ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 березня 2020 року м. Київ № 826/10124/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця"
до Білопільської районної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Білопільської районної держаної адміністрації
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (далі - позивач) з позовом до Білопільської районної державної адміністрації (далі - відповідач-1), Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області (далі - відповідач-2) та просить суд:
- визнати бездіяльність Білопільської районної державної адміністрації в частині не передбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий період окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету на 2017 року;
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256, а саме: не реєстрації в період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 рік додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян за цей же період та не надсилань інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Білопільської районної державної адміністрації;
- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» 125792,00 грн. - шкоди, заподіяної протиправними діями та бездіяльністю відповідачів, у сумі витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2017 року по 31.08.2017 рік;
- стягнути з відповідачів понесені випатрати по сплаті судового збору.
Мотивуючи позовні вимоги позивач, серед іншого зазначає, що за період з 01 січня по 31.08.2017 рік ним перевезено пасажирів пільгових категорій на суму 235792,00 грн., проте, в порушення вимог чинного законодавства України щодо пільг, компенсацій та гарантій, відповідачами протиправно не здійснено заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 та не зареєстровано за період з 01 січня по 31 серпня 2017 року додаткових зобов'язань за фактично надані Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян та не сплачено останньому витрат на перевезення пасажирів залізницею, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за вказаний період у сумі 125792,00 грн.
Представником Білопільської районної державної адміністрації подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено про відсутність протиправної бездіяльності в частині не передбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий період окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету на 2017 року, оскільки рішенням 16 сесії 7 скликання Білопільської районної державної адміністрації «Про внесення змін до район6ного бюджету на 2017 рік» від 15.08.2017 року Конотопській дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південно-західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» виділено 100000,00 грн. компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Представником відповідача-2 подано до суду відзив на позовну заяву, у якому вказано, що рішенням 16 сесії 7 скликання Білопільської районної державної адміністрації «Про внесення змін до район6ного бюджету на 2017 рік» від 15.08.2017 року Конотопській дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Південно-західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» виділено 100000,00 грн. компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. З огляду на наявність вказаного рішення, Управлінням праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області з позивачем укладено договір №7 від 18.09.2017 року про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполучені та додаткову угоду №1 до договору від 18.09.2017 року №7, зобов'язання за яким ним виконано.
Окрім вказаного, Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області стверджує, що починаючи з вересня по грудень 2017 року включно Конотопською дирекцією залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» не надавались акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги та іншої необхідної інформації за вересень, жовтень, листопад та грудень 2017 року, що свідчить про неправдивість повідомлення позивачем періоду не реєстрації відповідачем-2 з 01.09.2017 року по 31.12.2017 рік додаткових зобов'язань за надані послуги.
В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якому останній наводить спростування тверджень відповідачів, що викладені ними у відзивах на позовну заяву.
Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця", згідно з вимогами діючого законодавства України щодо пільг, компенсацій і гарантій протягом 2017 року надавались послуги по пільговому перевезенню окремих категорій громадян у приміському сполученні з вокзалу станції Ворожба, який розташований у м. Ворожба Сумської області.
Як вбачається з матеріалів справи, що позивач неодноразово звертався до відповідачів щодо передбачення у місцевому бюджеті суми компенсації за пільгові перевезення на 2017 рік.
З метою виконання вимог законодавства України сторонами мав бути укладений договір про порядок відшкодування витрат від перевезень окремих категорій громадян, що мають відповідні пільги, залізничним транспортом у приміському сполученні за рахунок коштів місцевого бюджету, так як це здійснювалось у попередні роки.
Однак, на пропозицію Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» щодо укладення договору Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області листом від 18.01.2017 року №01-07/214 повідомлено позивача про відсутність коштів на відшкодування витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у місцевих бюджетах.
Як стверджує позивач, зважаючи на неможливість в односторонньому порядку відмовитись від виконання державної програми соціального захисту населення, позивач протягом 2017 року здійснив всі дії щодо виконання державної програми з надання послуг по перевезенню пільгових категорій громадян та обліку цих пасажирів.
Так, з 01 січня по 31.08.2017 рік включно, залізницею надано послуги по перевезенню пільгових категорій громадян на суму 235792,00 грн., однак органом місцевого самоврядування, всупереч вимогам чинного законодавства, не проводилась робота щодо відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій громадян за весь 2017 рік.
Заборгованість по перевезенню пільгових категорій громадян становить 125792, 00 грн.
На думку, Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» Білопільською районною державною адміністрації не забезпечено виконання державної програми соціального захисту населення та не передбачено у її річному кошторисі на 2017 рік відповідних видатків та не перераховано із місцевого бюджету на користь позивача понесених ним витрат.
Внаслідок невиконання державної програми соціального захисту населення із сторони відповідачів порушується законне право залізниці на компенсацію витрат, як суб'єкта господарювання, внаслідок чого суб'єкт господарювання не отримує гарантовану державою та передбачену законом компенсацію понесених збитків при виконанні державної програми соціального захисту населення. Збитковість приміських перевезень може потягнути за собою скорочення залізницею кількості приміських поїздів, закриття залізничних станцій та зупиночних платформ, що спричинить незручності для великої кількості громадян.
Таким чином, з урахуванням зазначеного Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» вважає наявними ознаки протиправної бездіяльності відповідачів, внаслідок якої завдано шкоду позивача, що і зумовило його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Діючими законами України, а саме: Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24 березня 1998 року N 203/98-ВР, Законом України «Про охорону дитинства» 26 квітня 2001 року № 2402-III, Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ, Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ, Постановою Кабінету Міністрів України «Про безплатний проїзд пенсіонерів та транспорті загального користування» від 17 травня 1993 року № 354 для відповідних категорій громадян передбачено пільги по безоплатному користуванні приміським транспортом.
Також, Кабінетом Міністрів України 04 березня 2002 року прийнято Постанову №256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» (далі - Порядок №256).
Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, районних бюджетах, бюджетах об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Пунктом 3 Порядку №256 передбачено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад:
до 3 числа поточного місяця - щодо допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу;
до 5 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг і житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії. Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року N 20 (пункт 5 Порядку).
Згідно з пунктом 6 Порядку №256 передбачено, що фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі:
до 5 числа поточного місяця - щодо допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу;
до 7 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії. Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року N 20.
Форма реєстрів встановлюється Мінфіном за поданням Казначейства.
Управління Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі щомісяця подають Державній казначейській службі відповідні дані щодо фактично нарахованих сум пільг, субсидій, допомоги та кредиторської заборгованості відповідних бюджетів згідно із зазначеними реєстрами.
Державна казначейська служба перераховує до 10 числа поточного місяця субвенцію на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу.
У разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.
Державна казначейська служба перераховує щомісяця до 25 числа субвенцію на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу згідно з уточненою інформацією про фактично нараховані у поточному місяці суми допомоги.
Відповідно до пункту 7 Порядку №256 Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, пропорційно фактичним зобов'язанням з пільг, субсидій і допомоги населенню відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати.
Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів.
Органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби.
Згідно з пунктом 8 Порядку №256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу.
З 2015 року в Україні розпочато децентралізацію та запроваджено реформу міжбюджетних відносин, відповідно до яких 28 грудня 2014 року Верховна Рада України ухвалила зміни до Податкового та Бюджетного кодексів України, які визначали нову фінансову основу органів місцевого самоврядування, встановили новий розподіл загальнодержавних податків та запровадили нову систему бюджетного вирівнювання.
Вказаними змінами до Бюджетного кодексу України на законодавчому рівні забезпечено повну бюджетну самостійність місцевих бюджетів, у тому числі шляхом збільшення доходних джерел їх формування та розширення прав органів самоврядування як в частині адміністрування податків та зборів, так і в частині визначення напрямів використання бюджетних коштів.
Так, статтею 4 Бюджетного кодексу України визначено, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.
Відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленими за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.
Компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян Бюджетним кодексом України віднесено до видатків, що здійснюються з бюджетів міст обласного значення районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно з законом та перспективним планом формування територій громад, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом та державні програми соціального захисту (статті 89, 102 Бюджетного кодексу України) та видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів (стаття 91 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до частини четвертої статті 75 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам у терміни та порядку, встановлені цими органами. Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевим фінансовим органам бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету, згідно з вимогами місцевих фінансових органів.
Статтею 91 Бюджетного кодексу України передбачено, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на, зокрема, соціальний захист та соціальне забезпечення: а) програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї; б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення; в) програми соціального захисту малозабезпеченої категорії учнів професійно-технічних навчальних закладів; г) центри обліку та заклади соціального захисту для бездомних осіб, центри соціальної адаптації осіб, звільнених з установ виконання покарань; ґ) компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян; д) компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги; е) надання ветеранським організаціям фінансової підтримки та кредитування; інші програми, пов'язані з виконанням власних повноважень, затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою згідно із законом.
При цьому, місцеві органи виконавчої влади, які володіють ситуацією на місцях та можуть оперативно впливати на її зміну, мають можливість самостійно визначити обсяг пільгових перевезень та відповідно до вказаної статті передбачити видатки, забезпечуючи контроль за ефективним і цільовим використанням коштів на цю мету.
Зазначена стаття містить зобов'язальний характер та не передбачає можливості включення таких видатків до бюджетів усіх рівнів.
Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначено Законом України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року №586-XIV (далі - Закон №586-XIV).
Статтею 5 Закону №586-XIV визначено, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.
У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.
Типове положення про структурні підрозділи місцевої державної адміністрації та рекомендаційний перелік її структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону №586-XIV передбачено, що місцева державна адміністрація, зокрема: складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його виконання.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону №586-XIV місцева державна адміністрація: реалізує державну політику в галузі соціального забезпечення та соціального захисту соціально незахищених громадян - пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа, одиноких матерів, багатодітних сімей, інших громадян, які внаслідок недостатньої матеріальної забезпеченості потребують допомоги та соціальної підтримки з боку держави.
Згідно зі статтею 35 Закону №586-XIV місцеві державні адміністрації на відповідній території взаємодіють з сільськими, селищними і міськими радами, їх виконавчими органами та сільськими, селищними і міськими головами, сприяють у здійсненні ними власних повноважень місцевого самоврядування, зокрема у вирішенні питань економічного, соціального та культурного розвитку відповідних територій, зміцнення матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування, контролюють виконання наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади, розглядають та враховують у своїй діяльності пропозиції депутатів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.
У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, про це повідомляється заздалегідь відповідним органам місцевого самоврядування. Представники цих органів та посадові особи територіальних громад мають право брати участь у розгляді таких питань місцевою державною адміністрацією, висловлювати зауваження і пропозиції.
Голови місцевих державних адміністрацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів місцевої державної адміністрації або їх представники мають право бути присутніми на засіданнях органів місцевого самоврядування та бути вислуханими з питань, що стосуються їх компетенції.
Місцеві державні адміністрації не мають права втручатися у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень.
Для здійснення спільних програм місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть укладати договори, створювати спільні органи та організації.
Відповідно до пункту 1 Рекомендаційного переліку структурних підрозділів районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 року № 606, до складу районної державної адміністрації входить структурний підрозділ соціального захисту населення.
Пунктом 5 Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 року № 887 встановлено, що основним завданням структурного підрозділу є забезпечення реалізації державної політики у визначеній одній чи кількох галузях на відповідній території.
Згідно з пунктом 15 вказаного Типового положення передбачено, що структурні підрозділи, утворені як юридичні основи публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки.
Згідно з роз'ясненнями Міністерства соціальної політики України від 18 травня 2016 року № 7073/0/14-16/5 та Міністерства фінансів України від 10 червня 2016 року № 31-09010-16-10/16690 відповідно до Бюджетного кодексу України компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян віднесено до видатків, що здійснюються з бюджетів міст обласного значення, районних та міських бюджетів. Бюджетів об'єднаних територіальних громад, згідно із законом та перспективним планом формування територіальних громад. За рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на державні програми соціального захисту (статті 89, 102) та видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів (стаття 91). В умовах поглиблення децентралізації влади та розширення повноважень органів місцевого самоврядування, одним із ключових заходів наближення фінансування послуг до рівня де вони надаються. Місцеві органи виконавчої влади, які володіють ситуацією на місцях та можуть оперативно впливати на її зміну, мають можливість самостійно визначати обсяг пільгових компенсацій та відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України передбачати видатки, забезпечуючи при цьому контроль за ефективним та цільовим використанням коштів на зазначену мету. Такий підхід підвищує ефективність надання цього виду соціальної підтримки саме соціально вразливим категоріям населення.
Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України «Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996 року №273/96-ВР (далі - Закон №273/96-ВР) джерелом коштів для будівництва і реконструкції (у тому числі електрофікації) залізничних ліній, вокзалів, пішохідних мостів і тунелів, пасажирських платформ та інших об'єктів залізничного транспорту, пов'язаних з обслуговуванням населення регіону, придбання електропоїздів та дизель-поїздів для приміського сполучення, визначено кошти залізниць.
Частиною п'ятою статті 7 цього Закону №273/96-ВР передбачено право Укрзалізниці у разі неприйняття органами місцевого самоврядування (протягом 6 місяців після звернення залізниці) рішень про компенсацію збитків залізниць з місцевих бюджетів або за рахунок підприємств, що обслуговуються цими дільницями, станціями та під'їзними коліями, прийняти рішення про закриття малодіяльних збиткових залізничних дільниць, станцій та залізничних під'їзних колій.
Відповідно до пункту 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному проведенні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Судом встановлено, що листом від 28.08.2016 року №849 позивач повідомляв відповідача-1 щодо розрахунку збитків на 2017 рік від перевезень пасажирів пільгових категорій у приміському сполученні.
06.01.2017 року листом №32 Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» направлено на адресу Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної Сумської області 2 екземпляри договору про компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом на 2017 рік із проханням підписати їх, скріпити печаткою і один екземпляр повернути.
Листом від 18.01.2017 року №01-07/214 відповідачем-2 повідомлено позивача про відсутність коштів на відшкодування витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у місцевих бюджетах.
18.01.2017 року Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» звернулось із листом №60 до Білопільської районної державної адміністрації, у якому просило підписати договори та виділити кошти з місцевих бюджетів на перевезення пільгових категорій громадян.
Також, позивач звертався із листами від 24.05.2017 року №362 до Сумської обласної державної адміністрацій з проханням вирішення питання щодо укладення договорів та виділення коштів в повному обсязі на покриття збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій.
Між тим, судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» скеровувалось на адресу відповідача-2 акти звіряння за надані населенню послуг, на які надаються пільги, між Конотопською дирекцією залізничних перевезень ПЗЗ та головним розпорядником місцевого бюджету - УСЗН Білопільської РДА, облікові форми про недоотриманні кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати за перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів, що підтверджується листами від 06.02.2017 року №136, від 06.03.2017 року №189, від 05.04.2017 року №285, від 10.05.2017 року №337, від 08.06.2017 року №383, від 04.07.2017 року №440, від 04.08.2017 року №495, від 07.09.2017 року №540.
Відповідно до листів Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області від 13.04.2017 року №01/0-7/1385, 19.06.2017 року №01-07/2238, від 12.07.2017 року №01-07/2542, від 10.08.2017 року №01-07/2927 акти звіряння розрахунків за перевезення пасажирів пільгових категорій в приміському сполученні Конотопської дирекції залізничних перевезень повернуто без виконання та зазначено, що на даний час можливості виділити кошти з районного бюджету на відшкодування витрат на пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом на 2017 рік не має.
Як вбачається з матеріалів справи, відсутність відшкодування витрат на пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом на 2017 рік у повному обсязі була мотивована відсутністю можливості виділити грошові кошти із районного бюджету.
Суд звертає увагу, що зазначене не може бути підставою для звільнення відповідача-2 від обов'язків здійснити таку компенсацію.
При цьому, варто зазначити, що механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі, встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року № 1359 «Про затвердження порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян» (далі - Порядок № 1359).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1359 до пільгових перевезень залізничним транспортом належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян із знижкою, встановленою законодавством.
В силу пунктів 3,4 Порядку №1359 облік пільгових перевезень та визначення сум недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).
Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.
Відповідно до пункту 9 Порядку №1359, залізниця на підставі місячної станційної звітності складає облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовується з державного або місцевих бюджетів.
Згідно пунктом 10,11 вказаного Порядку №1359, залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми.
Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.
Системний аналіз наведених правових положень свідчить про те, що із виконанням позивачем обов'язку перевезення усіх пільгових категорій громадян кореспондується обов'язок відповідача компенсувати всі витрати, понесені позивачем у зв'язку з таким перевезенням.
Відтак, відсутність бюджетних асигнувань не може слугувати підставою невиконання зобов'язань щодо компенсації пільгового проїзду залізничним транспортом окремих категорій населення.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постановах від 14 листопада 2018 року по справі №761/10304/15-а, від 15.03.2019 року у справі №761/25336/15-а, від 27 червня 2019 року у справі №826/8236/17.
Наведене в сукупності дає суду підстави дійти до висновку, що кошти у розмірі 125792,00 грн., які заявлені позивачем до стягнення з відповідача-2, фактично є втратами підприємства, які воно понесло, надавши послуги з перевезення пільговим категоріям громадян, і які відповідач-2 повинен відшкодувати.
Жодних заперечень щодо наявності щодо суми витрат понесених позивачем при наданні послуг за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідачами не надано.
Між цим, судом встановлено, що не підписання договору на відшкодування витрат за перевезення пільгових категорій громадян на 2017 рік до 18.09.2017 року було обумовлено відсутністю можливості виділення із районного бюджету на 2017 рік відповідних грошових коштів.
На думку суду, не підписавши договір про відшкодування витрат за перевезення пільгової категорії громадян залізничним транспортом та не відшкодувавши позивачу понесені витрати, відповідачем-2 допущено протиправну бездіяльність щодо ухилення від виконання обов'язку, покладеного на нього чинним законодавством.
Разом з цим, така бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області обумовлена, в свою чергу, бездіяльністю Білопільської районної державної адміністрації в частині не передбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету на 2017 року.
В той же час, оцінюючи твердження відповідача-2 щодо ненадання позивачем починаючи з вересня по грудень 2017 року включно актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги та іншої необхідної інформації за вересень, жовтень, листопад та грудень 2017 року, що свідчить про неправдивість повідомлення Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» періоду не реєстрації відповідачем-2 додаткових зобов'язань за надані послуги з 01.09.2017 року по 31.12.2017 рік, суд зазначить наступне.
Так, матеріали адміністративної справи не містять в собі відповідних актів за зазначений Управлінням праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області період.
Натомість, у позовних вимогах Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» визначає період не реєстрації додаткових зобов'язань з 01.01.2017 року по 31.12.2017 рік.
Разом з цим, сума компенсаційних витрат заявлена до стягнення позивачем визначена ним за період з 01.01.2017 року по 31.08.2017 року.
З урахуванням вказаного суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 щодо не реєстрації додаткових зобов'язань підлягають до часткового задоволення, а саме за період з 01.01.2017 року по 31.07.2018 року.
Дані обставини, за відсутності пояснень Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», не можуть вважатись судом технічною помилкою та/або опискою.
При цьому, в цій частині суд наголошує, що про вказані доводи відповідача-2 позивачу було достеменно відомо, оскільки відзив на позовну заяву направлявся Публічному акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» засобами поштового зв'язку.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення часткового, то судові витрати слід стягнути з відповідачів на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам,.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 77, 139, 143, 243-246, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5, код ЄДРПОУ 40081221; місцезнаходження філії: (01601, м. Київ, вул. Лисенка, б. 6) до Білопільської районної державної адміністрації (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, б. 35, код ЄДРПОУ 04058120), Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Сумська, б. 9, код ЄДРПОУ 03197894) задовольнити частково.
2. Визнати бездіяльність Білопільської районної державної адміністрації в частині не передбачення коштів на компенсаційні виплати за пільговий період окремих категорій громадян при розробці місцевого бюджету на 2017 року.
3. Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256, а саме: не реєстрації в період з 01.01.2017 року по 31.08.2017 рік додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян за цей же період та не надсилань інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Білопільської районної державної адміністрації.
4. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Сумська, б. 9, код ЄДРПОУ 03197894) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5, код ЄДРПОУ 40081221; місцезнаходження філії: (01601, м. Київ, вул. Лисенка, б. 6) витрати, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2017 року по 31.08.2017 рік у розмірі 125792 (сто двадцять п'ять тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 00 коп.
5. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
6. Стягнути з Білопільської районної державної адміністрації (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, б. 35, код ЄДРПОУ 04058120) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5, код ЄДРПОУ 40081221; місцезнаходження філії: (01601, м. Київ, вул. Лисенка, б. 6) сплачений ним судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
7. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Білопільської районної державної адміністрації Сумської області (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Сумська, б. 9, код ЄДРПОУ 03197894) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5, код ЄДРПОУ 40081221; місцезнаходження філії: (01601, м. Київ, вул. Лисенка, б. 6) сплачений ним судовий збір у розмірі 2767 (дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 88 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.
Суддя М.А. Бояринцева