з метою недопущення втрати, зникнення, пошкодження, незаконного відчуження автомобіля Kia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є доказом злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, виникла необхідність у накладенні на нього арешту.
Враховуючи, що автомобіль Kia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний на праві власності ОСОБА_6 , яким у неї незаконно заволоділи, шляхом обману, відповідає критеріям ст.98 КПК України та має значення речового доказу, оскільки був об'єктом кримінально протиправних дій, із метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, просив накласти арешт на вказаний автомобіль та на свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, із позбавленням права на відчуження, розпорядження автомобіля, до скасування арешту майна в установленому Законом порядку.
Слідчий у судове засідання не з'явився, направив заяву про слухання клопотання у його відсутність, просив задовольнити клопотання у повному обсязі.
Законний володілець майна - ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, про час і місце слухання справи повідомлена належним чином, тому її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подано до суду клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 , діючи на підставі усної домовленості, обмінявся із потерпілою ОСОБА_6 автомобілями, передавши останній автомобіль Mercedes Benz S 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належний ОСОБА_7 , яким він керував на підставі довіреності та отримавши від неї автомобіль Kia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був у законному розпорядженні ОСОБА_6 .
Під час обміну автомобілями, ОСОБА_5 передав ОСОБА_6 під видом свідоцтва про реєстрацію автомобіля Mercedes Benz S 320, свідоцтво про реєстрацію іншого автомобіля Daewoo Lanos.
Коли потерпіла ОСОБА_6 виявила, що їй було передано свідоцтво про реєстрацію іншого транспортного засобу та повідомила про даний факт ОСОБА_5 , то останній відповів, що переплутав свідоцтва про реєстрацію автомобілів та що потерпілій незабаром привезуть свідоцтво про реєстрацію автомобіля Mercedes Benz S 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Цього ж дня, приблизно 23 год. 30 хв. до АЗС, де знаходилася ОСОБА_6 приїхав власник автомобіля Mercedes Benz S 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_7 , котрий привіз свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та будучи його власником, став вимагати у ОСОБА_6 передачі йому автомобіля Mercedes Benz S 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який ОСОБА_6 придбала у ОСОБА_5 . Після цього, ОСОБА_6 викликала працівників поліції.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження вбачається, що за даним фактом 14.03.2020, відповідно до КПК України до ЄРДР внесено відомості про виявлення ознак кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст. 289 ч. КК України (кримінальне провадження №12020170290000113).
Власником автомобіля Kia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 19.12.2018, є ОСОБА_8 , яка на підставі договору комісії від 12.03.2020 доручила ТОВ «СА ДРАЙВ» продати належний їй автомобіль. Згідно договору купівлі-продажу від 12.03.2020 комісіонер ТОВ «СА ДРАЙВ» продав вищевказаний автомобіль ОСОБА_6 , проте в органах МВС автомобіль на нового власника зареєстрований не був.
Слідчий суддя накладає арешт на грошові кошти чи інше майно, якщо є підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій ст. 167 КПК України, а саме: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування, матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна.
Виходячи з матеріалів кримінального провадження, які були досліджені у судовому засіданні, є достатні підстави вважати, що вказане майно, на яке слідчий просить накласти арешт, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні №12020170290000113 від 14.03.2020 року, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та є об'єктом кримінально-протиправних дій. Незастосування арешту майна може призвести до його втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Слідча суддя задовольняє клопотання в цій частині з метою збереження речових доказів.
У зв'язку з вищевикладеним слідча суддя вважає, що клопотання в частині накладення арешту на автомобіль Kia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_8 та який перебував у володінні ОСОБА_6 , а на даний час перебуває у користуванні ОСОБА_5 , підлягає до задоволення.
Відповідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Вважаю, що накладення арешту на майно, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_8 та на даний час перебуває у користуванні ОСОБА_5 , у вигляді транспортного засобу, з позбавлення останнього права його відчуження та розпорядження, є найменш обтяжливим способом арешту і забезпечує потреби кримінального провадження.
З огляду на викладене, клопотання підлягає задоволенню, як обґрунтоване та таке, що відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 167, 175, 372, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання заступника начальника СВ Пирятинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Пирятинського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12020170290000113 від 14.03.2020 року, щодо злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на: автомобіль Kia Sorento, реєстраційний номер НОМЕР_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_8 та який перебуває у користуванні ОСОБА_5 , та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 19.12.2018, з позбавленням права відчуження та розпорядження указаного транспортного засобу до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника СВ Пирятинського ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 .
Власник майна за наявності підстав має право заявити клопотання в порядку ст.174 КПК України про скасування арешту повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1